Симон Мартин Косаківський: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Ветер (обговорення | внесок) Створена сторінка: міні|праворуч|200пкс| '''Cимон Мартин Коса... Мітка: суміш розкладок у тексті |
Ветер (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
== Біографія == |
== Біографія == |
||
[[Файл:The church of Jonava.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Костел Святого апостола Якова |
[[Файл:The church of Jonava.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Костел Святого апостола Якова ([[Йонава]]) в якому похований прах Коссаковскій]] |
||
Молодший із чотирьох синів стольника жмудського і стражника ковенського Домініка Косаківського (1711-1743) і Маріанни Забелло. Освіту здобув в єзуїтській колегії у [[Каунас|Ковно]] і в [[Кенігсберзький університет|Кенігсберзькому університеті]]. |
Молодший із чотирьох синів стольника жмудського і стражника ковенського Домініка Косаківського (1711-1743) і Маріанни Забелло. Освіту здобув в єзуїтській колегії у [[Каунас|Ковно]] і в [[Кенігсберзький університет|Кенігсберзькому університеті]]. |
||
Рядок 10: | Рядок 10: | ||
Після повернення, керував силами конфедератів у Великому князівстві Литовському, здобув ряд перемог над російськими військами. Його загін у 4000 чоловік здійснив вдалий рейд по [[Смоленщина|Смоленщині]] потім здійснив перехід через [[Курляндія|Курляндію]], [[Пруссія|Пруссію]] і [[Мазовія|Мазовію]] в [[Велика Польща|Велику Польщу]]. |
Після повернення, керував силами конфедератів у Великому князівстві Литовському, здобув ряд перемог над російськими військами. Його загін у 4000 чоловік здійснив вдалий рейд по [[Смоленщина|Смоленщині]] потім здійснив перехід через [[Курляндія|Курляндію]], [[Пруссія|Пруссію]] і [[Мазовія|Мазовію]] в [[Велика Польща|Велику Польщу]]. |
||
У [[1775]] у примирився з королем і став одним з керівників проросійського угруповання. У [[1790]] у в чині генерал-майора вступив в російську армію і брав участь у бойових діях проти Туреччини на Балканах. Став одним з організаторів і керівників [[ |
У [[1775]] у примирився з королем і став одним з керівників проросійського угруповання. У [[1790]] у в чині генерал-майора вступив в російську армію і брав участь у бойових діях проти Туреччини на Балканах. Став одним з організаторів і керівників [[Торговицька конфедерація|Торговицької конфедерації]]. У [[1792]] році російський корпус під його командуванням почав наступ на територію [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] з боку [[Полоцьк]]а. У взятому російськими військами в січні [[1792]] року Вільно проголосив себе [[Польний гетьман литовський|польним гетьманом литовським]]. У [[1793]] у став великим гетьманом литовським. |
||
Під час [[Повстання |
Під час [[Повстання Костюшка|повстання Костюшка]] 1794 року [[24 квітня]] був заарештований повстанцями і ув'язнений у [[Арсенал (Вільнюс)|Арсеналі]]. На наступний день за вироком суду 25 квітня було в жовтому халаті повішений на [[Шибениця | шибениці]] на [[Ратушна площа (Вільнюс) | Ратушній площі.]] |
||
Похований в [[Крипта|крипті]] костелу Святого апостола Якова в Йонава. |
Похований в [[Крипта|крипті]] костелу Святого апостола Якова в Йонава. |
Версія за 18:46, 15 лютого 2013
Cимон Мартин Косаківський (Шимон Марцін Коссаківський, пол. Szymon Juda Marcin Korwin-Kossakowski 1741, маєток Шили в нинішньому Йонавському районі - 25 квітня 1794, Вільно) — польський державний діяч, учасник Барської і Торговицької конфедерацій, польний гетьман литовський (1792-1793), останній великий гетьман литовський (1793-1794).
Біографія
Молодший із чотирьох синів стольника жмудського і стражника ковенського Домініка Косаківського (1711-1743) і Маріанни Забелло. Освіту здобув в єзуїтській колегії у Ковно і в Кенігсберзькому університеті.
Підтримував Станіслава Августа, але потім виступив з різкою критикою на його адресу на Репнінському сеймі і приєднався до Барської конфедерації. Восени 1768 року наступ російських військ змусив його виїхати в Пруссію. За кордоном у Саксонії і Туреччині проводив діяльність, направлену на повалення Станіслава Августа.
Після повернення, керував силами конфедератів у Великому князівстві Литовському, здобув ряд перемог над російськими військами. Його загін у 4000 чоловік здійснив вдалий рейд по Смоленщині потім здійснив перехід через Курляндію, Пруссію і Мазовію в Велику Польщу.
У 1775 у примирився з королем і став одним з керівників проросійського угруповання. У 1790 у в чині генерал-майора вступив в російську армію і брав участь у бойових діях проти Туреччини на Балканах. Став одним з організаторів і керівників Торговицької конфедерації. У 1792 році російський корпус під його командуванням почав наступ на територію Речі Посполитої з боку Полоцька. У взятому російськими військами в січні 1792 року Вільно проголосив себе польним гетьманом литовським. У 1793 у став великим гетьманом литовським.
Під час повстання Костюшка 1794 року 24 квітня був заарештований повстанцями і ув'язнений у Арсеналі. На наступний день за вироком суду 25 квітня було в жовтому халаті повішений на шибениці на Ратушній площі.
Похований в крипті костелу Святого апостола Якова в Йонава.