Компетенція: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Kanu (обговорення | внесок)
Переклад і оптимізація окремих термінів та виразів.
Рядок 1: Рядок 1:
'''Компете́нція''' ({{lang-la|competentia}}, від compete — взаємно прагну; відповідаю, підходжу) — сукупність предметів [[відання]], завдань, [[повноваження|повноважень]], [[Право|прав]] і [[Обов'язок|обов'язків]] [[Органи державної влади|державного органу]] або [[Посадова особа|посадової особи]], що визначаються законодавством.
'''Компете́нція''' ({{lang-la|competentia}}, від compete — взаємно прагну; відповідаю, підходжу) — сукупність предметів [[відання]], завдань, [[повноваження|повноважень]], [[Право|прав]] і [[Обов'язок|обов'язків]] [[Органи державної влади|державного органу]] або [[Посадова особа|посадової особи]], що визначаються законодавством.


'''Професійна компетенція''' — здатність успішно діяти на основі практичного досвіду, вміння, та знання при вирішенні поставлених професійних завдань.
'''Професійна компетенція''' — здатність успішно діяти на основі практичного досвіду, умінь та знань при вирішенні поставлених професійних завдань.


'''Компетенція (юридичний термін)''' — совокупність юридично установлених повноважень, прав і обов'язків конктретного органа чи посадовій особі; визначає його місце в системі державних органів (органів місцевого самоуправління). Юридичне зміст поняття «компетенція» включає в себе такі елементи: предмети ведення (круг тих об'єктів, явищ, дій на які розповсюджуються повноваження); права і обов'язки, повноваження органа чи особи: відповідальність; відповідність поставленим цілям, задачам и функціям.
'''Компетенція (юридичний термін)''' — сукупність юридично установлених повноважень, прав і обов'язків конкретного органа чи посадової особи; визначає його місце в системі державних органів (органів місцевого самоврядування). Юридичний зміст поняття «компетенція» включає в себе такі елементи: предмети підпорядкування (коло об'єктів, явищ, дій, на які розповсюджуються повноваження); права і обов'язки, повноваження органа чи особи: відповідальність; відповідність поставленим цілям, задачам и функціям.


'''Компетенція (як категорія публічного права)''' — Це правовий засіб, дозволяючий визначити роль і місце конкретного суб'єкта в керівничому процесі шляхом законодавчого закріплення за ним певного об'эму публічних справ;
'''Компетенція (як категорія публічного права)''' — Це правовий засіб, дозволяючий визначити роль і місце конкретного суб'єкта в керівничому процесі шляхом законодавчого закріплення за ним певного об'эму публічних справ;


'''Компетенція (управління персоналом)''' — це особиста здатність спеціаліста вирішувати певний клас професійних задач. В управлінні персоналом найчастіше під компетенціэю розюміють формально описані описані вимоги до особистих, професійних та ін. якостями кандидата на посаду співробітника чи до групи співробітників компанії;
'''Компетенція (управління персоналом)''' — це особиста здатність спеціаліста вирішувати певний клас професійних задач. В управлінні персоналом найчастіше під компетенцією розуміють формально описані вимоги до особистих, професійних та ін. якостей кандидата на посаду співробітника чи до групи співробітників компанії;


'''Міжкультурна компетенція''' — здатність успішно спілкуватися з представниками інших культур.
'''Міжкультурна компетенція''' — здатність успішно спілкуватися з представниками інших культур.

Версія за 10:13, 19 лютого 2013

Компете́нція (лат. competentia, від compete — взаємно прагну; відповідаю, підходжу) — сукупність предметів відання, завдань, повноважень, прав і обов'язків державного органу або посадової особи, що визначаються законодавством.

Професійна компетенція — здатність успішно діяти на основі практичного досвіду, умінь та знань при вирішенні поставлених професійних завдань.

Компетенція (юридичний термін) — сукупність юридично установлених повноважень, прав і обов'язків конкретного органа чи посадової особи; визначає його місце в системі державних органів (органів місцевого самоврядування). Юридичний зміст поняття «компетенція» включає в себе такі елементи: предмети підпорядкування (коло об'єктів, явищ, дій, на які розповсюджуються повноваження); права і обов'язки, повноваження органа чи особи: відповідальність; відповідність поставленим цілям, задачам и функціям.

Компетенція (як категорія публічного права) — Це правовий засіб, дозволяючий визначити роль і місце конкретного суб'єкта в керівничому процесі шляхом законодавчого закріплення за ним певного об'эму публічних справ;

Компетенція (управління персоналом) — це особиста здатність спеціаліста вирішувати певний клас професійних задач. В управлінні персоналом найчастіше під компетенцією розуміють формально описані вимоги до особистих, професійних та ін. якостей кандидата на посаду співробітника чи до групи співробітників компанії;

Міжкультурна компетенція — здатність успішно спілкуватися з представниками інших культур.

Джерела

Словник іншомовних слів, За редакцією О. С. Мельничука, Головна редакція Української Радянської Енциклопедії Академії Наук Української РСР (АН УРСР), Київ — 1974.

Виноски