Жараракусу: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Makecat-bot (обговорення | внесок)
м r2.7.3) (робот додав: sv:Bothrops jararacussu
EmausBot (обговорення | внесок)
м r2.7.2+) (робот додав: ceb:Bothrops jararacussu; косметичні зміни
Рядок 14: Рядок 14:
| classis = [[Плазуни]] (Reptilia)
| classis = [[Плазуни]] (Reptilia)
| ordo = [[Лускаті]] (Squamata)
| ordo = [[Лускаті]] (Squamata)
| subordo = [[Змії|Serpentes ]]
| subordo = [[Змії|Serpentes]]
| infraordo =
| infraordo =
| familia = [[Гадюкові]]
| familia = [[Гадюкові]]
Рядок 56: Рядок 56:
[[Категорія:Плазуни Південної Америки]]
[[Категорія:Плазуни Південної Америки]]


[[ceb:Bothrops jararacussu]]
[[de:Bothrops jararacussu]]
[[de:Bothrops jararacussu]]
[[en:Bothrops jararacussu]]
[[en:Bothrops jararacussu]]

Версія за 03:12, 22 лютого 2013

Жараракусу
Жараракусу
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Serpentes
Родина: Гадюкові
Рід: Ботропс
Вид: Жараракусу
Bothrops jararacussu
Lacerda, 1884

Синоніми
Lachesis jararacussu
Посилання
Вікісховище: Bothrops jararacussu
Віківиди: Bothrops jararacussu
EOL: 453993
ITIS: 634868
МСОП: 178720
NCBI: 8726

Жараракусу (Bothrops jararacussu) — отруйна змія з роду Ботропс родини Гадюкові.

Опис

Загальна довжина досягає 1,6—2 м. Спостерігаєтсья статевий диморфізм — самиці більші за самців. Голова витягнута, морда списоподібна. Тулуб стрункий, м'язистий. Забарвлення шкіри має коричнево-жовті кольори з великими темними зигзагами з боків, які облямовані зверху жовтою смужкою.

Спосіб життя

Полюбляє трав'янисті та чагарникові зарості, розріджені ліси, тримається поблизу водойм. Активна вночі. Харчується дрібними ссавцями та птахами.

Це яйцеживородна змія. Самиці народжують 16—20 дитинчат.

Отруйність

Отрута досить небезпечна для людини. Смертельних випадків серед людей небагато з огляду на спокійну вдачу та неагресивний характер цієї змії. Отрута також використовується у медицині. При першому взятті отримують 100–300 мг отрути (у сухому вигляді). Рекордна кількість отрути, отримане від однієї змії становило 1 г.

Розповсюдження

Мешкає у центральній та південній Бразилії, Парагваї, північній Аргентині та південно-східній Болівії.

Джерела

  • Monzel, Markus 2008. Bissunfälle durch Lanzenottern — Gifte, Epidemiologie und Schlangenbiss-Management. Draco 8 (33): 57-65
  • Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
  • Kwet, ; A. 2011. «Nitro-Salbe» gegen Giftschlangenbisse. Reptilia (Münster) 16 (90): 3-7