Вей Ін'у: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
м clean up, replaced: {{Картка:Особа → {{Особа за допомогою AWB (8853) |
м r2.6.5) (робот додав: it:Wei Yingwu |
||
Рядок 45: | Рядок 45: | ||
[[en:Wei Yingwu]] |
[[en:Wei Yingwu]] |
||
[[it:Wei Yingwu]] |
|||
[[ja:韋応物]] |
[[ja:韋応物]] |
||
[[vi:Vi Ứng Vật]] |
[[vi:Vi Ứng Vật]] |
Версія за 22:34, 5 березня 2013
Вей Ін'у | |
---|---|
Народився |
737 Чан'ань |
Помер |
792 Suzhoud |
Поховання | Q11037255? |
Країна | Династія Тан |
Діяльність | поет |
Знання мов | класична китайська |
Magnum opus | Q28350505? |
Посада | Q56421542?, xianchengd, Q33113924?, county magistrated, county magistrated, provincial governord, provincial governord і provincial governord |
Рід | Wei clan of Jingzhaod |
Батько | Вей Луань |
У шлюбі з | Yuan Pind[1] |
Діти | Wei Houfud[1] і Wei Qingfud[1] |
Вей Ін'у (韦应物, 737 —792) — китайський поет та державний службовець часів династії Тан.
Життєпис
Народився 737 року у столиці Чан'ань. Походив з впливового й заможного роду. У 750 рцоі успішно склав імператорський іспит. Зумів увійти до імператорського почту Сюань-цзуна. Втім кар'єру було перервало повстання у 755 році Ань Лушаня, під час якого поет переїздить до Лояна. Послаблення центральної влади суттєво вплинуло на світогляд Вей Ін'у — він на деякий час уходить до буддистського монастиря. У 763 році повертається до Чан'аня, де отримує посади при дворі. В подальшому він декілька разів відходить від світського життя й знову повертався до нього згодом. У 783 році його призначено губернатором Чучжоу. У 787 році очолює префектуру Цзяньюан. У 788 році стає губернатором Сучжоу. У 790 році подає у відставку й остаточно поселяється у монастирі поблизу Сучжоу, де й помирає у 792 році.
Творчість
Теми віршів Вей Ін'у здебільшого — це опис природи і пейзажів. Настрій поета, як і його доля, подібні до настроїв Ван Вея. Вей Ін'у став одним із значних поетів Китаю, чудово втіливши тематику і стиль поезії ши в її найбільш класичний період розвитку. Вірші його високо оцінювалися сучасниками, зокремо Бо Цзюй-і. Найвідомішими є вірші: «У Чан'ань зустрів Фен Чжу», У"вечері зупинився в Сюйі", «На схід від міста», «Прощання вечором у дощ з Лі Цао», «До моїх друзів Лi Ден та Янсі».
Джерела
- Wu, John C. H. (1972). The Four Seasons of Tang Poetry. Rutland, Vermont: Charles E.Tuttle. ISBN 978-0-8048-0197-3