Савмак: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Іванко1 (обговорення | внесок) м суміш розкладок за допомогою AWB |
В українській науковій мові немає слова "совєтський". |
||
Рядок 34: | Рядок 34: | ||
У |
У радянській науці домінувала думка про те, що '''Савмак''' був рабом та очолював повстання рабів на [[Боспор]]i<ref>{{ref-ru}}''С. А. Жебелев.'' Последний Перисад и скифское восстание на Боспоре. ВДИ № 3, 1938 г., стр. 43-71</ref>. Зараз превалює думка, що '''Савмак''' був представником династів [[Тавроскіфія|Тавроскіфії]], яка мала дружні (союзні) стосунки з [[Боспор]]ом, чи представником скіфської верхівки, присутність якої на теренах [[Боспорське царство|Боспорського царства]] археологічно підтверджено принаймі з кінця V ст. до н. е.<ref>{{ref-ru}}''Яковенко Э. В.'' Скифы на Боспоре (Греко-скифские отношения в VII–III вв. до н. э.): Автореф.дис. … д-ра. ист. наук. М., 1985.</ref>, а сам заколот трактується як спроба ''«… збереження попереднього соціального стану участників заколоту у межах нової держави ''(Понту)'', до складу якої їх було інкорпоровано.»''<ref>{{ref-ru}}''Е. А. Молев.'' БОСПОР В ПЕРИОД ЭЛЛИНИЗМА. Издательство Нижегородского университета, Нижний Новгород, 1994. ст.-ст. 114–133.</ref>. Окремої уваги заслуговує факт широкої підтримки Савмака у Боспорі, його певні права на наслідування влади, й висилка його до Понту, можливо, у якості заручника.<ref>{{ref-ru}}Молев Е. А. УСТАНОВЛЕНИЕ ВЛАСТИ МИТРИДАТА ЕВПАТОРА НА БОСПОРЕ. «Античный мир и археология». Вып. 2. Саратов, 1974.</ref> |
||
Близька, але дещо інша думка: Савмак — представник боспорської верхівки, знатний скіф, ''«…не виключено навіть — брат [[Сенамотіс]]. Його поява при дворі останнього Спартокіда не обов'язково була пов'язана з усиновленням чи вихованням його Перісадом… він міг узяти шлюб з однією з дочок Перісада чи з будь-якою з представниць боспорської верхівки… Не виключено, що внаслідок невідомих нам причин йому було заповідано боспорський трон…»''.<ref>{{ref-ru}}Виноградов Ю. Г. Вотивная надпись дочери царя Скилура из Пантикапея и проблемы истории Скифии и Боспора во II в. до н. э. ВДИ, 1987. № 1.</ref> |
Близька, але дещо інша думка: Савмак — представник боспорської верхівки, знатний скіф, ''«…не виключено навіть — брат [[Сенамотіс]]. Його поява при дворі останнього Спартокіда не обов'язково була пов'язана з усиновленням чи вихованням його Перісадом… він міг узяти шлюб з однією з дочок Перісада чи з будь-якою з представниць боспорської верхівки… Не виключено, що внаслідок невідомих нам причин йому було заповідано боспорський трон…»''.<ref>{{ref-ru}}Виноградов Ю. Г. Вотивная надпись дочери царя Скилура из Пантикапея и проблемы истории Скифии и Боспора во II в. до н. э. ВДИ, 1987. № 1.</ref> |
Версія за 16:31, 8 березня 2013
Савмак | |
---|---|
Цар - узурпатор | |
Початок правління: | 109 р. до н.е. |
Кінець правління: | 107 р. до н.е. |
| |
Попередник: | Перісад V |
Наступник: | Мітрідат VI Євпатор |
| |
Дата народження: | невідомо |
Країна: | Боспорського царства |
Дата смерті: | невідомо |
Савмак (грец. Σαύμακος) (рр. н. і см. невід.) — керівник повстання скіфів, що спалахнуло в Боспорській державі 109–107 рр. до н. е, ймовірно представник правлячої династії скіфів.
Савмак і перебіг подій повстання скіфів на Боспорі відомі нам в першу чергу за відомим декретом Діофанту, полководцю Мітрідата VI Євпатора (IosPE I2, № 352).[1]
Присвячений Савмаку та повязаним з заколотом на Боспорі подіям уривок повідомляє наступне:«…коли ж скіфи з Савмаком на чолі підняли повстання і вбили вигодувавшого їх (тобто скіфів) боспорського царя Перісада, а проти Діофанта склали змову, він, уникнувши небезпеки, сів на відправлений за ним громадянами корабель і, прибувши [до нас] й вмовивши громадян, [а також] маючи всіляке сприяння [з боку] пославшого його царя Мітрідата Євпатора, на початку весни з'явився з суходільним та морським військом, а крім того взяв і добірних з громадян на трьох судах і, вирушивши з нашого міста, взяв Феодосію і Пантікапей, винуватців повстання покарав, а Савмака, вбивцю царя Перісада, захопивши в свої руки, вислав в царство Мітрідата і [таким чином] відновив владу царя Мітрідата Євпатора…».
У радянській науці домінувала думка про те, що Савмак був рабом та очолював повстання рабів на Боспорi[2]. Зараз превалює думка, що Савмак був представником династів Тавроскіфії, яка мала дружні (союзні) стосунки з Боспором, чи представником скіфської верхівки, присутність якої на теренах Боспорського царства археологічно підтверджено принаймі з кінця V ст. до н. е.[3], а сам заколот трактується як спроба «… збереження попереднього соціального стану участників заколоту у межах нової держави (Понту), до складу якої їх було інкорпоровано.»[4]. Окремої уваги заслуговує факт широкої підтримки Савмака у Боспорі, його певні права на наслідування влади, й висилка його до Понту, можливо, у якості заручника.[5]
Близька, але дещо інша думка: Савмак — представник боспорської верхівки, знатний скіф, «…не виключено навіть — брат Сенамотіс. Його поява при дворі останнього Спартокіда не обов'язково була пов'язана з усиновленням чи вихованням його Перісадом… він міг узяти шлюб з однією з дочок Перісада чи з будь-якою з представниць боспорської верхівки… Не виключено, що внаслідок невідомих нам причин йому було заповідано боспорський трон…».[6]
Висловлено думку, що на Боспорі не було повстання, а скіфи, очолювані Савмаком, захопили Боспор з теріторії Скіфії.[7]
Відомі срібні монети цього часу із зображенням голови Геліоса і початковою буквою імені С.
Примітки. Джерела. Посилання
- ↑ (гр.)IosPE I2, № 352
- ↑ (рос.)С. А. Жебелев. Последний Перисад и скифское восстание на Боспоре. ВДИ № 3, 1938 г., стр. 43-71
- ↑ (рос.)Яковенко Э. В. Скифы на Боспоре (Греко-скифские отношения в VII–III вв. до н. э.): Автореф.дис. … д-ра. ист. наук. М., 1985.
- ↑ (рос.)Е. А. Молев. БОСПОР В ПЕРИОД ЭЛЛИНИЗМА. Издательство Нижегородского университета, Нижний Новгород, 1994. ст.-ст. 114–133.
- ↑ (рос.)Молев Е. А. УСТАНОВЛЕНИЕ ВЛАСТИ МИТРИДАТА ЕВПАТОРА НА БОСПОРЕ. «Античный мир и археология». Вып. 2. Саратов, 1974.
- ↑ (рос.)Виноградов Ю. Г. Вотивная надпись дочери царя Скилура из Пантикапея и проблемы истории Скифии и Боспора во II в. до н. э. ВДИ, 1987. № 1.
- ↑ (рос.) Гаврилов А.К. Скифы Савмака — восстание или вторжение? (IPE I2 352-Syll.3 709). Этюды по античной истории и культуре Северного Причерноморья. СПб., 1992 г.
Див. також
Література
- Гайдукевич В. Ф., Боспорське царство. М.-Л., 1949