Савмак: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м суміш розкладок за допомогою AWB
В українській науковій мові немає слова "совєтський".
Рядок 34: Рядок 34:




У совєтській науці домінувала думка про те, що '''Савмак''' був рабом та очолював повстання рабів на [[Боспор]]i<ref>{{ref-ru}}''С.&nbsp;А.&nbsp;Жебелев.'' Последний Перисад и скифское восстание на Боспоре. ВДИ №&nbsp;3, 1938 г., стр. 43-71</ref>. Зараз превалює думка, що '''Савмак''' був представником династів [[Тавроскіфія|Тавроскіфії]], яка мала дружні (союзні) стосунки з [[Боспор]]ом, чи представником скіфської верхівки, присутність якої на теренах [[Боспорське царство|Боспорського царства]] археологічно підтверджено принаймі з кінця V&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.<ref>{{ref-ru}}''Яковенко Э. В.'' Скифы на Боспоре (Греко-скифские отношения в VII–III&nbsp;вв. до н. э.): Автореф.дис. … д-ра. ист. наук. М., 1985.</ref>, а сам заколот трактується як спроба ''«… збереження попереднього соціального стану участників заколоту у межах нової держави ''(Понту)'', до складу якої їх було інкорпоровано.»''<ref>{{ref-ru}}''Е.&nbsp;А.&nbsp;Молев.'' БОСПОР В ПЕРИОД ЭЛЛИНИЗМА. Издательство Нижегородского университета, Нижний Новгород, 1994. ст.-ст. 114–133.</ref>. Окремої уваги заслуговує факт широкої підтримки Савмака у Боспорі, його певні права на наслідування влади, й висилка його до Понту, можливо, у якості заручника.<ref>{{ref-ru}}Молев Е. А. УСТАНОВЛЕНИЕ ВЛАСТИ МИТРИДАТА ЕВПАТОРА НА БОСПОРЕ. «Античный мир и археология». Вып. 2. Саратов, 1974.</ref>
У радянській науці домінувала думка про те, що '''Савмак''' був рабом та очолював повстання рабів на [[Боспор]]i<ref>{{ref-ru}}''С.&nbsp;А.&nbsp;Жебелев.'' Последний Перисад и скифское восстание на Боспоре. ВДИ №&nbsp;3, 1938 г., стр. 43-71</ref>. Зараз превалює думка, що '''Савмак''' був представником династів [[Тавроскіфія|Тавроскіфії]], яка мала дружні (союзні) стосунки з [[Боспор]]ом, чи представником скіфської верхівки, присутність якої на теренах [[Боспорське царство|Боспорського царства]] археологічно підтверджено принаймі з кінця V&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.<ref>{{ref-ru}}''Яковенко Э. В.'' Скифы на Боспоре (Греко-скифские отношения в VII–III&nbsp;вв. до н. э.): Автореф.дис. … д-ра. ист. наук. М., 1985.</ref>, а сам заколот трактується як спроба ''«… збереження попереднього соціального стану участників заколоту у межах нової держави ''(Понту)'', до складу якої їх було інкорпоровано.»''<ref>{{ref-ru}}''Е.&nbsp;А.&nbsp;Молев.'' БОСПОР В ПЕРИОД ЭЛЛИНИЗМА. Издательство Нижегородского университета, Нижний Новгород, 1994. ст.-ст. 114–133.</ref>. Окремої уваги заслуговує факт широкої підтримки Савмака у Боспорі, його певні права на наслідування влади, й висилка його до Понту, можливо, у якості заручника.<ref>{{ref-ru}}Молев Е. А. УСТАНОВЛЕНИЕ ВЛАСТИ МИТРИДАТА ЕВПАТОРА НА БОСПОРЕ. «Античный мир и археология». Вып. 2. Саратов, 1974.</ref>


Близька, але дещо інша думка: Савмак&nbsp;— представник боспорської верхівки, знатний скіф, ''«…не виключено навіть&nbsp;— брат [[Сенамотіс]]. Його поява при дворі останнього Спартокіда не обов'язково була пов'язана з усиновленням чи вихованням його Перісадом… він міг узяти шлюб з однією з дочок Перісада чи з будь-якою з представниць боспорської верхівки… Не виключено, що внаслідок невідомих нам причин йому було заповідано боспорський трон…»''.<ref>{{ref-ru}}Виноградов Ю.&nbsp;Г.&nbsp;Вотивная надпись дочери царя Скилура из Пантикапея и проблемы истории Скифии и Боспора во II&nbsp;в. до н. э. ВДИ, 1987. №&nbsp;1.</ref>
Близька, але дещо інша думка: Савмак&nbsp;— представник боспорської верхівки, знатний скіф, ''«…не виключено навіть&nbsp;— брат [[Сенамотіс]]. Його поява при дворі останнього Спартокіда не обов'язково була пов'язана з усиновленням чи вихованням його Перісадом… він міг узяти шлюб з однією з дочок Перісада чи з будь-якою з представниць боспорської верхівки… Не виключено, що внаслідок невідомих нам причин йому було заповідано боспорський трон…»''.<ref>{{ref-ru}}Виноградов Ю.&nbsp;Г.&nbsp;Вотивная надпись дочери царя Скилура из Пантикапея и проблемы истории Скифии и Боспора во II&nbsp;в. до н. э. ВДИ, 1987. №&nbsp;1.</ref>

Версія за 16:31, 8 березня 2013

Савмак
Савмак
Савмак
Цар - узурпатор
Початок правління: 109 р. до н.е.
Кінець правління: 107 р. до н.е.

Попередник: Перісад V
Наступник: Мітрідат VI Євпатор

Дата народження: невідомо
Країна: Боспорського царства
Дата смерті: невідомо

Савмак (грец. Σαύμακος) (рр. н. і см. невід.) — керівник повстання скіфів, що спалахнуло в Боспорській державі 109–107 рр. до н. е, ймовірно представник правлячої династії скіфів.

Савмак і перебіг подій повстання скіфів на Боспорі відомі нам в першу чергу за відомим декретом Діофанту, полководцю Мітрідата VI Євпатора (IosPE I2, № 352).[1]

Присвячений Савмаку та повязаним з заколотом на Боспорі подіям уривок повідомляє наступне:«…коли ж скіфи з Савмаком на чолі підняли повстання і вбили вигодувавшого їх (тобто скіфів) боспорського царя Перісада, а проти Діофанта склали змову, він, уникнувши небезпеки, сів на відправлений за ним громадянами корабель і, прибувши [до нас] й вмовивши громадян, [а також] маючи всіляке сприяння [з боку] пославшого його царя Мітрідата Євпатора, на початку весни з'явився з суходільним та морським військом, а крім того взяв і добірних з громадян на трьох судах і, вирушивши з нашого міста, взяв Феодосію і Пантікапей, винуватців повстання покарав, а Савмака, вбивцю царя Перісада, захопивши в свої руки, вислав в царство Мітрідата і [таким чином] відновив владу царя Мітрідата Євпатора…».


У радянській науці домінувала думка про те, що Савмак був рабом та очолював повстання рабів на Боспорi[2]. Зараз превалює думка, що Савмак був представником династів Тавроскіфії, яка мала дружні (союзні) стосунки з Боспором, чи представником скіфської верхівки, присутність якої на теренах Боспорського царства археологічно підтверджено принаймі з кінця V ст. до н. е.[3], а сам заколот трактується як спроба «… збереження попереднього соціального стану участників заколоту у межах нової держави (Понту), до складу якої їх було інкорпоровано.»[4]. Окремої уваги заслуговує факт широкої підтримки Савмака у Боспорі, його певні права на наслідування влади, й висилка його до Понту, можливо, у якості заручника.[5]

Близька, але дещо інша думка: Савмак — представник боспорської верхівки, знатний скіф, «…не виключено навіть — брат Сенамотіс. Його поява при дворі останнього Спартокіда не обов'язково була пов'язана з усиновленням чи вихованням його Перісадом… він міг узяти шлюб з однією з дочок Перісада чи з будь-якою з представниць боспорської верхівки… Не виключено, що внаслідок невідомих нам причин йому було заповідано боспорський трон…».[6]

Висловлено думку, що на Боспорі не було повстання, а скіфи, очолювані Савмаком, захопили Боспор з теріторії Скіфії.[7]

Попередник:
Перісад V
Боспорський цар
109 до н.е. - 107 до н.е.
Наступник:
Мітрідат VI Євпатор

Відомі срібні монети цього часу із зображенням голови Геліоса і початковою буквою імені С.

Примітки. Джерела. Посилання

  1. (гр.)IosPE I2, № 352
  2. (рос.)С. А. Жебелев. Последний Перисад и скифское восстание на Боспоре. ВДИ № 3, 1938 г., стр. 43-71
  3. (рос.)Яковенко Э. В. Скифы на Боспоре (Греко-скифские отношения в VII–III вв. до н. э.): Автореф.дис. … д-ра. ист. наук. М., 1985.
  4. (рос.)Е. А. Молев. БОСПОР В ПЕРИОД ЭЛЛИНИЗМА. Издательство Нижегородского университета, Нижний Новгород, 1994. ст.-ст. 114–133.
  5. (рос.)Молев Е. А. УСТАНОВЛЕНИЕ ВЛАСТИ МИТРИДАТА ЕВПАТОРА НА БОСПОРЕ. «Античный мир и археология». Вып. 2. Саратов, 1974.
  6. (рос.)Виноградов Ю. Г. Вотивная надпись дочери царя Скилура из Пантикапея и проблемы истории Скифии и Боспора во II в. до н. э. ВДИ, 1987. № 1.
  7. (рос.) Гаврилов А.К. Скифы Савмака — восстание или вторжение? (IPE I2 352-Syll.3 709). Этюды по античной истории и культуре Северного Причерноморья. СПб., 1992 г.

Див. також

Література

  • Гайдукевич В. Ф., Боспорське царство. М.-Л., 1949