Шепетівська округа: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м виправлення посилання
Pohorynsky (обговорення | внесок)
зображення
Рядок 7: Рядок 7:
| герб_підпис =
| герб_підпис =
| прапор_підпис =
| прапор_підпис =
| розташування =
| розташування = Шепетівська округа.jpg
| розташування_підпис =
| розташування_підпис =
| розташування_розмір =
| розташування_розмір = 220px
| інші_одиниці =
| інші_одиниці =
| тип_найменування =
| тип_найменування =

Версія за 18:59, 8 березня 2013

Шепетівська округа
Окружний центр Шепетівка
Країна СРСР, УСРР
Адміністративно-
територіальна
одиниця

округа
Була у складі Волинська губернія,
УСРР
Регіон Волинь
Межує з: Польщею
Офіційна мова українська, російська
Населення
 - повне 659 746 чоловік
Площа
 - повна ~ 7500 км²
Дата утворення
Роки існування
7 березня 1923
19231930
Дата ліквідації 30 червня 1930

Шепетівська округа (рос. Шепетовский округ) — адміністративно-територіальна одиниця СРСР, що існувала в 19231930 роках у складі Української СРР. Окружний центр — місто Шепетівка.

Історія

Шепетівська округа була утворена 7 березня 1923 року в складі Волинської губернії з території Ізяславського і частин Новоград-Волинського, Полонського та Старо-Костянтинівського повітів.[1]

21 липня 1924 року Берездівський район Шепетівської округи був розформований.

З 1 серпня 1925 року Волинська губернія була ліквідована, а округи підпорядковані безпосередньо республіці.[2]

Постановою ВУЦВК і РНК УРСР від 13 червня 1930 року Шепетівська округа була розформована, а її територія ввійшла до складу Бердичівської округи.[3]

У 19351937 роках в складі Вінницької області існувала адміністративна одинця зі схожою назвою — Шепетівський округ.

Розташування

Шепетівська округа була розташована в західній частині Української СРР. На північному сході округа межувала з Житомирською, на сході — з Бердичівською, на півдні — з Проскурівською округами, на заході і північному заході — з Польщею.

Населення

Згідно з даними Всесоюзного перепису населення 1926 року в окрузі постійно проживало 659 435 чоловік (48,59 % чоловіків, що становило 320 408 осіб і 51,41 % жінок — 339 027 осіб). З них 82 052 були міськими, а 577 383 сільськими жителями.

За національним складом 536 026 чол. (81,3 %) були українці, 60 215 чол. (9,1 %) — поляки, 48 027 чол. (7,3 %) — євреї, 7 565 чол. (1,2 %) — росіяни, 3 902 чол. (0,6 %) — німці, 1 721 чол. (0,3 %) — чехи і словаки, 665 чол. (0,1 %) — білоруси, інші національності загалом становили 606 чол. (0,1 %), іноземці — 311 чол. (0,06 %).

Склад округи

На момент створення до складу округи входили 14 районів:

  1. Антонинський — Антонини;
  2. Базалійський — Базалія;
  3. Берездівський — Берездів;
  4. Ганнопільський — Ганнопіль;
  5. Грицівський — Гриців;
  6. Ізяславський — Ізяслав;
  7. Красилівський — Красилів;
  8. Ляховецький — Ляхівці;
  9. Плужнянський — Плужне;
  10. Полонський — Полонне;
  11. Славутський — Славута;
  12. Старо-Костянтинівський — Старокостянтинів;
  13. Судилківський — Судилків;
  14. Теофіпольський — Теофіполь.

За постановою ВУЦВК і Раднаркому УРСР від 21 серпня 1924 року Берездівський район був розформований, а його територія віднесена до Ганнопільського, Славутського, Судилківського і Полонського районів.[4]

Література

  • Матеріали до опису округ УСРР. Статистичні характеристики. Шепетівська округа. Харків, 1926.

Джерела

Див. також

Примітки

  1. Постанова ВУЦВК від 7.03.1923 року «Про адміністраційно-територіяльний поділ Волині» (Збірник узаконень України за 1923 р., № 18-19, ст. 306)
  2. Ст. 1, 2 постанови ВУЦВК від 3.06.1925 року «Про ліквідацію губерень й про перехід на трьохступневу систему управління»
  3. Збірник узаконень УРСР. — 1930. — № 14. — С. 449–450.
  4. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 21.08.1924 року «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Волині».