Славко Кватерник: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м оцифрування дат в картці особи
better image
Рядок 6: Рядок 6:
| псевдонім =
| псевдонім =
| прізвисько =
| прізвисько =
| зображення =Slavko_Kvaternik46638.jpg
| зображення =Marshal Slavko Kvaternik.jpeg
| розмір_зображення =
| розмір_зображення =
| підпис_зображення =
| підпис_зображення =

Версія за 11:38, 21 березня 2013

Славко Кватернік
Slavko Kvaternik
Народився 25 серпня 1878(1878-08-25)
Моравіце, Австро-Угорщина
Помер 7 червня 1947(1947-06-07) (68 років)
Загреб, СР Хорватія
·Страта
Громадянство Австро-Угорщина
(1878-1918)
Королівство Югославія
(1918-1941)
Незалежна Держава Хорватія
(1941-1945)
Національність Хорват
Місце проживання Хорватія
Діяльність
Alma mater Військова академія
Знання мов хорватська
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Титул Лицар
Посада Міністр Збройних сил
Військове звання Войсководжа
Термін 10 квітня 19414 січня 1943
Попередник Посаду засновано
Наступник Анте Павеліч
Партія Усташі
Головував Хорватське домобранство
(1941-1943)
Конфесія католицька церква
У шлюбі з Ольга Франк
Діти Евґен Дідо Кватернік
Нагороди Залізний хрест 1-го ступеня
Військовий орден Залізного трилисника 1-го ступеня
Збройні сили Австро-Угорщини
(1896-1918)
Югославська королівська армія
(1918-1921)
Хорватське домобранство
(1941-1943)

Славко Кватернік (хорв. Slavko Kvaternik, *25 серпня 18787 червня 1947) — хорватський військовий і політичний діяч, головнокомандувач Збройних сил Незалежної Держави Хорватія.

Відзначився на військовій службі в Першій світовій війні, пізніше відомий як заступник провідника і один із засновників хорватського руху усташів у 1930-х рр., ставши згодом одним із керівників Незалежної Держави Хорватія протягом Другої світової війни.

Молоді роки

Кватернік народився 25 серпня 1878 року в Моравіце (відомому тоді як Коморске Моравіце) в Королівстві Хорватія, що було складовою частиною Австро-Угорщини.[1]

Під час Першої світової війни Кватернік служив ад’ютантом фельд-маршала Светозара Бороєвича та був нагороджений Залізним Хрестом 1-го ступеня.

У 1918 р. він увійшов у новостворену Національну Раду словенців, хорватів і сербів, ставши начальником Генерального штабу армії. Наприкінці року Кватернік командував хорватськими військами під час успішних бойових дій в області Меджимур’я проти угорських загарбників.

Друга світова війна

Після вторгнення нацистської Німеччини в Королівство Югославія 6 квітня 1941 р. усташі утворили свій уряд на чолі з Анте Павелічем. Чотири дні потому Кватернік проголосив створення Незалежної Держави Хорватія та сформував перший уряд усташів. У той самий час, на прохання Кватерніка Владко Мачек (керівник Хорватської селянської партії, який перед цим відмовився співробітничати з німцями, коли ті попросили його очолити новоутворену державу) закликав народ співпрацювати з новим режимом.

На той час Кватернік обіймав посаду головнокомандувача хорватських збройних сил. Ця посада йменувалася vojskovođa (маршал). Збройні сили Незалежної Держави Хорватія було засновано 11 квітня. Він залишався на цій посаді до своєї відставки 4 січня 1943 р.[2]

На службі Незалежній Державі Хорватія Кватернік удостоївся нагороди Хрестом 1-го ступеня Військового Ордену Залізного Трилисника. Ця нагорода надала йому титулу vitez (рицар), який іноді включається в його повне ім’я.

Смерть

Після закінчення Другої світової війни Кватернік постав перед судом, де йому новою югославською владою було винесено смертний вирок за його злочини в часи режиму НДХ. Його було страчено в Загребі 7 червня 1947 р.

Сім’я

Його дружиною була Ольга Франк, дочка радикального хорватського націоналістичного політика єврейського походження Йосипа Франка, який навернувся з іудаїзму в католицтво. Син Славка Кватерніка та Ольги Франк Евґен Дідо Кватернік був генералом в армії НДХ та членом партії усташів. Наприкінці серпня 1941 р. Ольга Франк скоїла самогубство, нібито через своє єврейське походження та роль, яку її чоловік, а особливо син відігравали в НДХ. Між тим, Славко виступав проти переслідувань прибічників ХСП і політики терору, яку проводив його син Евґен, кого батько в одній з розмов з німецьким генералом Едмундом Ґлай фон Горстенау назвав у духовному смислі не своїм, а Павелічевим сином.

Примітки

  1. "Eugen Dido Kvaternik, Sjećanja i zapažanja 1925-1945, Prilozi za hrvatsku povijest.", Dr. Jere Jareb, Starčević, Zagreb, 1995., ISBN 953-96369-0-6, str. 265-266.
  2. "Tko je tko u NDH", Minerva, Zagreb, 1997., ISBN 953-6377-03-9, str. 226-227.

Посилання