Гіпотеза: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
TeoBot (обговорення | внесок) уточнення шаблону за допомогою AWB |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
{{Otheruses|Гіпотеза (значення)}} |
{{Otheruses|Гіпотеза (значення)}} |
||
'''Гіпо́теза''' — наукове припущення, що висувається для пояснення будь-якого [[явище|явища]] і потребує перевірки на [[дослід]]і та теоретичного обґрунтування, для того щоб стати достовірною [[наукова теорія|науковою теорією]]. Також - недоведене твердження або здогад. Будь-яка гіпотеза повинна бути |
'''Гіпо́теза''' — наукове припущення, що висувається для пояснення будь-якого [[явище|явища]] і потребує перевірки на [[дослід]]і та теоретичного обґрунтування, для того щоб стати достовірною [[наукова теорія|науковою теорією]]. Також - недоведене твердження або здогад. Будь-яка гіпотеза повинна бути спростованою або доведеною. Незаперечні припущення (наприклад, аксіоми) гіпотезами не є. |
||
Особливістю гіпотези, як форми наукового [[знання]] є те, що вона завжди має певний ступінь імовірності, відмінний від 100%{{джерело}}. |
Особливістю гіпотези, як форми наукового [[знання]] є те, що вона завжди має певний ступінь імовірності, відмінний від 100%{{джерело}}. |
||
Версія за 21:19, 23 березня 2013
| Ця стаття є частиною серії з теми |
| Методологія науки |
|---|
| Філософський портал |
Гіпо́теза — наукове припущення, що висувається для пояснення будь-якого явища і потребує перевірки на досліді та теоретичного обґрунтування, для того щоб стати достовірною науковою теорією. Також - недоведене твердження або здогад. Будь-яка гіпотеза повинна бути спростованою або доведеною. Незаперечні припущення (наприклад, аксіоми) гіпотезами не є.
Особливістю гіпотези, як форми наукового знання є те, що вона завжди має певний ступінь імовірності, відмінний від 100%[джерело?].
Також гіпотеза може визначатися як форма розвитку знань, що представляє собою обгрунтоване припущення, висунуте з метою з'ясування властивостей і причин досліджуваних явищ (В. І. Кирилов, А. А. Старченко).
Як правило, гіпотеза висловлюється на основі ряду спостережень (прикладів), котрі підтверджують її, і тому виглядає правдоподібно. Гіпотезу згодом або доводять, перетворюючи її в установлений факт (див. теорема, теорія), або ж спростовують (наприклад, вказуючи контрприклад), переводячи до розряду помилкових тверджень.
Недоведена і неспростована гіпотеза називається відкритою проблемою. Такими є, приміром, гіпотеза Сепіра-Ворфа[1] та гіпотеза Вельтмана-Чепи[2].
Формування гіпотез
Гіпотези, як і ідеї, мають імовірнісний характер[джерело?] і в своєму розвитку мають три стадії:
- Накопичення матеріалу, висунення гіпотези;
- Формування основної гіпотези та її обгрунтування;
- Перевірка отриманих результатів на практиці.
Перевірка гіпотез
Перевірка гіпотези здійснюєтся за допомогою експерименту чи серії експериментів. Для проведення експерименту для перевірки гіпотези спочатку створюється модель, у рамках якої передбачається проводити даний експеримент. За результатами експерименту до гіпотези вносятся коригування і проводяться нові експерименти.
Примітки
- ↑ Дописувачі Вікіпедії, "Гіпотеза Сепіра-Ворфа" Українська Вікіпедія, http://uk.wikipedia.org/wiki/(переглянуто 16 листопада, 2012)
- ↑ Дописувачі Вікіпедії, "Гіпотеза Вельтмана-Чепи", Українська Вікіпедія, http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гіпотеза_Вельтмана-Чепи&oldid=10940569.