Поляновський мир: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення
Addbot (обговорення | внесок)
м Вилучення 7 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q1383153
Рядок 14: Рядок 14:
[[Категорія:I Річ Посполита]]
[[Категорія:I Річ Посполита]]
[[Категорія:Мирні угоди XVII століття]]
[[Категорія:Мирні угоди XVII століття]]

[[de:Ewiger Friede (1634)]]
[[en:Treaty of Polyanovka]]
[[fr:Traité de Polanów]]
[[it:Trattato di Poljanovka]]
[[lt:Polianovkos taika]]
[[pl:Pokój w Polanowie]]
[[ru:Поляновский мир]]

Версія за 00:10, 24 березня 2013

Поляновський мир 1634 р. — мирний договір між Московським царством і Річчю Посполитою, підписаний 17(27) травня  — 4(14) червня 1634 р. у с. Семлево на р. Поляновці (притока Дніпра).

Завершив московсько-польську війну 1632–1634 рр., що велася за Чернігово-Сіверські і Смоленські землі. Переговори розпочались у березні 1634. Московську делегацію очолював боярин Ф.Ше­реметєв та окольничий О.Львов, польську — канцлер Я.Задзік, литовську — Криштоф Радзивілл.

Укладений після тривалих суперечок, Поляновський мир в основному підтвердив умови Деулінського перемир'я 1618 р. За Поляновським миром Московська держава зобов'язувалася повернути Польщі зайняті в ході війни (крім м. Серпейська з повітом) території та сплатити контрибуцію у розмірі 20 тис.крб. Річ Посполита мала вивести свої війська за межі Московського царства. Польський король Владислав IV Ваза відмовлявся від претензій на московський престол. Сторони домовилися обмінятися полоненими без викупу і створити комісію для розмежування кордону (працювала протягом 1635–1648 рр.). Ратифікований у 1635 р. Внаслідок Поляновського миру вся Чернігово-Сіверщина потрапила до складу Речі Посполитої і на цій території було створено Чернігівське воєводство (1635 р.).

Джерела

  1. Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.
  2. Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.