Кобальтин: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м Зняття категоризації шаблоном "МГЕ"; косметичні зміни |
Addbot (обговорення | внесок) |
||
Рядок 88: | Рядок 88: | ||
[[Категорія:Мінерали кобальту]] |
[[Категорія:Мінерали кобальту]] |
||
[[Категорія:Отруйні мінерали]] |
[[Категорія:Отруйні мінерали]] |
||
[[ca:Cobaltita]] |
|||
[[cs:Kobaltin]] |
|||
[[de:Cobaltit]] |
|||
[[el:Κοβαλτίτης]] |
|||
[[en:Cobaltite]] |
|||
[[es:Cobaltita]] |
|||
[[eu:Kobaltita]] |
|||
[[fa:کوبالتیت]] |
|||
[[fi:Kobolttihohde]] |
|||
[[fr:Cobaltite]] |
|||
[[it:Cobaltite]] |
|||
[[ja:輝コバルト鉱]] |
|||
[[lt:Kobaltitas]] |
|||
[[nl:Cobaltiet]] |
|||
[[pl:Kobaltyn]] |
|||
[[ru:Кобальтин]] |
|||
[[sv:Koboltglans]] |
Версія за 17:28, 24 березня 2013
Кобальтин | |
---|---|
Кобальтит | |
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
Абревіатура | Cbt[2] |
Хімічна формула | CoAsS |
Nickel-Strunz 10 | 2.EB.25[3] |
Dana 8 | 2.12.3.1 |
Ідентифікація | |
Сингонія | ромбічна сингонія |
Інші характеристики | |
Названо на честь | кобальт[4] |
Кобальтин у Вікісховищі |
Кобальтит (рос. кобальтит, англ. cobaltite, cobalt glance, bright white cobalt; нім. Kobaltit m, Kobaltglanz m) – мінерал класу персульфідів.
Загальний опис
Сульфоарсенід кобальту острівної будови.
Формула: CoAsS.
За Є.Лазаренко містить (%): Co – 35,41; As – 45,26; S – 19,33.
Домішки: Fe, Ni.
Сингонія кубічна.
Густина 6,1-6,4;
Твердість 6.
Білого, сталево-сірого кольору.
Риса сірувато-чорна.
Злом нерівний.
Непрозорий.
Анізотропний.
При високих темпіратурах утворює безперервний ізоморфний ряд з герсдорфітом NiAsS із вмістом Fe до 40 атомних % і зональним розподілом багатих Со і Ni компонентів.
Кристалічна структура типу піриту. Утворює октаедричні і кубічні кристали, зернисті агрегати, вкрапленики, прожилки.
Блиск металічний.
Крихкий.
Відомий у контактово-метасоматичних і гідротермальних золоторудних родовищах.
Найбільші скупчення кобальтит – у високотемпературних контактово-метасоматичних родов. – залізорудних скарнах; в гідротермальних золото-кварцових і срібло-арсенідних карбонатних жилах (родов. Кобальт, пров. Онтаріо, Канада), в родов. Ni-Co-Ag-Bi-U-формації (Рудні гори, Чехія, Німеччина ).
Основний метод збагачення – флотація з подальшою селекцією.
З мідно-кобальтово-піритних руд кобальтит вилучається в колективний концентрат.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
Інтернет-ресурси
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3