Хінін: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м r2.7.1) (робот додав: oc:Quinina |
Addbot (обговорення | внесок) |
||
| Рядок 34: | Рядок 34: | ||
[[Категорія:Алкалоїди]] |
[[Категорія:Алкалоїди]] |
||
[[ar:كينين]] |
|||
[[be:Хінін]] |
|||
[[bg:Хинин]] |
|||
[[bs:Kinin]] |
|||
[[ca:Quinina]] |
|||
[[cs:Chinin]] |
|||
[[da:Kinin]] |
|||
[[de:Chinin]] |
|||
[[el:Κινίνη]] |
|||
[[en:Quinine]] |
|||
[[eo:Kinino]] |
|||
[[es:Quinina]] |
|||
[[fa:کینین]] |
|||
[[fi:Kiniini]] |
|||
[[fr:Quinine]] |
|||
[[he:כינין]] |
|||
[[hi:कुनैन]] |
|||
[[hr:Kinin]] |
|||
[[hu:Kinin]] |
|||
[[id:Kuinina]] |
|||
[[io:Quinino]] |
|||
[[it:Chinino]] |
|||
[[ja:キニーネ]] |
|||
[[ko:퀴닌]] |
|||
[[ln:Kiníni]] |
|||
[[mk:Кинин]] |
|||
[[my:ကွီနိုင်]] |
|||
[[nl:Kinine]] |
|||
[[no:Kinin]] |
|||
[[oc:Quinina]] |
|||
[[pl:Chinina]] |
|||
[[pt:Quinina]] |
|||
[[ro:Chinină]] |
|||
[[ru:Хинин]] |
|||
[[simple:Quinine]] |
|||
[[sk:Chinín]] |
|||
[[sv:Kinin]] |
|||
[[tr:Kinin]] |
|||
[[zh:奎寧]] |
|||
Версія за 18:54, 25 березня 2013
| |
| |
| Систематична назва (IUPAC) | |
| (R)-(6-methoxyquinolin-4-yl)((2S,4S,8R)- 8-vinylquinuclidin-2-yl)methanol | |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | |
| Код ATC | |
| PubChem | |
| DrugBank | |
| Хімічні дані | |
| Формула | C20H24N2O2 |
| Мол. маса | 324.417 г/моль |
| Фізичні дані | |
| Т плавлення | 177 °C (351 °F) |
| Фармакокінетичні дані | |
| Біодоступність | 76 to 88 % |
| Зв'язування | ~70 % |
| Метаболізм | Гепатичний (переважно за допомогою CYP3A4 і CYP2C19) |
| Період напіврозпаду | ~18 годин |
| Виділення | Ренальна (20 %) |
| Терапевтичні застереження | |
| Кат. вагітності | |
| Лег. статус | |
| Шляхи введення | Оральне, внутривенозне |
Хінін — природний алкалоїд, головний алкалоїд кори хінного дерева, що має жарознижувальні, антималарійні, анальгетичні (знеболюючі) та протизапальні властивості. Це стереоізомер хінідину, що характеризується гірким смаком.
Хінін був першим ефективним лікарським препаратом, що використовувався проти малярії, викликаної Plasmodium falciparum; він почав використовуватися ще в 17 столітті. Він був практично єдиним антималярійним засобом до 1940-их років, коли його замінили нові синтетичні препарати. З того часу було запропоновано багато препаратів проти малярії, проте хінін все що використовується в критичних ситуаціях, особливо зважаючи на швидке виникнення резистентності малярійного плазмодія до більшості новіших препаратів. Крім того, хінін використовується для лікування спазмів м'язів та артриту.
Кора хінного дерева почала застосовуватися індіанцями Перу та потрапила до європейців від кечуа, після чого була завезена до Європи єзуїтами.
|
Це незавершена стаття з фармакології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |