Династія Юань: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Haida (обговорення | внесок) |
Addbot (обговорення | внесок) |
||
Рядок 124: | Рядок 124: | ||
{{Link GA|no}} |
{{Link GA|no}} |
||
{{Link GA|zh}} |
{{Link GA|zh}} |
||
[[als:Yuan-Dynastie]] |
|||
[[ar:مملكة يوان]] |
|||
[[az:Yuan sülaləsi]] |
|||
[[bo:ཡོན་རྒྱལ་རབས།]] |
|||
[[ca:Dinastia Yuan]] |
|||
[[cs:Dynastie Jüan]] |
|||
[[cv:Юань йăх-несĕлĕ]] |
|||
[[cy:Brenhinllin Yuan]] |
|||
[[da:Yuan-dynastiet]] |
|||
[[de:Yuan-Dynastie]] |
|||
[[en:Yuan Dynasty]] |
|||
[[eo:Dinastio Yuan]] |
|||
[[es:Dinastía Yuan]] |
|||
[[et:Yuani dünastia]] |
|||
[[eu:Yuan dinastia]] |
|||
[[fa:سلسله یوآن]] |
|||
[[fi:Yuan-dynastia]] |
|||
[[fiu-vro:Yuani dünastia]] |
|||
[[fr:Dynastie Yuan]] |
|||
[[gan:元]] |
|||
[[hak:Ngièn-chhèu]] |
|||
[[hi:युआन राजवंश]] |
|||
[[hr:Dinastija Yuan]] |
|||
[[id:Dinasti Yuan]] |
|||
[[is:Júanveldið]] |
|||
[[it:Dinastia Yuan]] |
|||
[[ja:元 (王朝)]] |
|||
[[kk:Юань Империясы]] |
|||
[[ko:원나라]] |
|||
[[lt:Juan dinastija]] |
|||
[[lv:Juaņu impērija]] |
|||
[[mn:Юань улс]] |
|||
[[mr:युआन राजवंश]] |
|||
[[ms:Dinasti Yuan]] |
|||
[[my:ယွမ်မင်းဆက်]] |
|||
[[nl:Yuan-dynastie]] |
|||
[[nn:Yuan-dynastiet]] |
|||
[[no:Yuan-dynastiet]] |
|||
[[oc:Dinastia Yuan]] |
|||
[[pl:Dynastia Yuan]] |
|||
[[pt:Dinastia Yuan]] |
|||
[[ro:Dinastia Yuan]] |
|||
[[ru:Юань (династия)]] |
|||
[[sh:Dinastija Yuan]] |
|||
[[simple:Yuan Dynasty]] |
|||
[[sq:Dinastia Yuan]] |
|||
[[sr:Династија Јуан]] |
|||
[[sv:Yuandynastin]] |
|||
[[ta:யுவான் அரசமரபு]] |
|||
[[th:ราชวงศ์หยวน]] |
|||
[[tl:Dinastiyang Yuan]] |
|||
[[tr:Yuan Hanedanı]] |
|||
[[ug:يۈەن سۇلالىسى]] |
|||
[[vi:Nhà Nguyên]] |
|||
[[war:Dinastiya Yuan]] |
|||
[[wuu:元朝]] |
|||
[[xal:Юан өнчин төр]] |
|||
[[zh:元朝]] |
|||
[[zh-classical:元]] |
|||
[[zh-yue:元朝]] |
Версія за 19:33, 25 березня 2013
кит. і Шаблон:Lang-大元 Дай Юан Улс Велика Юань | |||||||||||||
| |||||||||||||
Династія Юань близько 1294 року. | |||||||||||||
Столиця | Даду (сучасний Пекін), Ганьду 39°54′ пн. ш. 116°23′ сх. д.H G O | ||||||||||||
Мови | монгольска китайська | ||||||||||||
Релігії | буддизм, даосизм, конфуціанство, шаманізм, іслам | ||||||||||||
Форма правління | монархія | ||||||||||||
Імператор | |||||||||||||
- 1260-1294 | Хубілай | ||||||||||||
- 1333-1370 | Ухаату | ||||||||||||
Історія | |||||||||||||
- Завоювання Сун | 19 березня 1276 | ||||||||||||
- Падіння Даду | 14 вересня 1368 | ||||||||||||
Валюта | чао | ||||||||||||
| |||||||||||||
|
Династія Юань (кит. 元朝, піньїнь:Yuán Cháo; монг. , Dai Ön Ulus, Дай Юан Улс; 1271—1368) — імператорська династія в Монголії і Китаї 13 — 14 століття монгольського походження. Постала після проголошення хана Хубілая Імператором у 1271 році і була знищена силами китайських повстанців у 1368 році.
Протягом своєї історії Юань намагалася відродити Імперію Чингіз-хана. Вела курс на встановлення свого верховенства на іншими державами Чингізидів, а також сусідніми країнами, такими як Південна Сун, В'єтнам, Корея і Японія.
Знищена Чжу Юаньчжаном після повстання червоних пов'язок 1351 — 1366 років
Наука
З огляду на те, що значни сили імператори з династії Юань витрачали на захоплення інших земель, вона мало приділяли уваги розвитку у середині країни. Технічний прогрес значно зупинився. Діють окремі науковці, зокрема Го Шоуцзін, Чжу Сибень. Деякі вчені мешкали на зламі епох — Сун й Юань. Серед них відомий алгебраїст Чжу Шицзе.
Культура
Не з'являються нові жанри у літературі та мистецтві. Втім все більш популярними стають романи та театральні вистави. Саме за часів Юань набуло розвиток драматургія, так звана юанська драма (цзацзюй). Деяки вистави були досить довгими, найбільша з них тяглася біля 2 років. Класиком юанської драми вважається Гуан Ханьцін. Також відомими драматургами цього періоду були Ван Шіфу, Бо Пу. Продовжуються традиції каліграфії (Канлі Няоняо, Ян Вейчжень). Провідними художниками цієї епохи були Ван Мен, Гао Ке-гун, Ні Цзань, У Чжень, Садула, Хуан Гунван, Чжао Менфу, Ван І, Жень Женьфа, Ван Мянь, Ке Цзюси, Тан Ді.
Імператори
- Хубілай
- Тимур
- Хайсан
- Аюрбарібада
- Шідебала
- Єсун-Темур
- Раджапіка
- Хошіла
- Туг-Темур
- Ірінджібал
- Тоґон-Темур
Джерела та література
- Рубель В. А. Історія Середньовічного Сходу. — Київ: Либідь, 2002.