Австро-турецька війна (1716—1718): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
правопис |
||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
== Передісторія == |
== Передісторія == |
||
В 1714 році Османська імперія оголосила війну [[Венеціанська республіка|Венеції]]. Однак Венеція прийняла пакт про взаємну оборону з Австрією, яка побоювалася, що після перемоги турки стануть погрожувати її кордонам в Хорватії. Переговори виявились безрезультативними, і в 1716 році [[великий візир]] [[Дамат Сілахдар Алі-паша]] повів армію на [[Белград]], а флот відправився блокувати Корфу. |
В 1714 році Османська імперія оголосила війну [[Венеціанська республіка|Венеції]]. Однак Венеція прийняла пакт про взаємну оборону з Австрією, яка побоювалася, що після перемоги турки стануть погрожувати її кордонам в Хорватії. Переговори виявились безрезультативними, і в 1716 році [[великий візир]] [[Дамат Сілахдар Алі-паша]] повів армію на [[Белград]], а флот відправився блокувати [[Корфу]]. |
||
== Бойові дії == |
== Бойові дії == |
||
Турецька мобілізація проходила повільно, тому чисельність військ була |
Турецька мобілізація проходила повільно, тому чисельність військ була недостатньою для війни, і коли 5 серпня 1716 року армії ворожих сторін зійшлись біля [[Петроварадинська битва|Петроварадина]], то [[Євгеній Савойський|Євгенію Савойському]] знадобилось всього-навсього 5 годин, щоб повністю розбити турків; великий візир був убитий в бою. Новини про поразку під Петроварадином настільки шокувало турків, що вони зняли облогу з Корфу. |
||
З Петроварадина принц Євгеній пішов на [[Банат]], |
З Петроварадина принц Євгеній пішов на [[Банат]], і після кількох тижнів облоги замок [[Тімішоара]] здався. |
||
В 1717 році Євгеній Савойський [[Облога Белграда (1717)| |
В 1717 році Євгеній Савойський вигнав турків із [[Облога Белграда (1717)|Белграда]], а потім, рухаючись по долинах балканських річок, продовжив наступ на південь, глибоко увійшовши на територію Османської імперії. |
||
В травні 1718 року великим |
В травні 1718 року великим візиром став [[Невшехірли Дамат Ібрахім-паша]], і османський уряд оголосив про готовність подумати про укладення миру. Переговори проходили в містечку [[Пожаревац]]і на південний схід від Белграду. Посередниками були британські і голландські посли при дворі султана. |
||
== Підсумки == |
== Підсумки == |
||
{{main|Пожаревацький мир}} |
{{main|Пожаревацький мир}} |
||
За підсумками війни Австрія залишила за собою Белград і Темешвар, |
За підсумками війни Австрія залишила за собою Белград і Темешвар, і пересунула свої кордони до [[Ніш]]а. Австрія також розширила доступ торгівлі з територіями, які входили в сферу впливу Османської імперії. |
||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
| Рядок 34: | Рядок 34: | ||
[[Категорія:Війни Османської імперії]] |
[[Категорія:Війни Османської імперії]] |
||
[[Категорія:Війни Австрії]] |
[[Категорія:Війни Австрії]] |
||
[[Категорія:Війни 18 століття]] |
|||
Версія за 11:21, 30 березня 2013
| Австро-турецька війна (1716-1718) | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Австрійська імперія
|
 Османська імперія
| ||||||
| Командувачі | |||||||
| Євгеній Савойський | Дамат Сілахдар Алі-паша | ||||||
Австро-турецька війна 1716—1718 років — одна із багатьох війн між Австрією та Османською імперією.
Передісторія
В 1714 році Османська імперія оголосила війну Венеції. Однак Венеція прийняла пакт про взаємну оборону з Австрією, яка побоювалася, що після перемоги турки стануть погрожувати її кордонам в Хорватії. Переговори виявились безрезультативними, і в 1716 році великий візир Дамат Сілахдар Алі-паша повів армію на Белград, а флот відправився блокувати Корфу.
Бойові дії
Турецька мобілізація проходила повільно, тому чисельність військ була недостатньою для війни, і коли 5 серпня 1716 року армії ворожих сторін зійшлись біля Петроварадина, то Євгенію Савойському знадобилось всього-навсього 5 годин, щоб повністю розбити турків; великий візир був убитий в бою. Новини про поразку під Петроварадином настільки шокувало турків, що вони зняли облогу з Корфу.
З Петроварадина принц Євгеній пішов на Банат, і після кількох тижнів облоги замок Тімішоара здався.
В 1717 році Євгеній Савойський вигнав турків із Белграда, а потім, рухаючись по долинах балканських річок, продовжив наступ на південь, глибоко увійшовши на територію Османської імперії.
В травні 1718 року великим візиром став Невшехірли Дамат Ібрахім-паша, і османський уряд оголосив про готовність подумати про укладення миру. Переговори проходили в містечку Пожареваці на південний схід від Белграду. Посередниками були британські і голландські посли при дворі султана.
Підсумки
За підсумками війни Австрія залишила за собою Белград і Темешвар, і пересунула свої кордони до Ніша. Австрія також розширила доступ торгівлі з територіями, які входили в сферу впливу Османської імперії.
Джерела
- Финкель К. История Османской империи: Видение Османа. — Москва: АСТ, 2010. ISBN 978-5-17-043651-4