Східне Поділля: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 3: Рядок 3:
Для Східного Поділля притаманні невеликі міста з населенням не більше 40,0 тис. мешканців. Найбільшими з таких міст є районні центри Вінниччини [[Жмеринка]], [[Могилів-Подільський]], [[Хмільник]], [[Гайсин]] та інші, а також [[Гайворон]] на [[Кіровоградська область|Кіровоградщині]] і [[Балта]] на суміжній території [[Одеська область|Одещини]]. Найбільшим індустріальним та культурним центром Східного Поділля є обласний центр [[Вінниця]]. Край багатий на природні та історико-культурні пам’ятки, зокрема це [[Історико-культурний заповідник «Буша»|Державний історико-культурний заповідник «Буша»]], комплекс [[Палац Потоцьких (Тульчин)|Палацу Потоцьких]] в [[Тульчин]]і, [[Немирівський палац|Палац Щербатової]] у [[Немирів|Немирові]], садиба баронеси фон Мекк, Троїцький монастир та костел Тринітаріїв у [[Браїлов]]і, пасмо [[Товтри|Мурафських Товтрів]] на південному заході області, [[Іллінецький кратер|Іллінецький метеоритний кратер]] поблизу [[Іллінці]]в, [[Дністровський каньйон]], діюча [[Вузькоколійна залізниця Рудниця — Голованівськ|вузькоколійна залізниця Рудниця – Гайворон - Голованівськ]] та ін.
Для Східного Поділля притаманні невеликі міста з населенням не більше 40,0 тис. мешканців. Найбільшими з таких міст є районні центри Вінниччини [[Жмеринка]], [[Могилів-Подільський]], [[Хмільник]], [[Гайсин]] та інші, а також [[Гайворон]] на [[Кіровоградська область|Кіровоградщині]] і [[Балта]] на суміжній території [[Одеська область|Одещини]]. Найбільшим індустріальним та культурним центром Східного Поділля є обласний центр [[Вінниця]]. Край багатий на природні та історико-культурні пам’ятки, зокрема це [[Історико-культурний заповідник «Буша»|Державний історико-культурний заповідник «Буша»]], комплекс [[Палац Потоцьких (Тульчин)|Палацу Потоцьких]] в [[Тульчин]]і, [[Немирівський палац|Палац Щербатової]] у [[Немирів|Немирові]], садиба баронеси фон Мекк, Троїцький монастир та костел Тринітаріїв у [[Браїлов]]і, пасмо [[Товтри|Мурафських Товтрів]] на південному заході області, [[Іллінецький кратер|Іллінецький метеоритний кратер]] поблизу [[Іллінці]]в, [[Дністровський каньйон]], діюча [[Вузькоколійна залізниця Рудниця — Голованівськ|вузькоколійна залізниця Рудниця – Гайворон - Голованівськ]] та ін.


Історичний поділ [[Поділля]] на Східне і Західне відбувся в 1434 році, коли внаслідок припинення існування незалежного [[Подільське князівство|Подільського князівства]], яке логічно продовжувало державну традицію вже неіснуючих [[Київська Русь|Київської]] та [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинської Русі]], Східне Поділля залишилося у складі [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського, Руського і Жмудського]], де було створене [[Брацлавське воєводство]].
Історичний поділ [[Поділля]] на Східне і Західне відбувся в 1434 році, коли внаслідок припинення існування незалежного [[Подільське князівство|Подільського князівства]], яке продовжувало традицію української державності після [[Київська Русь|Київської]] та [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинської Русі]], Східне Поділля залишилося у складі [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського, Руського і Жмудського]], де було створене [[Брацлавське воєводство]].
[[Західне Поділля]], що охоплює територію сучасних [[Тернопільська область|Тернопільської]] та [[Хмельницька область|Хмельницької областей]], разом за [[Галичина|Галичиною]] було інкорпороване [[Польське Королівство|Польським Королівством]], де було створене [[Подільське воєводство]] з центром у [[Кам'янець-Подільський|Кам’янці-Подільському]].
[[Західне Поділля]], що охоплює територію сучасних [[Тернопільська область|Тернопільської]] та [[Хмельницька область|Хмельницької областей]], разом за [[Галичина|Галичиною]] було інкорпороване [[Польське Королівство|Польським Королівством]], де було створене [[Подільське воєводство]] з центром у [[Кам'янець-Подільський|Кам’янці-Подільському]].



Версія за 11:53, 8 квітня 2013

Східне Поділля (Брацлавщина) – частина Подільської України, розташована на лівому берез Дністра, є продовженням Західного Поділля. Охоплює територію сучасної Вінницької області, а також прилеглі райони Кіровоградської, Черкаської та Одеської областей і територію молдовського Придністров’я. В часи раннього Середньовіччя відоме як Пониззя – землі Галицького князівства, розташовані вздовж середньої та нижньої течії Бугу і Дністра.

Для Східного Поділля притаманні невеликі міста з населенням не більше 40,0 тис. мешканців. Найбільшими з таких міст є районні центри Вінниччини Жмеринка, Могилів-Подільський, Хмільник, Гайсин та інші, а також Гайворон на Кіровоградщині і Балта на суміжній території Одещини. Найбільшим індустріальним та культурним центром Східного Поділля є обласний центр Вінниця. Край багатий на природні та історико-культурні пам’ятки, зокрема це Державний історико-культурний заповідник «Буша», комплекс Палацу Потоцьких в Тульчині, Палац Щербатової у Немирові, садиба баронеси фон Мекк, Троїцький монастир та костел Тринітаріїв у Браїлові, пасмо Мурафських Товтрів на південному заході області, Іллінецький метеоритний кратер поблизу Іллінців, Дністровський каньйон, діюча вузькоколійна залізниця Рудниця – Гайворон - Голованівськ та ін.

Історичний поділ Поділля на Східне і Західне відбувся в 1434 році, коли внаслідок припинення існування незалежного Подільського князівства, яке продовжувало традицію української державності після Київської та Галицько-Волинської Русі, Східне Поділля залишилося у складі Великого князівства Литовського, Руського і Жмудського, де було створене Брацлавське воєводство. Західне Поділля, що охоплює територію сучасних Тернопільської та Хмельницької областей, разом за Галичиною було інкорпороване Польським Королівством, де було створене Подільське воєводство з центром у Кам’янці-Подільському.