Лена (річка): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 34: Рядок 34:
Від Олекми до Алдану Лена не має жодного значного притоку. Більше 500 км Лена тече в глибокій і вузькій долині, врізаної у вапняки. Нижче селища [[Покровськ]]е долина Лени різко розширюється. Сильно сповільнюється швидкість течії — вона ніде не перевищує 1,3 м/с, а здебільшого падає до 0,5-0,7 м/с. Тільки заплава має ширину 5-7, а місцями й 15 км, а вся долина має ширину 20 і більше кілометрів.
Від Олекми до Алдану Лена не має жодного значного притоку. Більше 500 км Лена тече в глибокій і вузькій долині, врізаної у вапняки. Нижче селища [[Покровськ]]е долина Лени різко розширюється. Сильно сповільнюється швидкість течії — вона ніде не перевищує 1,3 м/с, а здебільшого падає до 0,5-0,7 м/с. Тільки заплава має ширину 5-7, а місцями й 15 км, а вся долина має ширину 20 і більше кілометрів.


Нижче [[Якутськ]]у Лена приймає дві головні свої притоки — Алдан і Вілюй. Тепер це гігантський водний потік; навіть там, де вона йде одним руслом, її ширина доходить до 10 км, а глибина перевищує 16-20 м. Там же, де островів багато, Лена розливається на 20-30 км. Берега ріки суворі й безлюдні. Населені пункти дуже рідкі.
Нижч [[Якутськ]]у Лена приймає дві головні свої притоки — Алдан і Вілюй. Тепер це гігантський водний потік; навіть там, де вона йде одним руслом, її ширина доходить до 10 км, а глибина перевищує 16-20 м. Там же, де островів багато, Лена розливається на 20-30 км. Берега ріки суворі й безлюдні. Населені пункти дуже рідкі.


У нижній течії Лени її басейн дуже вузький: зі сходу наступають відроги [[Верхоянський хребет|Верхоянського хребту]] — вододілу рік Лени і Яни, із заходу незначні височини [[Середньосибірське плоскогір'я|Середньосибірського плоскогір'я]] розділяють басейни Лени й Оленека. Нижче села Булун ріку стискають підходящі до неї зовсім близько хребти [[Хараулах]] зі сходу й [[хребет Чекановського|Чекановського]] із заходу.
У нижній течії Лени її басейн дуже вузький: зі сходу наступають відроги [[Верхоянський хребет|Верхоянського хребту]] — вододілу рік Лени і Яни, із заходу незначні височини [[Середньосибірське плоскогір'я|Середньосибірського плоскогір'я]] розділяють басейни Лени й Оленека. Нижче села Булун ріку стискають підходящі до неї зовсім близько хребти [[Хараулах]] зі сходу й [[хребет Чекановського|Чекановського]] із заходу.

Версія за 17:13, 15 квітня 2013

Лена
Басейн Лени
53°56′08″ пн. ш. 108°05′31″ сх. д. / 53.935555555583775345° пн. ш. 108.0919444444677850° сх. д. / 53.935555555583775345; 108.0919444444677850
Витік Байкальський хребет
• координати 53°56′08″ пн. ш. 108°05′31″ сх. д. / 53.935555555583775345° пн. ш. 108.0919444444677850° сх. д. / 53.935555555583775345; 108.0919444444677850
висота, м 1650 м
Гирло Море Лаптевих
• координати 72°24′42″ пн. ш. 126°41′04″ сх. д. / 72.4119000000277850° пн. ш. 126.684700000027788747° сх. д. / 72.4119000000277850; 126.684700000027788747
Басейн Басейн Лени
Країни: Сибір
Регіон Саха
Іркутська область
Довжина 4400 км
Площа басейну: 2 490 000 км²
Середньорічний стік 17000 м³/с
Притоки: Вітім, Олекма, Вілюй, Кіренга, Алдан, Batamayd, Menkered, Муна, Нюя, Cherendeyd, Motorchunad, Dyanyshkad, Sinyayad, Dzhardzhand, Undyulyungd, Чая (притока Лени), Kuta Riverd, Лінде, Буотама, Марха (притока Лени), Bakhynayd, Suolad, Biryukd, Peleduyd, Iliktad, Молодо, Лунгха, Tuolbad, Bol'shoy Patomd, Чуя (притока Лени), Kengkemed, Namanad, Byosyuked, Ilgad, Tayurad, Chechuyd, Tuturad, Bol'shaya Kontaykad, Khanchalyd, Khoruongkad, Derbed, Kyuelenked, Kyundyudeyd, Mendad, Natarad, Oruchand, Sobolokh-Mayand, Tympylykand, Ura River, Lena basind, Q4054165?, Q4074114?, Q4076337?, Q4078946?, Білянка (притока Лени), Bulkur Riverd, Begidyand, Q4101378?, Q4155007?, Q4162105?, Dolgaya Riverd, Q4171760?, Innyakhd, Q4248974?, Q4251113?, Kyunyuyd, Q4251307?, Q4269876?, Lyapisked, Lyunkyubeyd, Malyy Patomd, Mundaalykd, Mylad, Mynniyykyd, Q4309745?, Q4309830?, Strekalovkad, Q4328289?, Q4331156?, Q4331183?, Pilkad, Q4403379?, Sitted, Q4439488?, Q4447847?, Q4448410?, Q4449160?, Taryn-Yurekhd, Q4507078?, Q4516844?, Q4517258?, Chochumad, Q4518478?, Q4529397?, Q4534414?, Q4535335?, Q4535336?, Q4535631?, Yakurimd, Turugud, Q4468110?, Uyulud, Q4494288?, Q4494289?, Khamrad, Ukunkud, Q14915307?, Bol'shaya Tirad, Pilyudad, Tammad, Lyutenged, Kulengad, Kuranakh-Siktyakhd і Chompolod
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Лена (рос. Лена) — найбільша ріка Північно-Східного Сибіру, впадає в Море Лаптєвих.

Перші відомості про велику східну ріку дійшли до росіян, що мешкали у Сибіру, на початку XVII ст. У 1628 р. по річці Кут на Лену вийшов козак Василь Бугор із загоном. Через кілька років цей шлях повторив сотник Петро Бекетов. Його загін установив у гирла Кути перші будинки, поклавши початок місту Усть-Куту, де трохи пізніше землепроходець Єрофій Павлович Хабаров ставив першу солеварню.

Ріка Лена — 10-та за довжиною ріка у світі і третя — серед річок Росії після Єнісею та Обі. Довжина ріки — 4400 км, площа басейну 2490 тис. км².

Основні притоки: Витим, Олекма, Алдан, Вілюй.

В основному протікає територією Якутії, частина ленських приток відносяться до Іркутської й Читинської областей і до республіки Бурятії.

Джерело Лени розташоване в північно-західних схилах Байкальського хребта, у десятку кілометрів від озера Байкал. Вся верхня течія Лени (до Витима), тобто майже третя частина її довжини, припадає на гірське Предбайкалля.

До середньої течії відносять її відрізок між гирлами рік Витим й Алдан, довжиною 1415 км. Біля впадання Витима Лена вступає в межі Якутії й протікає по ній до самого гирла. Прийнявши Витим, Лена перетворюється в велику багатоводну ріку. Глибини зростають до 10-12 м, русло розширюється, і в ньому з'являються численні острови, долина розширюється до 20-30 км. Долина асиметрична: лівий схил пологий; правий, прямує північним краєм Патомського нагір'я, крутіше й вище. По обох схилах ростуть густі хвойні ліси, лише іноді змінювані луками.

Від Олекми до Алдану Лена не має жодного значного притоку. Більше 500 км Лена тече в глибокій і вузькій долині, врізаної у вапняки. Нижче селища Покровське долина Лени різко розширюється. Сильно сповільнюється швидкість течії — вона ніде не перевищує 1,3 м/с, а здебільшого падає до 0,5-0,7 м/с. Тільки заплава має ширину 5-7, а місцями й 15 км, а вся долина має ширину 20 і більше кілометрів.

Нижч Якутську Лена приймає дві головні свої притоки — Алдан і Вілюй. Тепер це гігантський водний потік; навіть там, де вона йде одним руслом, її ширина доходить до 10 км, а глибина перевищує 16-20 м. Там же, де островів багато, Лена розливається на 20-30 км. Берега ріки суворі й безлюдні. Населені пункти дуже рідкі.

У нижній течії Лени її басейн дуже вузький: зі сходу наступають відроги Верхоянського хребту — вододілу рік Лени і Яни, із заходу незначні височини Середньосибірського плоскогір'я розділяють басейни Лени й Оленека. Нижче села Булун ріку стискають підходящі до неї зовсім близько хребти Хараулах зі сходу й Чекановського із заходу.

дельта ріки, вид з космосу

Приблизно за 150 км від моря починається велика дельта Лени. У її початку височіє острів Стовповий — останець, відмитий водою від одного з острогів Хараулахського хребта. Дельта Лени — одна з найбільших у світі — перевищує розмірами навіть величезну дельту Нілу й займає площу в 30 000 км². Незліченні острови, острівці, протоки й озера, низькі, затоплювані під час розливу, що безупинно міняють обриси… Тільки три головні протоки доходять, не перериваючись, до моря: найзахідніша — Оленекська, середня — Трофимівська й східна — Биковська. Всі вони судноплавні, але найбільше значення має Биковська довжиною 130 км, по якій судна підходять до бухти Тіксі, на березі якої перебувають морські ворота Якутії — порт Тіксі.

Ріка є головною транспортною артерією Якутії, початком судноплавства на Лені вважається пристань Качуга, однак, аж до Осетрова по ній проходять лише невеликі судна, і тільки нижче його починається «дійсна водна дорога» до океану.

Основне живлення Лени, так само як і майже всіх її приток, становлять поталі снігові й дощові води. Повсюдне поширення вічної мерзлоти заважає живленню рік ґрунтовими водами. У зв'язку із загальним режимом опадів для Лени характерні весняна повінь, паводки улітку й низька осінньо-зимова межень. Весняний льодохід відрізняється великою міццю й часто супроводжується великими заторами льоду. Замерзає Лена в порядку, зворотному розкриттю, — від понизов'я до верхів'я.

Більшість дослідників вважають, що назва ріки — змінена росіянами від тунгусо-маньчжурського (евено-евенкійське) «Елю-Ене», що значить «Велика ріка».


Посилання

[[Файл:{{Прапор http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%28%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%B0%29%7C}}%7C20x13px%7Chttp://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%28%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%B0%29]] [[Збірна {{Назва країни РВ http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%28%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%B0%29}} з регбі|{{Назва країни http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%28%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%B0%29%7C}}]]