Цаплієнко Андрій Юрійович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
EmausBot (обговорення | внесок)
м Перенесено 2 інтервікі-посилань до Вікіданих (d:Q4503108)
Рядок 65: Рядок 65:
# [[Орден «За мужність»]] III ступеня (за серію репортажів з Афганістану з жовтня по грудень 2001 р.)
# [[Орден «За мужність»]] III ступеня (за серію репортажів з Афганістану з жовтня по грудень 2001 р.)
# [[Заслужений журналіст України]] ([[24 червня]] [[2011]])&nbsp;— ''за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові здобутки, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 15-ї річниці Конституції України''<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/13749.html Указ Президента України №&nbsp;708/2011 від 24 червня 2011 року «Про відзначення державними нагородами України»]</ref>
# [[Заслужений журналіст України]] ([[24 червня]] [[2011]])&nbsp;— ''за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові здобутки, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 15-ї річниці Конституції України''<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/13749.html Указ Президента України №&nbsp;708/2011 від 24 червня 2011 року «Про відзначення державними нагородами України»]</ref>
# [[Премія імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності]] ([[2004]])
# Лауреат Державної премії ім. І.Франка ([[2004]])
# Заслужений журналіст АР Крим ([[2002]])
# Заслужений журналіст АР Крим ([[2002]])
# Лауреат премії «Людина року» в номінації «Журналіст»([[2001]]
# Лауреат премії «Людина року» в номінації «Журналіст» ([[2001]])
# Відзнака «Сухопутні&nbsp;війська»
# Відзнака «Сухопутні&nbsp;війська»
# Відзнака Міністерства у справах молоді та спорту
# Відзнака Міністерства у справах молоді та спорту

Версія за 18:45, 19 квітня 2013

Андрій Юрійович Цаплієнко
Народився 12 жовтня 1968(1968-10-12) (55 років)
Харків
Громадянство Україна
Національність українець
Місце проживання Київ
Діяльність журналіст
Галузь журналістика[1] і література[1]
Відомий завдяки як репортер з точок бойових дій
Alma mater Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського і Київський міжнародний університет
Знання мов українська[1], російська[1], англійська і польська
Заклад Інтер і 1+1
Нагороди
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Заслужений журналіст України
Заслужений журналіст України

Андрі́й Ю́рійович Цапліє́нко (*12 жовтня 1968) — журналіст, ведучий та сценарист телеканалу «Інтер». Заслужений журналіст України.

Біографія

Народився в Харкові, батько Юрій Вікторович (1946) — підприємець, мати Валентина Іванівна (1949) — пенсіонер. Одружений, виховує дочку та сина. Вільно володіє англійською, польською мовами.

Освіта вища

Кар'єра

Роботу на телебаченні почав у 1989 року. Працював освітлювачем в Харківській Обласний Телерадіокомпанії. З 1992 репортер регіональної харківської телекомпанії «Оріон», в 1993 виходить авторська програма Андрія Цаплієнко «Буря в стакане». В 1995 в ефірі з'являється програма «Чудное мгновенье» спільного виробництва «Студії +7» та Харківської Обласної Телерадіокомпанії, автором та ведучим якої стає Андрій Цапліенко. В 1995 році переходить на харківський телеканал «Приват TV» де займає посаду режисера та ведучого.

В 1997 переселяється до Києва, та недовго працює автором і ведучий програми «Люди» виробництва ТІА «Вікна». В 1998 приходить на роботу на телеканал «Інтер» спочатку ведучим програми «Утречко», а з 1999 ведучий і керівник програм «N-ний кілометр», «На лінії вогню», «Спецкор» телеканалу «Інтер».

З 2001 року воєнний кореспондент телеканалу «Інтер», робив репортажі під час конфліктів у Афганістані, Македонії, Іраку, Кот-д'Івуарі, Непалі, Шрі Ланці, Південній Осетії, Кашмірі, Ліберії, Бурунді, Колумбії.

З 2007 автор та сценарист студії документальних фільмів телеканалу «Інтер».

У кінці вересня 2012 року фільм Андрія Цаплієнка «Місто, яке зрадили» було висунено Державним комітетом телебачення і радіомовлення України на здобуття у 2013 році Національної премії України імені Тараса Шевченка[2].

Нагороди

  1. Орден «За мужність» III ступеня (за серію репортажів з Афганістану з жовтня по грудень 2001 р.)
  2. Заслужений журналіст України (24 червня 2011) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові здобутки, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 15-ї річниці Конституції України[3]
  3. Премія імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності (2004)
  4. Заслужений журналіст АР Крим (2002)
  5. Лауреат премії «Людина року» в номінації «Журналіст» (2001)
  6. Відзнака «Сухопутні війська»
  7. Відзнака Міністерства у справах молоді та спорту
  8. Нагорода «Найкращий сценарій» на XIII Міжнародному телевізійному фестивалі у м. Бар (Чорногорія) за стрічку «Допінг. Фабрика чемпіонів»(2008)
  9. Публіцистична картина «Беслан. Удар по Росії» була представлена на 45-ому Міжнародному телевізійному фестивалі в Монте-Карло (2005)
  10. «Телетріумф» (за підсумками 2006) в номінації «Репортер» (за серію репортажів для програми «Подробиці»)
  11. «Телетріумф» (за підсумками 2003) в номінації «Журналіст, репортер» (за проект «На лінії вогню»)
  12. «Телетріумф» (за підсумками 2002) в номінації «Журналіст, репортер» (за проект «На лінії вогню»)
  13. «Телетріумф» (за підсумками 2001) в номінації «Журналіст, репортер» (за публіцистичну програму "N-кілометр).
  14. Програма «Люди», номінант фестивалю телепрограм «Золота ера» у номінації «Публіцистичні програми», 1997 рік, Київ.
  15. Програма «Люди», лауреат 1-го Міжнародного фестивалю журналістики, 1997 рік, Ялта.
  16. Програма «Буря в стакане», другий диплом на 1-ому Всеукраїнському фестивалі журналістики, 1995 рік, Ясиня.

Твори та публікації

Співавтор книги «Macedonia: The Conflict and The Media», жовтень, 2003 рік, Скоп'є, Республіка Македонія, глава «War and peace?». Публікувався в німецькому журналі «Ost in West»: «Leben in der heissen Zone», 14 червня 1999 року та «Geliebte Holle», 18 жовтня 1999 року.

Примітки

Посилання