Венглінське джерело: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м Додавання/виправлення дати для: Шаблон:Стаття, з якої нема посилань; косметичні зміни |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
'''Венглінське джерело''' – давній водозабір,перші згадки про який можуть сягати аж 1407 року. Це джерело постачало воду до чотирьох фонтанів на Ринку довкола ратуші, а сам водопровід пролягав вулицями Погулянки, Кохановського, Сакраменток, Пекарською, Чарнецького і Руською на Ринок до ратуші, а звідти до вул. Гродзіцьких, Ормяньску, Краківську. |
'''Венглінське джерело''' – давній водозабір,перші згадки про який можуть сягати аж 1407 року. Це джерело постачало воду до чотирьох фонтанів на Ринку довкола ратуші, а сам водопровід пролягав вулицями Погулянки, Кохановського, Сакраменток, Пекарською, Чарнецького і Руською на Ринок до ратуші, а звідти до вул. Гродзіцьких, Ормяньску, Краківську. |
||
В 1839 році збудовано фасад і відремонтовано склепіння давнього водозабору. Оскільки "водна комора" глибоко врізана у схил, фасад по боках підпирають два масивні контрфорси, складені як і вся споруда,прикрашені рельєфними зображеннями морських німф-нереїд у вигляді напівжінок-напівриб, що тримають у руках дари моря: мушлі та гілки коралів. Припускається, що автором цих алегорій стихій води був львівський скульптор Пауль Ойтеле (Paul Eutele; 1804-1889). Невелике приміщення (5.43х3.53 м) перекрито гостролуким склепінням, складеним, на відміну від фасаду, із необробленого ламаного каміння. Всередині комори є басейн-відстійник розмірами 3.80х1.90; його глибина, за архівними даними, сягала 1.45 м. Приблизно посередині довжини басейну знаходилася зруйнована зараз перемичка. Тут накопичувалася і відстоювалася вода з навколишніх джерел, яка потім по трубах надходила до міста. Ззовні склепіння комори додатково було захищене кам'яними плитами, які частково збереглися. |
В 1839 році збудовано фасад і відремонтовано склепіння давнього водозабору. Оскільки "водна комора" глибоко врізана у схил, фасад по боках підпирають два масивні контрфорси, складені як і вся споруда,прикрашені рельєфними зображеннями морських німф-нереїд у вигляді напівжінок-напівриб, що тримають у руках дари моря: мушлі та гілки коралів. Припускається, що автором цих алегорій стихій води був львівський скульптор Пауль Ойтеле (Paul Eutele; 1804-1889). Невелике приміщення (5.43х3.53 м) перекрито гостролуким склепінням, складеним, на відміну від фасаду, із необробленого ламаного каміння. Всередині комори є басейн-відстійник розмірами 3.80х1.90; його глибина, за архівними даними, сягала 1.45 м. Приблизно посередині довжини басейну знаходилася зруйнована зараз перемичка. Тут накопичувалася і відстоювалася вода з навколишніх джерел, яка потім по трубах надходила до міста. Ззовні склепіння комори додатково було захищене кам'яними плитами, які частково збереглися. |
||
Особливістю рельєфу є вирізьблена над входом в |
Особливістю рельєфу є вирізьблена над входом в камені сирена. Це єдина сирена, як герб, у Львові. |
||
== Джерела та література == |
== Джерела та література == |
||
Версія за 09:25, 25 квітня 2013
 | Ця стаття не містить посилань на інші статті Вікіпедії. (квітень 2013) |
Венглінське джерело – давній водозабір,перші згадки про який можуть сягати аж 1407 року. Це джерело постачало воду до чотирьох фонтанів на Ринку довкола ратуші, а сам водопровід пролягав вулицями Погулянки, Кохановського, Сакраменток, Пекарською, Чарнецького і Руською на Ринок до ратуші, а звідти до вул. Гродзіцьких, Ормяньску, Краківську. В 1839 році збудовано фасад і відремонтовано склепіння давнього водозабору. Оскільки "водна комора" глибоко врізана у схил, фасад по боках підпирають два масивні контрфорси, складені як і вся споруда,прикрашені рельєфними зображеннями морських німф-нереїд у вигляді напівжінок-напівриб, що тримають у руках дари моря: мушлі та гілки коралів. Припускається, що автором цих алегорій стихій води був львівський скульптор Пауль Ойтеле (Paul Eutele; 1804-1889). Невелике приміщення (5.43х3.53 м) перекрито гостролуким склепінням, складеним, на відміну від фасаду, із необробленого ламаного каміння. Всередині комори є басейн-відстійник розмірами 3.80х1.90; його глибина, за архівними даними, сягала 1.45 м. Приблизно посередині довжини басейну знаходилася зруйнована зараз перемичка. Тут накопичувалася і відстоювалася вода з навколишніх джерел, яка потім по трубах надходила до міста. Ззовні склепіння комори додатково було захищене кам'яними плитами, які частково збереглися. Особливістю рельєфу є вирізьблена над входом в камені сирена. Це єдина сирена, як герб, у Львові.
Джерела та література
- Павло Гранкін: "Brunnenstube [водяна комора] або водозбірник на Погулянці". "Ринок інсталяцій" №9 - 2004, С.79.
Посилання
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |