Прапорщик: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Рядок 22: | Рядок 22: | ||
|- |
|- |
||
|- bgcolor="#CCCCCC" |
|- bgcolor="#CCCCCC" |
||
! ||colspan=2|'''[[Збройні сили України]]''' ||colspan=2|'''Військово-морських сил України''' ||colspan=2|''' |
! ||colspan=2|'''[[Збройні сили України]]''' ||colspan=2|'''Військово-морських сил України''' ||colspan=2|'''Мiліція України''' |
||
|- rowspan="2" |
|- rowspan="2" |
||
|- align="center" |
|- align="center" |
Версія за 10:17, 25 квітня 2013
Пра́порщик (від пра́пор) — військове звання молодшого командного (унтер-офіцерського) складу в армії багатьох країн.
Близький еквівалент званню «прапорщик» — молодше офіцерське звання «енсайн» (від англ. ensign — прапор; трапляється також варіант транслітерації «енсін»), що існує (або існувало) у ряді країн.
Історія
У російської армії за указом царя Олексія Михайловича в 1649 році вперше прапорщиками стали називатися прапороносці, що призначалися із числа наймужніших, фізично міцних, перевірених у боях воїнів. Петро І, створюючи регулярну армію, в 1712 році ввів військове звання прапорщика як перший (молодший) чин офіцерського складу в піхоті і кавалерії. В 1811 воно введене і в артилерії. В 1884 чин прапорщика був залишений в армії тільки для воєнного часу, з 1886 року встановлений для молодших офіцерів запасу. В чині прапорщика залишив військову службу всесвітньо відомий анархіст Бакунін Михайло Олександрович (1814-1876).
До 1917 року звання прапорщика присвоювалося особам, що закінчили прискорений курс військових училищ або шкіл прапорщиків, та здали екзамени за певною програмою. У воєнний час допускалося присвоєння звання прапорщика за бойові відмінності (без іспиту) унтер-офіцерам, що мали вищу або середню освіту. Звичайно прапорщики призначалися командирами взводів і на відповідні їм посади.
У збройних силах СРСР звання прапорщика і мічмана введено з 1 січня 1972 року. Прапорщики й мічмани являли собою окрему категорію військовослужбовців. За своїм службовим становищем, обов'язками і правами вони займають місце, близьке до молодших офіцерів, є їхніми найближчими помічниками й начальниками для солдатів (матросів) і сержантів (старшин) однієї з ними частини.
У збройних силах Росії звання прапорщика було скасоване у 2009 році. Начальник Генерального Штабу Збройних Сил Росії Микола Макаров у грудні 2009 року заявив про ліквідацію інституту прапорщиків, який на початок року складав 142000 осіб.[1]
Військове звання прапорщика надається, як правило, після закінчення відповідних шкіл. Прапорщики носять погони і нарукавні знаки розрізнення встановленого зразка.
В Збройних силах України військові звання прапорщик та старший прапорщик, відносяться до військових звань сержантського і старшинського складу.
Галерея знаков различi Прапорщик i Мічман
Збройні сили України | Військово-морських сил України | Мiліція України | ||||
---|---|---|---|---|---|---|
Файл:Star.praporsthik ukraine-army 07.gif | ||||||
Старши прапорщик |
Прапорщик |
Старши мічман |
Мічман (Військово-медична служба) |
Старши прапорщик |
Прапорщик |
Література
- Советская военная энциклопедия. М., 1978.
Примітки
- ↑ Генштаб ВС РФ: завершен переход к новому облику армии. Процитовано 21.12.2009.
Див. також
Посилання
- ЗАКОН УКРАЇНИ Про військовий обов'язок і військову службу
- Про положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців
- Символика армий России и мира
- International Encyclopedia of Uniform Insignia around the World(англ.)
- Воинские звания
- Воинские звания военнослужащих России и СССР
- Воинские звания
- Звания воинские
|