Люлька Архип Михайлович

|портрет=

Люлька Архип Михайлович
Народився	10 (23) березня 1908(1908-03-23) Саварка, Богуславського району Київської області
Помер	1 червня 1984(1984-06-01) (76 років) Москва
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	СРСР
Діяльність	Q10497074, конструктор
Alma mater	НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Галузь	авіація
Заклад	АН СРСР
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Членство	Російська академія наук Академія наук СРСР
Партія	КПРС
Відомий завдяки:	Розробив конструкцію першого у світі двоконтурного турбореактивного двигуна (1939—1941)
Нагороди	Лауреат Ленінської премії (1976), Герой Соціалістичної Праці (1957), Лауреат Сталінських премій (1948, 1951)
Люлька Архип Михайлович у Вікісховищі

Архи́п Миха́йлович Лю́лька (10 (23) березня 1908(19080323), с. Саварка, Богуславського району Київської області — 1 червня 1984, Москва) — український радянський конструктор авіаційних двигунів. Член-кореспондент АН СРСР (з 1960), академік АН СРСР (1968). Герой Соціалістичної Праці (1957). Лауреат Ленінської премії (1976). Лауреат Сталінських премій (1948, 1951).

Біографічні дані

1925 року закінчив ремісниче училище в Білій Церкві. З другого разу вступив до Київського Політехнічного інституту, який закінчив 1931 року. Учень М. П. Кравчука

У 1937–1939, працюючи у Харківському авіаційному Інституті, створив конструкцію першого в СРСР двоконтурного турбореактивного двигуна (ТРД)

Розробив конструкцію першого у світі двоконтурного турбореактивного двигуна (1939–1941), інших двигунів. Дослідив нові енергетичні речовини.

Від 1946 — генеральний конструктор авіаційних двигунів. Після 1946 під керівництвом А. Люльки створені потужні ТРД нового типу.

Архип Михайлович був піонером розробки турбореактивних двигунів для надзвукової авіації, зробивши перші кроки у цьому напрямі ще в далекі тридцяті роки. Під його керівництвом створюється спеціальне КБ, нині НВО «Сатурн», яке носить його ім'я.

У 1938 році групою Архипа Люльки був розроблений двигун РГД-1, що дав змогу літаку розвинути швидкість до 900 км/год. Але справжнє визнання талановитий конструктор здобув у повоєнні роки.

28 травня 1947 року літак СУ-11 з двигуном ТР-1 конструкції Люльки розвинув швидкість 900 км/год. Згодом ТР-1 було встановлено на літаки Ил-22. Восени 1957 року відбулися випробування літака СУ-7, який вперше перевищив швидкість звуку вдвічі. На базі цього літака згодом були створені бомбардувальник і штурмовик. А один з останніх створених Люлькою двигунів АЛ-31 Ф стоїть на всесвітньо відомому СУ-27, яким встановлено 27 світових рекордів і виконуються такі фігури вищого пілотажу, як «Колокол» і «Кобра Пугачова». Дітище Архипа Люльки — двигун АЛ-29 було встановлено на макеті-аналозі космічного корабля багаторазового використання «Буран», який свого часу був розроблений у КБ ім. П. О. Сухого.

Двигуни А. М. Люльки на радянських літаках

Двигун АЛ-21 Ф3 конструкції А. М. Люльки

• ТР-1 для Су-11 та Ил-22
• АЛ-5 для Ил-30 та Ил-46
• АЛ-7 для Ил-54
• АЛ-7Б (ПБ) для Ту-98
• АЛ-7Ф-1 для Су-7 та його модифікацій
• АИ-7 для Су-9
• АЛ-21 для Су-22, Су-24
• АЛ-31 для Су-27, Су-30
• АЛ-35 для Су-27
• АЛ-41 для Су-37 та МіГ МФ1

Література

• Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 2 : Каліграфія — Португальці. — 736 с. — С. 306.
• А. Н. Пономарев, «Советские авиационные конструкторы», М — «Воениздат», 1990 ISBN 5-203-00668-7
• В. Літовкін, «Четыре сюжета из рассказов генерального конструктора», Независимое военное обозрение (життєвий епізод за участі А. М. Люльки)
• Ховрич С. Важка дорога до Архипа Люльки // День. — № 180-181 (3581 — 3582). — 2011. — С. 12.