Телескоп: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[неперевірена версія]

[перевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 14:02, 29 квітня 2013

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Телескоп (значення).

50 сантиметровий телескоп у Ніцці, Франція

Телеско́п — прилад для спостереження віддалених об'єктів, був сконструйований Галілео Галілеєм у 1609 році. Термін «телескоп» також вживається для позначення астрономічних приладів для спостережень електромагнітних хвиль невидимих для людського ока (інфрачервоні, ультрафіолетові, рентгенівські, гамма- і радіотелескопи), а також для реєстрації відмінного від електромагнітного випромінювання (нейтринні та гравітаційні телескопи).

Типи телескопів

Оптичні телескопи

Конструктивно оптичний телескоп являє собою трубу (суцільну, каркасну або фермову), встановлену на монтуванні. Оптична система телескопа складається з декількох оптичних елементів (лінз, дзеркал). Телескопи, побудовані на основі лінзової оптичної системи (діоптричної), називають рефракторами.

Телескопи із дзеркальною (катоптичною) системою називають рефлекторами. Телескопи, що мають змішану оптичну систему (дзеркально-лінзову) називають катадіоптричними^[1]. До останніх, зокрема, належать телескопи Кассегрена (1672), Річі-Кретьєна (1922—1928), Шмідта (1930), Максутова (1941).

Схема катадіоптричного телескопа Максутова

Кожна з оптичних систем має свої переваги та недоліки.

Першим оптичним приладом для астрономічних спостережень був телескоп-рефрактор схеми Галілея (1609 р.). Найпростіший телескоп схеми Галілея складаєтся з двох лінз — об'єктивом слугує двосторонньо випукла лінза (збірна лінза), а окуляром двосторонньо ввігнута лінза (розсіююча лінза).

Великі телескопи є переважно рефлекторами. Створення великих лінз набагато складніше — потрібно досягти високої однорідності скляної заготовки та обробити дві поверхні лінзи (замість однієї у дзеркала). Найбільший збудований рефрактор має діаметр об'єктиву один метр. Крім того лінзові об'єктиви мають значні оптичні аберації, основні з яких хроматична і сферична. Обох цих аберацій позбавлені дзеркала, що мають форму параболоїда обертання.

Призначення

Телескоп має три основні призначення:

Збирати слабке випромінювання від небесних світил на приймальний пристрій (око, фотографічну пластинку, спектрограф та ін.), що дозволяє побачити тьмяні об'єкти;
Будувати у фокальній площині зображення об'єкта або певної ділянки неба, що дозволяє зафіксувати його;
Розрізняти об'єкти, розташовані на близькій кутовій відстані один від одного, що зливаються під час спостережень неозброєним оком.

Основною оптичною складовою телескопа є об'єктив, який збирає світло й будує зображення об'єкта або ділянки неба. Об'єктив з'єднується з приймальним пристроєм трубою (тубусом). Механічна конструкція, що несе трубу й забезпечує її наведення на небо, називається монтуванням. Якщо приймачем світла є око (під час візуальних спостережень), то обов'язково потрібен окуляр, в який розглядається зображення, побудоване об'єктивом. Для фотографічних, фотоелектричних, спектральних спостережень окуляр не потрібен. Фотографічну пластинку, вхідну діафрагму електрофотометру, щілину спектрографа та ін. встановлюються безпосередно поблизу фокальної площини телескопа.

Телескоп із лінзовим об'єктивом називається рефрактором, тобто заломлюючим телескопом. Оскільки світлові промені із різною довжиною хвиль заломлюються неоднаково (це явище має назву дисперсія), то одиночна лінза дає забарвлене зображення. Це явище називається хроматичною аберацією. Хроматичну аберацію значною мірою усунено в об'єктивах, складених із двох лінз, виготовлених зі скла з різними коефіцієнтами заломлення (ахроматичний об'єктив або ахромат).

Закони відбивання не залежать від довжини хвилі, і, природно, виникла думка замінити лінзовий об'єктив увігнутим сферичним дзеркалом. Такий телескоп називається рефлектором, тобто відбивним телескопом. Перший рефлектор (діаметром всього лише 3 см і завдовжки 15 см) було побудовано Ісааком Ньютоном 1671 року.

Проте сферичне дзеркало не збирає паралельний пучок променів в одну точку, воно дає у фокусі дещо розмите зображення. Це викривлення називається сферичною аберацією. Якщо дзеркалу надати форму параболоїда обертання, то сферична аберація зникає. Паралельний пучок, спрямований на такий параболоїд уздовж його осі, збирається у фокусі практично без викривлень (якщо не брати до уваги неминучого розмиття через дифракцію). Тому сучасні рефлектори мають дзеркала параболоїдальної (параболічної) форми.

До кінця XIX століття основною метою телескопічних спостережень було вивчення видимих положень небесних світил. Важливу роль відігравали спостереження комет і деталей на планетних дисках. Всі ці спостереження здійснювалися візуально, і рефрактор із дволінзовим об'єктивом повністю задовольняв потреби астрономів.

Телескопи ХХ століття

Наприкінці XIX (і особливо в XX столітті) характер астрономічної науки зазнав органічних змін. Більшість досліджень зсунулася в галузь астрофізики й зоряної астрономії. Основним предметом дослідження стали фізичні характеристики Сонця, планет, зір, зоряних систем. З'явилися нові приймачі випромінювання — фотографічна пластинка й фотоелемент. Почала широко застосовуватися спектроскопія. У результаті змінилися й вимоги до телескопів.

Для астрофізичних досліджень бажано, щоб оптика телескопа не накладала обмежень на доступний діапазон довжин хвиль: земна атмосфера й так дуже обмежує його. Проте скло (з якого виготовляються лінзи) поглинає ультрафіолетове та інфрачервоне випромінювання. Фотографічні емульсії та фотоелементи чутливі в ширшій області спектру, ніж око, і тому хроматична аберація під час роботи з цими приймачами позначається сильніше.

Таким чином, для астрофізичних досліджень потрібен рефлектор. До того ж велике дзеркало рефлектора виготовити значно легше, ніж дволінзовий ахромат: треба обробити з оптичною точністю^{[1 1]} одну поверхню дзеркала (замість чотирьох поверхонь лінз), і при цьому особливих вимог до однорідності скла не висувається. Все це призвело до того, що рефлектор став основним інструментом астрофізики.

В астрометричних роботах, як і раніше, застосовують рефрактори, оскільки в астрометрії необхідно вимірювати положення світил із максимальною точністю. Справа в тому, що рефлектори дуже чутливі до малих випадкових поворотів дзеркала: оскільки кут падіння дорівнює куту відбивання, то поворот дзеркала на деякий кут α зміщує зображення на кут 2α. Аналогічний поворот об'єктиву в рефракторі дає набагато менший зсув.

Рефлектор із параболічним дзеркалом будує зображення дуже чітко, щоправда зображення можна вважати ідеальним, поки воно залишається поблизу оптичної осі. При видаленні від осі з'являються викривлення. Тому рефлектор з одним тільки параболічним дзеркалом не дозволяє фотографувати великих ділянок неба, а це необхідно для дослідження зоряних скупчень, галактик і галактичних туманностей. Тому для спостережень, що вимагають великого поля зору, почали будувати комбіновані дзеркально-лінзові телескопи, в яких аберація дзеркала виправляється тонкою лінзою — меніском, виготовленою зі скла, прозорого для ультрафіолетових променів.

Дзеркала рефлекторів у минулому (XVIII — XIX століттях) робили металевими зі спеціального сплаву, проте згодом, із технологічних причин, оптики перейшли на скляні дзеркала, які після механічної обробки вкривають тонкою плівкою металу, що має великий коефіцієнт відбивання (найчастіше — алюміній).

Монтування

Складним технічним завданням є наведення телескопа на об'єкт і відстеження його. Адже внаслідок обертання Землі зорі та інші небесні об'єкти здійснюють видимий добових рух на небесній сфері.

Монтування телескопа завжди має дві взаємно-перпендикулярні осі, поворот довкола яких дозволяє навести його практично на будь-яку ділянку неба.

Більшість телескопів встановлюються на екваторіальному монтуванні, одна з осей якого спрямована на полюс світу (полярна вісь), а інша лежить у площині небесного екватора (вісь прямого сходження). Телескоп на екваторіальному монтуванні називається екваторіалом. Перевага екваторіального монтування полягає у тому, що відстеження світила в полі зору телескопа (після наведення) здійснюється обертанням лише навколо однієї осі й обертання є рівномірним^[2]. Для такого обертання можна застосовувати простий механізм на зразок годинникового. Це особливо важливо під час тривалих спостережень, фотографування слабких об'єктів тощо.

У вертикально-азимутальному монтуванні одна з осей спрямована в зеніт, інша лежить у горизонтальній площині. Для того, щоб на азимутальному монтуванні утримати небесне тіло у полі зору, доводиться виконувати обертання навколо обох осей монтування (горизонтальної та вертикальної), до того ж це рух має бути нерівномірним.

Але для телескопів великої маси вертикальне та горизонтальне розташування осей значно спрощує конструкцію та розрахунок деформацій. Тому найбільші земні телескопи застосовують саме таку схему (попри складніше керування задля відстеження руху світил). Серед великих телескопів таке монтування вперше було застосовано 1976 року в СРСР для 6-метрового рефлектора, який отримав назву БТА (рос. Большой Телескоп Азимутальный).

Радіотелескопи

Докладніше: Радіотелескоп

Радіотелескопи являють собою направленні антени, найчастіше параболічної форми. Оскільки радіодіапазон набагато ширший оптичного, конструкції радіотелескопів можуть значно відрізнятися.

Найвідоміші телескопи у світі

Рефрактори

Розташування й апертури найвідоміших телескопів-рефракторів.

Єркська обсерваторія — 102 см
Шведський сонячний телескоп — 100 см
Обсерваторія Ліка — 91 см
Паризька обсерваторія — 83 см і 62 см
Обсерваторія Ніцци — 76 см
Обсерваторія Архенхольда — 68 см (фокусна відстань 21 м, найдовший сучасний рефрактор)
Обсерваторія Віденського університету — 68 см
Обсерваторія Ловелла — 61 см
Космічний науковий центр Шабо — 51 см
Обсерваторія Гриффіта — 30,6 см

Рефлектори

Космічні телескопи

Примітки

↑ до 1/8 довжини світлової хвилі (0,07 мікрона для візуальних променів)

Джерела

↑ Телескоп оптичний // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 471. — ISBN 966-613-263-X.
↑ Использование экваториальной монтировки

Телескоп // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 470. — ISBN 966-613-263-X.

Посилання

Виробники телескопів

Корисна інформація
- Відео-огляди телескопів
- Астрономічний клуб - AstroScope.UA

Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Шаблон:Link FA

[2] до 1/8 довжини світлової хвилі (0,07 мікрона для візуальних променів)

[ТО-1] Телескоп оптичний // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 471. — ISBN 966-613-263-X.

[3] Использование экваториальной монтировки

[1]

[1 1]

[2]

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 [[Файл:Telescope.jpg|thumb|right|200px|50 сантиметровий телескоп у Ніцці, Франція]]
-'''Телеско́п''', '''далекогля́д''' <ref>[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/11390-dalekoghljad.html «Словарь української мови» Б. Грінченка]</ref>&nbsp;— прилад для спостереження віддалених об'єктів, був сконструйований [[Галілео Галілей|Галілео Галілеєм]] у 1609 році. Термін «телескоп» також вживається для позначення астрономічних приладів для спостережень електромагнітних хвиль невидимих для людського ока (інфрачервоні, ультрафіолетові, рентгенівські, гамма- і радіотелескопи), а також для реєстрації відмінного від електромагнітного випромінювання (нейтринні та [[гравітаційна антена|гравітаційні]] телескопи).
+'''Телеско́п'''&nbsp;— прилад для спостереження віддалених об'єктів, був сконструйований [[Галілео Галілей|Галілео Галілеєм]] у 1609 році. Термін «телескоп» також вживається для позначення астрономічних приладів для спостережень електромагнітних хвиль невидимих для людського ока (інфрачервоні, ультрафіолетові, рентгенівські, гамма- і радіотелескопи), а також для реєстрації відмінного від електромагнітного випромінювання (нейтринні та [[гравітаційна антена|гравітаційні]] телескопи).
 == Типи телескопів ==
@@ Рядок 24: / Рядок 24: @@
 Телескоп має три основні призначення:
-# Збирати випромінювання від небесних світил на приймальний пристрій (око, фотографічну пластинку, [[спектрограф]] і ін.);
+# Збирати слабке випромінювання від небесних світил на приймальний пристрій (око, фотографічну пластинку, [[спектрограф]] та ін.), що дозволяє побачити тьмяні об'єкти;
-# Будувати у своїй [[фокальна площина|фокальній площині]] зображення об'єкта або певної ділянки неба;
+# Будувати у [[фокальна площина|фокальній площині]] зображення об'єкта або певної ділянки неба, що дозволяє зафіксувати його;
-# Допомогти розрізняти об'єкти, розташовані на близькій кутовій відстані один від одного, що непомітно неозброєним оком.
+# Розрізняти об'єкти, розташовані на близькій кутовій відстані один від одного, що зливаються під час спостережень неозброєним оком.
-Основною оптичною складовою телескопа є [[об'єктив]], який збирає світло і будує зображення об'єкта або ділянки неба. Об'єктив з'єднується з приймальним пристроєм трубою ([[тубус]]ом). Механічна конструкція, що несе трубу і що забезпечує її наведення на небо, називається '''монтуванням'''. Якщо приймачем світла є око (при візуальних спостереженнях), то обов'язково потрібен [[окуляр]], в який розглядається зображення, побудоване об'єктивом. При фотографічних, фотоелектричних, спектральних спостереженнях окуляр не потрібен. Фотографічна пластинка, вхідна діафрагма електрофотометра, щілина спектрографа та ін. встановлюються безпосередно у фокальній площині телескопа.
+Основною оптичною складовою телескопа є [[об'єктив]], який збирає світло й будує зображення об'єкта або ділянки неба. Об'єктив з'єднується з приймальним пристроєм трубою ([[тубус]]ом). Механічна конструкція, що несе трубу й забезпечує її наведення на небо, називається '''монтуванням'''. Якщо приймачем світла є око (під час візуальних спостережень), то обов'язково потрібен [[окуляр]], в який розглядається зображення, побудоване об'єктивом. Для фотографічних, фотоелектричних, спектральних спостережень окуляр не потрібен. Фотографічну пластинку, вхідну діафрагму електрофотометру, щілину спектрографа та ін. встановлюються безпосередно поблизу [[фокальна площина|фокальної площини]] телескопа.
-Телескоп з лінзовим об'єктивом називається '''рефрактором''', тобто заломлюючим телескопом. Оскільки світлові промені із різною довжиною хвиль заломлюються неоднаково (це явище має назву [[дисперсія]]), то одиночна лінза дає забарвлене зображення. Це явище називається '''хроматичною аберацією'''. Хроматичну аберацію значною мірою усунено в об'єктивах, складених із двох лінз, виготовлених зі скла з різними коефіцієнтами заломлення (ахроматичний об'єктив або [[ахромат]]).
+Телескоп із лінзовим об'єктивом називається '''рефрактором''', тобто заломлюючим телескопом. Оскільки світлові промені із різною довжиною хвиль заломлюються неоднаково (це явище має назву [[дисперсія]]), то одиночна лінза дає забарвлене зображення. Це явище називається '''хроматичною аберацією'''. Хроматичну аберацію значною мірою усунено в об'єктивах, складених із двох лінз, виготовлених зі скла з різними коефіцієнтами заломлення (ахроматичний об'єктив або [[ахромат]]).
 Закони відбивання не залежать від довжини хвилі, і, природно, виникла думка замінити лінзовий об'єктив увігнутим [[Сферичне дзеркало|сферичним дзеркалом]]. Такий телескоп називається '''рефлектором''', тобто відбивним телескопом. Перший рефлектор (діаметром всього лише 3 см і завдовжки 15 см) було побудовано [[Ісаак Ньютон|Ісааком Ньютоном]] [[1671]] року.
@@ Рядок 40: / Рядок 40: @@
 ==== Телескопи ХХ століття ====
-Наприкінці XIX (і особливо в XX столітті) характер астрономічної науки зазнав органічних змін. Більшість досліджень змістилася в галузь астрофізики і зоряної астрономії. Основним предметом дослідження стали фізичні характеристики Сонця, планет, зірок, зоряних систем. З'явилися нові приймачі випромінювання&nbsp;— [[фотографічна пластинка]] і [[фотоелемент]]. Почала широко застосовуватися [[спектроскопія]]. У результаті змінилися і вимоги до телескопів.
+Наприкінці XIX (і особливо в XX столітті) характер астрономічної науки зазнав органічних змін. Більшість досліджень зсунулася в галузь [[астрофізика|астрофізики]] й [[зоряна астрономія|зоряної астрономії]]. Основним предметом дослідження стали фізичні характеристики Сонця, планет, зір, зоряних систем. З'явилися нові приймачі випромінювання&nbsp;— [[фотографічна пластинка]] й [[фотоелемент]]. Почала широко застосовуватися [[спектроскопія]]. У результаті змінилися й вимоги до телескопів.
-Для астрофізичних досліджень бажано, щоб оптика телескопа не накладала обмежень на доступний діапазон довжин хвиль: земна атмосфера і так обмежує його дуже сильно. Проте скло (з якого виготовляються лінзи), поглинає [[ультрафіолет]]ове та [[інфрачервон]]е випромінювання. Фотографічні емульсії та фотоелементи чутливі в ширшій області спектру, ніж око, і тому хроматична аберація при роботі з цими приймачами позначається сильніше.
+Для астрофізичних досліджень бажано, щоб оптика телескопа не накладала обмежень на доступний діапазон довжин хвиль: земна атмосфера й так дуже обмежує його. Проте скло (з якого виготовляються лінзи) поглинає [[ультрафіолет]]ове та [[інфрачервон]]е випромінювання. Фотографічні емульсії та фотоелементи чутливі в ширшій області спектру, ніж око, і тому хроматична аберація під час роботи з цими приймачами позначається сильніше.
-Таким чином, для астрофізичних досліджень потрібен рефлектор. До того ж велике дзеркало рефлектора виготовити значно легше, ніж дволінзовий ахромат: треба обробити з оптичною точністю (до 1/8 довжини світлової хвилі або 0,07 мікрона для візуальних променів) одну поверхню дзеркала замість чотирьох поверхонь лінз, і при цьому не висувається особливих вимог до однорідності скла. Все це призвело до того, що рефлектор став основним інструментом [[астрофізика|астрофізики]].
+Таким чином, для астрофізичних досліджень потрібен рефлектор. До того ж велике дзеркало рефлектора виготовити значно легше, ніж дволінзовий ахромат: треба обробити з оптичною точністю<ref group=1>до 1/8 довжини світлової хвилі (0,07 [[мікрон]]а для візуальних променів)</ref> одну поверхню дзеркала (замість чотирьох поверхонь лінз), і при цьому особливих вимог до однорідності скла не висувається. Все це призвело до того, що рефлектор став основним інструментом [[астрофізика|астрофізики]].
-У [[астрометрія|астрометричних]] роботах, як і раніше, застосовують рефрактори, оскільки в [[астрометрія|астрометрії]] необхідно вимірювати положення світил з максимальною точністю. Справа в тому, що рефлектори дуже чутливі до малих випадкових поворотів дзеркала: оскільки кут падіння дорівнює куту відбивання, то поворот дзеркала на деякий кут α зміщує зображення на кут 2α. Аналогічний поворот об'єктиву в рефракторі дає набагато менший зсув.
+В [[астрометрія|астрометричних]] роботах, як і раніше, застосовують рефрактори, оскільки в [[астрометрія|астрометрії]] необхідно вимірювати положення світил із максимальною точністю. Справа в тому, що рефлектори дуже чутливі до малих випадкових поворотів дзеркала: оскільки кут падіння дорівнює куту відбивання, то поворот дзеркала на деякий кут α зміщує зображення на кут 2α. Аналогічний поворот об'єктиву в рефракторі дає набагато менший зсув.
-Як вже сказано, рефлектор з параболічним дзеркалом будує зображення дуже чітко, проте тут необхідно зробити одне застереження. Зображення можна вважати ідеальним, поки воно залишається поблизу оптичної осі. При видаленні від осі з'являються викривлення. Тому рефлектор з одним тільки параболічним дзеркалом не дозволяє фотографувати великих ділянок неба, а це необхідно для дослідження зоряних скупчень, галактик і галактичних туманностей. Тому для спостережень, що вимагають великого поля зору, почали будувати комбіновані дзеркально-лінзові телескопи, в яких [[аберації оптичних систем|аберація]] дзеркала виправляється тонкою лінзою&nbsp;— '''меніском''', виготовленою зі скла, прозорого для ультрафіолетових променів.
+Рефлектор із параболічним дзеркалом будує зображення дуже чітко, щоправда зображення можна вважати ідеальним, поки воно залишається поблизу оптичної осі. При видаленні від осі з'являються викривлення. Тому рефлектор з одним тільки параболічним дзеркалом не дозволяє фотографувати великих ділянок неба, а це необхідно для дослідження [[скупчення|зоряних скупчень]], галактик і галактичних туманностей. Тому для спостережень, що вимагають великого поля зору, почали будувати комбіновані дзеркально-лінзові телескопи, в яких [[аберації оптичних систем|аберація]] дзеркала виправляється тонкою лінзою&nbsp;— '''меніском''', виготовленою зі скла, прозорого для ультрафіолетових променів.
-Дзеркала рефлекторів у минулому (XVIII&nbsp;— XIX століттях) робили металевими зі спеціального сплаву, проте згодом, з технологічних причин, оптики перейшли на скляні дзеркала, які після механічної обробки вкривають тонкою плівкою металу, що має великий коефіцієнт відбивання (найчастіше&nbsp;— [[алюміній]]).
+Дзеркала рефлекторів у минулому (XVIII&nbsp;— XIX століттях) робили металевими зі спеціального сплаву, проте згодом, із технологічних причин, оптики перейшли на скляні дзеркала, які після механічної обробки вкривають тонкою плівкою металу, що має великий коефіцієнт відбивання (найчастіше&nbsp;— [[алюміній]]).
 ==== Монтування ====
-Складним технічним завданням є наведення телескопа на об'єкт і відстеження його (внаслідок обертання Землі).
+Складним технічним завданням є наведення телескопа на об'єкт і відстеження його.
-Адже зірки та інші небесні об'єкти здійснюють видимий добових рух на [[Небесна сфера|небесній сфері]].
+Адже внаслідок обертання Землі зорі та інші небесні об'єкти здійснюють видимий добових рух на [[Небесна сфера|небесній сфері]].
-Монтування телескопа завжди має дві взаємно-перпендикулярні осі, поворот довкола яких дозволяє навести його на будь-яку ділянку неба. У ''вертикально-азимутальному монтуванні'' одна з осей спрямована в [[зеніт]], інша лежить у горизонтальній площині.
+Монтування телескопа завжди має дві взаємно-перпендикулярні осі, поворот довкола яких дозволяє навести його практично на будь-яку ділянку неба.
+Більшість телескопів встановлюються на ''екваторіальному монтуванні'', одна з осей якого спрямована на [[полюс світу]] (полярна вісь), а інша лежить у площині небесного екватора (вісь [[Пряме сходження|прямого сходження]]). Телескоп на екваторіальному монтуванні називається ''екваторіалом''. Перевага екваторіального монтування полягає у тому, що відстеження світила в полі зору телескопа (після наведення) здійснюється обертанням лише навколо однієї осі й обертання є рівномірним<ref>[http://www.starlab.ru/showthread.php?t=6219 Использование экваториальной монтировки]</ref>. Для такого обертання можна застосовувати простий механізм на зразок годинникового. Це особливо важливо під час тривалих спостережень, фотографування слабких об'єктів тощо.
-Для того, щоб на азимутальному монтуванні утримати небесне тіло у полі зору, доводиться виконувати обертання навколо обох осей монтування (горизонтальної та вертикальної), до того ж це рух має бути нерівномірним.
+У ''вертикально-азимутальному монтуванні'' одна з осей спрямована в [[зеніт]], інша лежить у горизонтальній площині. Для того, щоб на азимутальному монтуванні утримати небесне тіло у полі зору, доводиться виконувати обертання навколо обох осей монтування (горизонтальної та вертикальної), до того ж це рух має бути нерівномірним.
-Більшість телескопів встановлюються на ''екваторіальному монтуванні'', одна з осей якого спрямована на [[полюс світу]] (полярна вісь), а інша лежить у площині небесного екватора (вісь [[Пряме сходження|прямого сходження]]). Телескоп на екваторіальному монтуванні називається ''екваторіалом''. Перевага екваторіального монтування полягає у тому, що для відстеження світила у полі зору телескопа виконується обертання лише навколо однієї осі і воно є рівномірним<ref>[http://www.starlab.ru/showthread.php?t=6219 Использование Экваториальной монтировки]</ref>. Для такого обертання можна застосовувати простий механізм на зразок годинникового. Це особливо важливо під час тривалих спостережень, фотографування слабких об'єктів тощо.
-Але для телескопів великої маси вертикальне та горизонтальне розташування осей набагато спрощує конструкцію та розрахунок деформацій. Тому найбільші земні телескопи застосовують саме таку схему. Вперше таке монтування було застосовано у СРСР [[1976]] року для 6-метрового рефлектора, який отримав назву [[БТА]] ({{lang-ru|'''Б'''ольшой '''Т'''елескоп '''А'''зимутальный}}).
+Але для телескопів великої маси вертикальне та горизонтальне розташування осей значно спрощує конструкцію та розрахунок деформацій. Тому найбільші земні телескопи застосовують саме таку схему (попри складніше керування задля відстеження руху світил). Серед великих телескопів таке монтування вперше було застосовано [[1976]] року в СРСР для 6-метрового рефлектора, який отримав назву [[БТА]] ({{lang-ru|'''Б'''ольшой '''Т'''елескоп '''А'''зимутальный}}).
 === Радіотелескопи ===
 {{Main|Радіотелескоп}}
-[[Радіотелескоп]]и являють собою направленні антени, найчастіше параболічної форми. Оскільки радіодіапазон набагато ширший оптичного, конструкція радіотелескопів може дуже відрізнятися.
+[[Радіотелескоп]]и являють собою направленні антени, найчастіше параболічної форми. Оскільки радіодіапазон набагато ширший оптичного, конструкції радіотелескопів можуть значно відрізнятися.
 == Найвідоміші телескопи у світі ==
 === Рефрактори ===
-Розташування і апертура найвідоміших телескопів-рефракторів.
+Розташування й апертури найвідоміших телескопів-рефракторів.
 * [[Єркська обсерваторія]]&nbsp;— 102 см
 * [[Шведський сонячний телескоп]]&nbsp;— 100 см
@@ Рядок 84: / Рядок 84: @@
 === Рефлектори ===
+* [[Дзеркальний телескоп Шайна]]
 * [[БТА]]
-* [[Найбільший телескоп у світі]]
+* [[Великий телескоп Канарських островів]]
+* [[Дуже великий телескоп]]
 * [[Європейський надзвичайно великий телескоп]]
@@ Рядок 91: / Рядок 93: @@
 * [[Хаббл (телескоп)|«Хаббл»]]
 * [[Hipparcos]]
-* [[Гершель (космічний телескоп)|«Гершель»]]
+* «[[Гершель (космічний телескоп)|Гершель]]»
+* «[[Кеплер (орбітальний телескоп)|Кеплер]]»
+* «[[Джеймс Вебб (телескоп)|Джеймс Вебб]]»
 == Примітки ==
+{{reflist|group=1}}
+== Джерела ==
 {{reflist}}
+* {{А-Е-С|стаття=Телескоп|сторінка=470|літера=t}}
 == Посилання ==
@@ Рядок 105: / Рядок 113: @@
 ** [http://www.youtube.com/user/AstroBioScope Відео-огляди телескопів]
 ** [http://astroscope.ua/ Астрономічний клуб - AstroScope.UA]
-== Джерела ==
-* {{А-Е-С|стаття=Телескоп|сторінка=470|літера=t}}
 {{Phys-stub}}

Телескоп: відмінності між версіями

Версія за 14:02, 29 квітня 2013

Зміст