Рівняння Шредінгера: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Квантова механіка}}
{{Квантова механіка}}
'''Рівняння Шредінгера''' — основне рівняння нерелятивістської [[квантова механіка|квантової механіки]], яке визначає закон еволюції квантової системи з часом.
'''Рівняння Шредінгера''' — основне рівняння нерелятивістської [[квантова механіка|квантової механіки]], яке визначає закон еволюції квантової системи з часом.
: <math> i \hbar {d\over d t} \left| \psi (t) \right\rangle = H \left| \psi (t) \right\rangle.</math>,
: <math> i \hbar {d\over d t} \left| \psi (t) \right\rangle = \hat{H} \left| \psi (t) \right\rangle.</math>,


де <math> \left| \psi (t) \right\rangle </math>&nbsp;— [[хвильова функція]], <math> H </math>&nbsp;— [[гамільтоніан]]. Уперше це рівняння було записане [[Ервін Шредінгер|Ервіном Шредінгером]] у 1926 році.
де <math> \left| \psi (t) \right\rangle </math>&nbsp;— [[хвильова функція]], <math> \hat{H} </math>&nbsp;— [[гамільтоніан]]. Уперше це рівняння було записане [[Ервін Шредінгер|Ервіном Шредінгером]] у 1926 році.


== Властивості ==
== Властивості ==

Версія за 09:11, 16 червня 2013

Квантова механіка
Вступ · Історія
Математичні основи[en]
Див. також: Портал:Фізика

Рівняння Шредінгера — основне рівняння нерелятивістської квантової механіки, яке визначає закон еволюції квантової системи з часом.

,

де  — хвильова функція,  — гамільтоніан. Уперше це рівняння було записане Ервіном Шредінгером у 1926 році.

Властивості

Внаслідок квантового принципу суперпозиції станів рівняння, що описує еволюцію системи, має бути лінійним. Рівняння Шредінгера є саме таким.

Рівняння Шредінгера не лоренц-інваріантне, тобто справедливе лише для частинок, швидкість яких набагато менша за швидкість світла. Загальніше рівняння Дірака переходить у рівняння Шредінгера при малих швидкостях. Тому при взаємодії з магнітним полем (яке є чисто релятивістським явищем) не можна використовувати звичайне рівняння Шредінгера.

Комплексно спряжене рівняння

,

збігається з рівнянням Шредінгера, якщо замінити t на −t, а хвильову функцію на . Це факт відображає зворотність процесів у квантовій механіці.

Детермінізм

Для визначення хвильової функції будь-якої нерелятивістської квантовомеханічної системи необхідно розв'язати рівняння Шредінгера із початковими умовами

,

де  — певне початкове значення хвильової функції.

Дана умова аналогічна постановці основної задачі класичної механіки: знання початкових умов і рівняння руху повністю визначає поведінку системи в наступні моменти часу. Цей принцип називаються квантовим детермінізмом.

В реальному експерименті приготувати квантовомеханічну систему у стані із відомою початковою хвильовою функцією буває важко. У випадку, коли це складно, використовується інший підхід (див. матриця густини).

Формальний розв'язок

Формальний розв'язок рівняння Шредінгера

Тут є не числом, а оператором, який називають оператором еволюції.

Стаціонарне рівняння Шредінгера

Якщо гамільтоніан квантової системи не зажить від часу, рівняння Шредінгера можна розв'язати відносно часу методом розділення змінних і отримати так зване стаціонарне рівняння Шредінгера

,

де E — певне дійсне число, яке інтерпретують, як енергію. Це рівняння є рівнням на власні значення. Розв'язуючи його знаходять енергетичний спектр квантової системи, тобто такі значення E, при яких розв'язок існує. Кожному власному значенню стаціонарного рівняння Шредінгера відповідає власна фукнція .

Загальний розв'язок часового рівняння Шредінгера тоді записується у вигляді:

,

де  — комплексні коефіцієнти, які можна визначити з початкових умов.

У разі, коли гамільтоніан квантової системи залежить від часу, наприклад, при взаємодії системи з електромагнітною хвилею, перехід до стаціонарного рівняння Шредінгера неможливий. В такій квантовій системі енергія не зберігається, система може поглинати енергію хвилі або віддавати її хвилі.

Див. також

Література

  • Вакарчук І. О. Квантова механіка. — 4-е видання, доповнене. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 872 с.
  • Федорченко А. М. Квантова механіка, термодинаміка і статистична фізика // Теоретична фізика. — К. : Вища школа, 1993. — Т. 2. — 415 с.
  • Юхновський І. Р. Основи квантової механіки. — К. : Либідь, 2002. — 392 с.