Рівняння Шредінгера: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
:<math> \hbar \omega = \frac{\hbar^2 \mathbf{k}^2}{2m} </math>. |
:<math> \hbar \omega = \frac{\hbar^2 \mathbf{k}^2}{2m} </math>. |
||
Отже, рівняння Шредінгера описує [[корпускулярно-хвильовий дуалізм|хвилі де Бройля]], але водночас для частинки в зовнішньому потенціалі рівняння має розв'язки локалізовані в просторі. Спектр таких розв'язків дискретний. Зокрема, рівняння Шредінгера розв'язується точно для частинки в кулонівському потенціалі, тобто відтворює [[енергетичний спектр]] [[Атом водню|атома водню]]. |
Отже, рівняння Шредінгера описує [[корпускулярно-хвильовий дуалізм|хвилі де Бройля]], але водночас для частинки в зовнішньому потенціалі рівняння має розв'язки, локалізовані в просторі. Спектр таких розв'язків дискретний. Зокрема, рівняння Шредінгера розв'язується точно для частинки в кулонівському потенціалі, тобто відтворює [[енергетичний спектр]] [[Атом водню|атома водню]]. |
||
== Властивості == |
== Властивості == |
Версія за 10:52, 16 червня 2013
Квантова механіка |
---|
Вступ · Історія Математичні основи[en] |
Фундаментальні поняття |
Наближені методи |
Відомі науковці |
Рівняння Шредінгера — основне рівняння руху нерелятивістської квантової механіки, яке визначає закон еволюції квантової системи з часом.
- ,
де — хвильова функція, — гамільтоніан. Уперше це рівняння було опубліковане Ервіном Шредінгером у 1926 році.
Для вільної частинки у координатному зображенні рівняння Шредінгера має вигляд
- ,
де - оператор Лапласа, а m - маса частинки, тобто є хвильовим рівнянням, розв'язками якого є хвилі із квадратичним законом дисперсії:
- .
Отже, рівняння Шредінгера описує хвилі де Бройля, але водночас для частинки в зовнішньому потенціалі рівняння має розв'язки, локалізовані в просторі. Спектр таких розв'язків дискретний. Зокрема, рівняння Шредінгера розв'язується точно для частинки в кулонівському потенціалі, тобто відтворює енергетичний спектр атома водню.
Властивості
Внаслідок квантового принципу суперпозиції станів рівняння, що описує еволюцію системи, має бути лінійним. Рівняння Шредінгера є саме таким, тобто, якщо дві хвильові функції та задовольняють рівнянню Шредінгрера, то суперпозиція
- ,
з довільними комплексними коефіцієнтами a і b теж йому задовільняє.
Рівняння Шредінгера не інваріантне щодо перетворень Лоренца, тобто справедливе лише для частинок, швидкість яких набагато менша за швидкість світла. Загальніше рівняння Дірака переходить у рівняння Шредінгера при малих швидкостях. Тому при взаємодії з магнітним полем (яке є чисто релятивістським явищем) у загальному випадку не можна використовувати звичайне рівняння Шредінгера, а потрібно враховувати релятивістські поправки, зокрема спін (дивіться рівняння Паулі).
Комплексно спряжене рівняння
- ,
збігається з рівнянням Шредінгера, якщо замінити t на −t, а хвильову функцію на . Цей факт відображає зворотність процесів у квантовій механіці.
У граничному випадку рівняння Шредінгера зводиться до рівняння Гамільтона-Якобі класичної механіки, що означає сумісність квантового опису фізичної системи з класичним (дивіться Квазікласичне наближення).
Детермінізм
Для визначення хвильової функції будь-якої нерелятивістської квантовомеханічної системи необхідно розв'язати рівняння Шредінгера із початковими умовами
- ,
де — певне початкове значення хвильової функції.
Дана умова аналогічна постановці основної задачі класичної механіки: знання початкових умов і рівняння руху повністю визначає поведінку системи в наступні моменти часу. Цей принцип називаються квантовим детермінізмом.
В реальному експерименті приготувати квантовомеханічну систему у стані із відомою початковою хвильовою функцією буває важко. У випадку, коли це складно, використовується інший підхід (див. матриця густини).
Формальний розв'язок
Формальний розв'язок рівняння Шредінгера
Тут є не числом, а оператором, який називають оператором еволюції.
Стаціонарне рівняння Шредінгера
Якщо гамільтоніан квантової системи не зажить від часу, рівняння Шредінгера можна розв'язати відносно часу методом розділення змінних і отримати так зване стаціонарне рівняння Шредінгера
- ,
де E — певне дійсне число, яке інтерпретують, як енергію. Це рівняння є рівнням на власні значення. Розв'язуючи його знаходять енергетичний спектр квантової системи, тобто такі значення E, при яких розв'язок існує. Кожному власному значенню стаціонарного рівняння Шредінгера відповідає власна фукнція .
Загальний розв'язок часового рівняння Шредінгера тоді записується у вигляді:
- ,
де — комплексні коефіцієнти, які можна визначити з початкових умов.
У разі, коли гамільтоніан квантової системи залежить від часу, наприклад, при взаємодії системи з електромагнітною хвилею, перехід до стаціонарного рівняння Шредінгера неможливий. В такій квантовій системі енергія не зберігається, система може поглинати енергію хвилі або віддавати її хвилі.
Див. також
Література
- Вакарчук І. О. Квантова механіка. — 4-е видання, доповнене. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 872 с.
- Федорченко А. М. Квантова механіка, термодинаміка і статистична фізика // Теоретична фізика. — К. : Вища школа, 1993. — Т. 2. — 415 с.
- Юхновський І. Р. Основи квантової механіки. — К. : Либідь, 2002. — 392 с.