Воловик лікарський: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Addbot (обговорення | внесок) |
+pic |
||
| Рядок 28: | Рядок 28: | ||
== Біоморфологічна характеристика == |
== Біоморфологічна характеристика == |
||
[[Файл:Anchusa officinalis - harilik imikas Keila.jpg|міні|ліворуч]] |
|||
[[Дворічники|Дворічна рослина]] родини [[шорстколисті|шорстколистих]] (30-100 см заввишки). [[Стебло]] пряме, просте або розгалужене. [[Листок|Листки]] великі, чергові, ланцетні, гострі, цілокраї, часом по краях волосисті; верхні — сидячі, нижні — до основи звужені у черешок. [[Квітка|Квітки]] правильні на помітних [[квітконіжка]]х з яйцеподібно-ланцетними приквітками, зібрані у довгі завійки. [[Оцвітина]] подвійна. Чашечка зрослолиста, дзвоникувата, до середини п'ятироздільна, з ланцетними гострими частками, при плодах розростається. Віночок зросло пелюстковий, п'ятичленний, лійчасто-колесоподібний, з тупими оксамитними білими лусками в зіві, спочатку фіолетовий, потім блакитний. [[Тичинка|Тичинок]] п'ять, їхні нитки короткі, не висуваються з трубочки віночка. Маточка одна, з верхньою чотирилопатевою зав'яззю, нитчастим стовпчиком і головчастою приймочкою. [[Плід]] — розпадний горішок. Горішки косі, яйцеподібні, сітчасто-зморшкуваті, горбочкуваті. |
[[Дворічники|Дворічна рослина]] родини [[шорстколисті|шорстколистих]] (30-100 см заввишки). [[Стебло]] пряме, просте або розгалужене. [[Листок|Листки]] великі, чергові, ланцетні, гострі, цілокраї, часом по краях волосисті; верхні — сидячі, нижні — до основи звужені у черешок. [[Квітка|Квітки]] правильні на помітних [[квітконіжка]]х з яйцеподібно-ланцетними приквітками, зібрані у довгі завійки. [[Оцвітина]] подвійна. Чашечка зрослолиста, дзвоникувата, до середини п'ятироздільна, з ланцетними гострими частками, при плодах розростається. Віночок зросло пелюстковий, п'ятичленний, лійчасто-колесоподібний, з тупими оксамитними білими лусками в зіві, спочатку фіолетовий, потім блакитний. [[Тичинка|Тичинок]] п'ять, їхні нитки короткі, не висуваються з трубочки віночка. Маточка одна, з верхньою чотирилопатевою зав'яззю, нитчастим стовпчиком і головчастою приймочкою. [[Плід]] — розпадний горішок. Горішки косі, яйцеподібні, сітчасто-зморшкуваті, горбочкуваті. |
||
Версія за 13:17, 14 липня 2013
| Воловик лікарський | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
|
Воловик лікарський (Anchusa officinalis L.) Місцеві назви — вологід, краснокорень, медуниця польова тощо.
Біоморфологічна характеристика
Дворічна рослина родини шорстколистих (30-100 см заввишки). Стебло пряме, просте або розгалужене. Листки великі, чергові, ланцетні, гострі, цілокраї, часом по краях волосисті; верхні — сидячі, нижні — до основи звужені у черешок. Квітки правильні на помітних квітконіжках з яйцеподібно-ланцетними приквітками, зібрані у довгі завійки. Оцвітина подвійна. Чашечка зрослолиста, дзвоникувата, до середини п'ятироздільна, з ланцетними гострими частками, при плодах розростається. Віночок зросло пелюстковий, п'ятичленний, лійчасто-колесоподібний, з тупими оксамитними білими лусками в зіві, спочатку фіолетовий, потім блакитний. Тичинок п'ять, їхні нитки короткі, не висуваються з трубочки віночка. Маточка одна, з верхньою чотирилопатевою зав'яззю, нитчастим стовпчиком і головчастою приймочкою. Плід — розпадний горішок. Горішки косі, яйцеподібні, сітчасто-зморшкуваті, горбочкуваті.
Воловик лікарський — це бур'ян лісосік, лісових розсадників і культур. Рослина світлолюбива. Цвіте у травні — червні.
Поширений на Поліссі, в Лісостепу, рідко в Степу. Заготовляють його у районах поширення.
Практичне використання
Медоносна, лікарська, отруйна, фарбувальна рослина.
Воловик лікарський вважається добрим весняно-літнім медоносом, що дає підтримуючий взяток. За виділенням нектару близький до синяка. Бджоли збирають з нього й пилок.
Рослина отруйна, містить алкалоїди циноглосин, холін, консолідин. Вони паралізуюче діють на нервову систему людини тварин. У коренях і стеблі міститься алантоїн, який застосовують у медицині при повільному загоюванні ран і виразок, септичних інфекціях, а у вигляді колоїдного розчину — при лікуванні виразки шлунка і дванадцятипалої кишки.
У народній медицині використовують корінь як засіб від кашлю, укусів скажених собак, при зубному болю. Коренем воловика можна фарбувати шовк у попелясто-сірий, сіруватий, сіро-зелений, зелений і сіро-блакитний кольори. Корою кореня фарбують вовну в червоний колір різних відтінків; квітками можна фарбувати зубні еліксири, лаки, олії тощо в зелений колір.
Трава воловика груба, малопоживна, після поїдання її корови дають синювате, неприємного кольору молоко.
В сіні це малопоживна, груба домішка.
Див. також
Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
Джерела
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: «Урожай», 1979
