Суми: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 39: Рядок 39:
| мер = [[Мінаєв Геннадій Михайлович|Геннадій Михайлович Мінаєв]]
| мер = [[Мінаєв Геннадій Михайлович|Геннадій Михайлович Мінаєв]]
}}
}}
'''Су́ми'''({{МФА2|ˈsumɪ}} — [[місто]] обласного підпорядкування в північно-східній частині [[Україна|України]] на [[Слобожанщина|Слобожанщині]], адміністративний центр [[Сумська область|Сумської області]]. Місто лежить на берегах ріки [[Псел]] при впадінні до нього річки [[Сумка|Сумки]]. Населення міста становить 270 тис. осіб, площа — 145 км².
'''Су́ми'''({{МФА2|ˈsumɪ}}) — [[місто]] обласного підпорядкування в північно-східній частині [[Україна|України]] на [[Слобожанщина|Слобожанщині]], адміністративний центр [[Сумська область|Сумської області]]. Місто лежить на берегах ріки [[Псел]] при впадінні до нього річки [[Сумка|Сумки]]. Населення міста становить 270 тис. осіб, площа — 145 км².


Суми поділяються на 2 міські райони: [[Ковпаківський район|Ковпаківський]] та [[Зарічний район|Зарічний]].
Суми поділяються на 2 міські райони: [[Ковпаківський район|Ковпаківський]] та [[Зарічний район|Зарічний]].

Версія за 13:40, 15 липня 2013

Шаблон:Pp-protected

Суми
Герб Сум Прапор Сум
Файл:Панорама центральної частини міста Суми.jpg
Панорама центральної частини Сум
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Сумська міська рада
Код КОАТУУ: 5910100000
Засноване 1652
Статус міста з 1780 року
Поділ міста 2 райони
Населення місто: 268 764
міськрада: 271 677 (1 квітня 2013)[2]
Площа 145 км²
Густота населення 1855 осіб/км²
Поштові індекси 40000-489
Телефонний код +380-542
Координати 50°54′43″ пн. ш. 34°48′12″ сх. д. / 50.91194° пн. ш. 34.80333° сх. д. / 50.91194; 34.80333Координати: 50°54′43″ пн. ш. 34°48′12″ сх. д. / 50.91194° пн. ш. 34.80333° сх. д. / 50.91194; 34.80333
Висота над рівнем моря 138 м
Водойма р. Псел, Сумка, Стрілка (Суми), озеро Чеха, Блакитні озера, Косівщинське водосховище
Назва мешканців Сумчани
Міста-побратими див. тут
День міста Перша субота вересня. 2 вересня — День визволення
Відстань
Найближча залізнична станція Суми
До Києва
 - фізична 303 км
 - залізницею 350 км
 - автошляхами 338 км
Міська влада
Адреса 40030, Сумська обл., м. Суми, пл. Незалежності, 2, 63-13-33
Міський голова Геннадій Михайлович Мінаєв

Суми у Вікісховищі

Карта
Суми. Карта розташування: Україна
Суми
Суми
Суми. Карта розташування: Сумська область
Суми
Суми
Мапа

Су́ми(МФА[ˈsumɪ]) — місто обласного підпорядкування в північно-східній частині України на Слобожанщині, адміністративний центр Сумської області. Місто лежить на берегах ріки Псел при впадінні до нього річки Сумки. Населення міста становить 270 тис. осіб, площа — 145 км².

Суми поділяються на 2 міські райони: Ковпаківський та Зарічний.

Назва міста

При заснуванні в 1652 році поселення мало назву «Сумина слобода», після реорганізації слободи в місто — в 1656 році назву було змінено на «Сумин», протягом 1650-1660-х років буква «н» поступово зникла і місто отримало сучасну назву — Суми.

Існує декілька версій етимології назви міста:

  • найвірогідніше назва Сум походить від топонімів — назв річок Сума (тепер Сумка) і Сумка (тепер Стрілка), що є частою практикою при називанні поселень;
  • існує також легенда, що на березі річки Сумка (чи й у самій річці) перші поселенці знайшли 3 мисливські сумки з золотими монетами. Цей переказ знайшов відображення у міській символіці (на гербі і прапорі міста), а у травні 2008 року в середмісті Сум було відкрито символічний пам'ятний знак «Сумка»,
  • деякі дослідники схильні виводити назву міста від дієслова «сумувати», апелюючи до почуттів переселенців, що опинилися далеко від рідних земель[3].

Символіка

Герб Сум часів Російської імперії
Сумська альтанка

До офіційної символіки міста належать герб, прапор і гімн міста.[4]

Герб міста Суми був розроблений герольдмейстером М. Щербатовим у 1776 році і затверджений 21 вересня 1781 року, відновлений 15 лютого 1991 року рішенням IV сесії міської ради Сум.
Прапор Суми являє собою квадратне полотнище смарагдового кольору, в центрі якого розташований герб міста, затверджено прапор 2000 року.
Гімн Сум затверджено 23 червня 2004 року, текст М. Гриценка, музика В. Козупиці.

Гімн Сум

Є місто слави і звитяг,
Козацьке місто України.
Як світле небо його стяг
Над куполами гордо лине.

Ми любимо, ми славимо
Рідне і святе
Суми – місто радості,
Вічно молоде.

Про Суми слава у віки
Хай лине гордо і врочисто.
Над берегами Псла-ріки –
Найкраще в світі наше місто!

Ми любимо, ми славимо
Рідне і святе
Суми – місто радості,
Вічно молоде.

Найвідомішим архітектурним символом Сум є «Альтанка». Символами міста також вважаються такі культові споруди як: Спасо-Преображенський собор, Троїцький собор, Воскресенська церква та Іллінська церква.

Географія

Розташування

Суми знаходяться у північно-східній частині України, на берегах ріки Псел при впадінні до нього річки Сумки, у межах Середньоруської височини. Через місто проходять автошляхи Н07, Н12, Р44, Р45, Р61, Т 1901, а також гілка Південної залізниці.

Клімат

Клімат Сум помірно континентальний, із м'якою зимою і теплим літом.

Температура

Середньорічна температура повітря становить 6,8 °С, найнижча вона у січні (мінус 6,3 °С), найвища — в липні (19,8 °С). Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (мінус 16,6 °С) зафіксована 1963 року, найвища (0,0 °С) — 2007 року. Найнижча середньомісячна температура в липні (16,6 °С) спостерігалась 1912 року, найвища (24,1 °С) — 1936 року. Абсолютний мінімум температури повітря (мінус 36,0 °С) зафіксовано 6 січня 1935 року, абсолютний максимум (39,9 °С) — 11 серпня 1907 року.

В останнє століття температура повітря в Сумах, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом останніх 100 років середньорічна температура повітря підвищилася приблизно на 1,5 °С. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 рік.

Опади і інші показники

У середньому за рік у Сумах випадає 675 мм атмосферних опадів, найменше — в лютому, найбільше — в липні. Мінімальна річна кількість опадів (228 мм) спостерігалась 1908 року, максимальна (886 мм) — 1973 року. Максимальну добову кількість опадів (89 мм) зафіксовано в червні 1912 року. У середньому за рік у місті спостерігається 154 дні з опадами; найменше їх (по 10) у вересні та жовтні, найбільше (18) — у грудні. Щороку в Сумах утворюється сніговий покрив, максимальна висота якого звичайно спостерігається в лютому.

Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 78%, найменша вона у травні (64%), найбільша — у грудні (89%).

Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша — у грудні. Найбільшу повторюваність у місті мають вітри з південного сходу, найменшу — з півночі та північного сходу. Найбільша швидкість вітру — взимку, найменша — у липні-серпні. У січні вона в середньому становить 4,4 м/с, у липні — 3,1 м/с.

Клімат Сум
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 11,0 13,5 21,0 30,0 33,6 36,1 38,0 39,4 31,1 27,9 22,8 11,5 39,4
Середня температура, °C −6,3 −5,9 −0,7 8,1 14,6 18,1 19,8 18,6 12,9 6,6 0,3 −4,2 6,8
Абсолютний мінімум, °C −34,2 −32,8 −27,8 −11,1 −3,9 0,9 5,0 4,0 −4,3 −11,7 −22,9 −29,5 −34,2
Норма опадів, мм 55.5 32.9 47.1 46.9 61.9 69.9 81.3 87.4 49.6 48.2 43.8 50.9 675.4
Джерело: клімат у 1949-2011 роках [5]

Ґрунти, рослинний і тваринний світ

Екологія

Історія

Докладніше: Історія Сум
Нагрудний знак 1-го Сумського гусарського полку, котрий починає свою історію 1651 року
Один з засновників Сум — полковник Герасим Кондратьєв
План Сум 1787 року
Ювілейна монета присвячена 350-річчю міста

Історія Сум почалася в результаті наслідків битви під Берестечком, коли 1651 року українські козаки під проводом Богдана Хмельницького зазнали поразки. Після чого Богдан Хмельницький дав указ людям переселятися з правобережжя на Полтавщину і на прикордонні землі з Росією (тепер Слобожанщина), які були перед тим практично не заселені. Протягом десятиліття 16511660 років на території сучасної Слобожанщини з'явилася велика кількість нових поселеннь, тоді окрім Сум були засновані такі міста як: Харків, Тростянець, Лебедин та багато інших поселеннь.

Перед початком битви під Берестечком було створено новий полк — 27 червня 1651 року, козаки якого скоріше за все після переселення на Лівобережну Україну і заснували Суми 1652 року.

25 липня 1655 року царським указом у Сумах було дозволено поселилося 100 родинам селян і козаків-переселенців з містечка Ставища на Київщині, за однією з версій Герасим Кондратьєв прийшов у Суми разом з цією групою людей. Деякі історики вважають саме цю дату часом заснучання Сум.

1 липня 1656 року було ухвалено рішення про перетворення Суминої слободи в місто Сумин (надалі місто Суми), і почато будівництво фортеці. Будівництво велося у 16561658 роках, керував ним московський воєвода Кирило Юрійович Арсеньєв, разом з ним до Сум прибуло 52 людей, які мали організовавати зведення фортеці. Метою будівництва фортеці був захист Слобідської України від набігів татар. Стіни фортеці було споруджено з дубових колод, під фортецею викопано підземний хід до води (до річки Псел) за допомогою якого у майбутньому під час облог місто забезпечувалося питною водою. Було насипано навколо фортеці вал і викопано глибокий рів. Оборонні споруди доповнювалися природними: річки Псел, Сума і Сумка з трьох боків опоясували місто. З півдня підступи до Сум захищав зроблений в 1658 році перекоп між Пслом і Сумкою (тепер Стрілка).

У 1658 році Суми офіційно стали центром Слобідського козацького полку. Полк очолив Герасим Кондратьєв.

Завдяки вигідному торгівельному шляху, що йшов через Путивль на Москву, Суми швидко зростали.

У 1678 році місто разом з посадом займало ділянку оточену стіною довжиною 3426 саженей (7 кілометрів 400 метрів), а навкруги неї був рів довжиною 3500 саженей (7560 метрів). Сумська фортеця мала 27 башт (4 башти з проїзджими воротами та 23 глухі башти), також в стіні фортеці було ще 8 воріт.

У 1702 році завершується будівництво Воскресенської церкви — у теперішній час найстарішої споруди Сум, що збереглася.

Під час Північної війни, перед Полтавською битвою, з 26 грудня 1708 року до 3 лютого 1709 року у місті перебував Петро І разом зі своєю ставкою. Саме в Сумах ним була підписана низка маніфестів і указів, проведена військова нарада, рішення якої радикально вплинули на подальший хід війни. За переказами, мешканці міста за розпорядженням Петра І «урочисто та пишно» зустрічали Новий — 1709 — рік.

За переписом населення 1732 року у Сумському полку мешкало 42931 людей чоловічої статі. З них 3695 козаків, 13918 підпомічників і 18476 підданих. За етнічним складом населення було практично на 100% українське, росіян було лише 14. У самих Сумах мешкало 3818 людей чоловічої статі: полкової старшини з дітьми і робітниками 115, козаків 610, сусідів у них 190, підпомічників 2704, попів з причетниками 37, вчителів 12, старців 13, шинкарів 26, робітників на подвір'ях 98, росіян 14. З жінками і дітьми населення міста становило приблизно 7 700 людей.

Після скасування Слобідсьї автономії, у 17651780 роках Суми були центром Сумської провінції Слобідсько-Української губернії; в 1780 році Суми стали повітовим містом (до 1923 р.) з 1835 р. увійшли до складу — Харківської губернії.

Розвиток Сум припадає на другу половину XIX — початок XX століття — завдяки зростанню промисловості: цукрової (Суми стали одним з її осередків в Україні), а також машинобудівання, металообробної та текстильної (фабрика сукна) галузей, торгівлі (відомі ярмарки — 3 рази на рік).

В 1877 році в Сумах було 153 будинки кам'яної та цегляної кладки, 1832 дерев'яних. Населення міста становило 15 534 чоловік (з них 74 католики). В Сумах було 7 товарних складів, 337 лавок і магазинів, чоловічі та жіночі гімназії і школи, станція Сумської залізниці. У власності міста було 1 074 десятин землі (11,7 км²). Мешканці займалися промисловістю та торгівлею. В Сумах було 876 ремісників (370 майстрів, 309 робітників, 260 учнів), з них 171 чобітяр, 136 кравців і 80 ковалів.

Файл:1248712258.jpg
Пам'ятний знак «Сумка»
Файл:Альтанка в центрі Сум.jpg
Сумська альтанка — один з символів міста, 2006 рік

В 1878 в Сумах було 14 фабрик.

19231930 роки — Суми були округовим містом, з 1939 року — обласним.

Значний розвиток Сум почався з 1950-х років — завдяки чималому зростанню промисловості: машинобудівної, хімічної, приладобудівної, харчової та легкої.

Новітня, за незалежності України (від 1991 року), історія Сум пов'язана з цікавим явищем — так звана «Студентська революція на траві», що відбулася в травні 2004 року, і стала для держави безпрецедентною. Тоді кілька десятків студентів з викладачами і батьками вийшли на мітинг у центрі міста з вимогою відставки губернатора Володимира Щербаня та начальника обласної міліції Миколи Плєханова. Наметове містечко, яке вони розбили, знесла міліція, кількох осіб, які там перебували, заарештували[6]. Ці сумські події стали не лише актом студентської непокори і боротьби за людські права, а й фактично виявилися предтечею Помаранчевої революції.

Населення

Станом на 2013 рік населення Сум складає близько 269 тис. людей, а разом з підпорядкованими міськраді населеними пунктами — 272 тис. За національним складом близько 85% населення становлять українці.

В історії існування міста були як періоди зростання чисельності населення так і зменшення, змінювався і національний склад. При заснуванні міста в 1652 році козаками-переселенцями, поселення було повністю українське, але з часом почала з'являтися російська діаспора. За даними першого перепису населення проведеного 1660 року, Суми мали 2740 жителів. В 1650-1770 роках місто швидко розвивалося і населення його зростало, до 1770-х років Суми будучи найбільшим містом Слобожанщини мали вже близько 10 тис. населення будучи на той час одним з найбільших міст на території сучасної України. Але після скасування Слобідської автономії 1765 року, адміністративний і економічний центр Слобожанщини почав зміщуватися до Харкова, разом з тим Суми почали занепадати і населення міста протягом 1770–1850 років практично не зростало, так і залишалося 10-ти тисячним. В 1850 році в Сумах оселилася родина Харитоненків, завдяки цукровій індустрії і щедрому меценатству яких населення міста протягом 1850–1913 років зросло у 5 разів — до 50 тис. людей. У 1917–1943 роки через війни і голодомори населення міста зазнавало великих втрат і зростання практично не було. Після 1943 року Суми будучи вже центром області, почали швидко розвиватися. За 1943–1993 населення міста зросло приблизно у 6 разів, досягнувши свого максимуму — 307 тис. За цей період також значно збільшилася російська діаспора міста. У 1993–2013 роках населення постійно знижувалося через демографічну кризу та важку економічну ситуацію в Україні.

Динаміка населення
  1660 1732 1773 1788 1850 1864 1870 1877 1888 1897 1904 1913 1926 1939
Кількість мешканців. 2 740 7 700 9 380 10 495 10 256 13 000 14 126 15 534 16 827 27 564 30 500 50 391 44 200 63 883
  1959 1970 1973 1979 1989 1993 1995 1997 1999 2001 2005 2006 2008 2009
Кількість мешканців. 98 000 159 000 184 000 231 558 291 264 307 000 305 000 302 000 301 000 293 141 282 198 281 600 278 599 273 906
  2010 2011 2012 2013
Кількість мешканців. 272 326 271 848 269 663 269 200
Спасо-Преображенський собор

Національний склад

  • 1897 — 70,53 % українців, 24,1 % росіян 2,6 % євреїв, 2,67 % інших
  • 1926 — 80,7 % українців , 11,8 % росіян, 5,5 % євреїв, 2 % інших
  • 1959 — 79 % українців, 20 % росіян, 1 % інших
  • 2001 — 84.5 % українців, 15.5 % інших [7]

Економіка

Обсяг реалізованої продукції обробної промисловості (робіт, послуг, 2009 рік) — 5,37 млрд. грн.

Структура реалізованої продукції за основними видами промислової діяльності, %

  • Машинобудування — 63,4;
  • Хімічна та нафтохімічна промисловість — 11,5;
  • Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів — 3,8.

Найбільші підприємства Сум:

  • Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе (засноване у 1896 р.; нині одне з найпотужніших підприємств хімічного та нафтогазоперекачувального машинобудування України; виробляє устаткування для одержання мінеральних добрив, спирту, кавчуку, штучного волокна і пластмас, для вугільної, коксохімічної, харчової та інших галузей промисловості).
ВАТ «Сумихімпром»
  • Сумихімпром (основна продукція: сірчана кислота, діоксид титану, мінеральні добрива, пігменти, алюміній сірчанокислий, вапно, лакофарбова продукція тощо).
  • АТ "НВАТ «ВНДІкомпрессормаш»
  • Завод електронних мікроскопів та електроавтоматики «СЕЛМІ» (заснований 1959 року; основна продукція: різні типи електронних мікроскопів, мас-спектрометри, лічильники йонів тощо). Зараз підприємство не працює, перебуває у стадії банкрутства.
  • Червонозоряний цукрорафінадний завод (збудований 1869 року; 1970 року виробив 236000 т цукру).
  • Чавуноливарний завод «Центроліт».
  • Лікеро-горілчаний завод.
  • Молокозавод.
  • Взуттєва фабрика.
  • Сумський комбінат хлібопродуктів.
  • Сумський фарфоровий завод.

Транспорт

Сумський залізничний вокзал
Сумський тролейбус

Об'єкти транспортної інфраструктури міста — залізничний вокзал, автовокзал і аеропорт (фактично в міській межі).

Міжміське сполучення здійснюється залізницею, автобусами і маршрутними таксі. Відстань до столиці становить 338 км (автошлях Н07).

Громадський транспорт Сум представлений маршрутками, тролейбусами[8], автобусами і таксі.

Авіасполучення

У цей час аеропорт «Суми» майже не працює, за вийнятком приватнх авіарейсів. Будівлі аеропорту у занедбаному стані. У майбутньому планується запустити регулярні авіарейси за маршрутами: Суми-Одеса; Суми-Львів; Суми-Сімферопіль[джерело?].

Залізниця

Залізничну станцію було відкрито в Сумах в 1877 році. В наш час крім головного вокзалу в Сумах, з якого здійснюються міжміські пасажирські перевезення, є станції Баси і станція Товарна. У 2011 році була реконструйована привокзальна площа головного вокзалу.

Маршрутне таксі та автобуси

У 2011 році схема руху маршрутних таксі та автобусів у місті була змінена. Тепер у Сумах діють 23 маршрути в режимі маршрутного таксі та 13 автобусних маршрутів, які охоплюють усе місто та його околиці. Найуживанішою моделлю маршрутних таксі є Рута-25, автобусів - Богдан А092 та БАЗ А079 «Еталон». Також маршрутними таксі здійснюються регулярні пасажирські міжміські перевезення до: Києва, Харкова, Кременчука, Полтави, Дніпропетровська.

Маршрути в межах міста та передмістя:

Маршрутне таксі:

  • Маршрут № 1 "Роменська - Гамалія"
  • Маршрут № 2 "Ковпака - Прокоф'єва"
  • Маршрут № 3 "Аеропорт-Черепіна"
  • Маршрут № 4 "Аеропорт - Хіммістечко"
  • Маршрут № 5 "Роменська - Хіммістечко"
  • Маршрут № 6 "Хіммістечко - Ковпака"
  • Маршрут № 7 "Хіммістечко - Баранівка"
  • Маршрут № 8 "Василівка-Тополянська"
  • Маршрут № 9 "Добровільна - Прокоф'єва"
  • Маршрут № 10 "Косівщина - Черепіна"
  • Маршрут № 11 "Тепличний - Тепличний"
  • Маршрут № 12 "Тімірязівка - Тімірязівка"
  • Маршрут № 13 "Тепличний - Черепіна"
  • Маршрут № 14 "Тімірязівка - З.Вокзал"
  • Маршрут № 15 "СНАУ - Коледж СНАУ"
  • Маршрут № 16 "Ковпака - Баранівка"
  • Маршрут № 17 "Прокоф'єва - Хіммістечко"
  • Маршрут № 18 "Веретенівка - Черепіна"
  • Маршрут № 19 "Роменська - Ковпака"
  • Маршрут № 20 "Аеропорт - Ковпака"
  • Маршрут № 21 "Прокоф'єва - Прокоф'єва"
  • Маршрут № 22 "Веретенівка - Хіммістечко"
  • Маршрут № 23 "Тепличний - Тепличний"

Автобуси:

  • Маршрут № 51 "Піщане - Прокоф'єва"
  • Маршрут № 52 "Ковпака - Прокоф'єва"
  • Маршрут № 53 "Добровільна - Аеропорт"
  • Маршрут № 54 "Косівщина - Хіммістечко"
  • Маршрут № 55 "Роменська - Черепіна"
  • Маршрут № 56 "Ганнівка - Хіммістечко"
  • Маршрут № 57 "Роменська - Баранівка"
  • Маршрут № 57A "Баранівка - Центр"
  • Маршрут № 58 "Тополянська - Василівка"
  • Маршрут № 59 "Веретенівка - Баси"
  • Маршрут № 59A "Баси - Центр"
  • Маршрут № 60 "В.Піщане - Аеропорт"
  • Маршрут № 61 "Автовокзал - Хіммістечко"

Сумський тролейбус

Тролейбусний рух у Сумах було розпочато 25 серпня 1967 року.

Станом на початок 2010 року мережа сумського тролейбуса становить 18 маршрутів, на яких працюють близько 70 тролейбусів. Експлуатуюча мережу сумських тролебусів організація — КП «Електроавтотранс». Тролейбуси в Сумах — зручний і популярний вид транспорту, адже їх маршрути охоплюють практично все місто.

Освіта

Сумський національний аграрний університет
Українська академія банківської справи Національного банку України
Сумський державний університет

У Сумах функціонують 29 середніх спеціальних шкіл та 4 музичні школи.

Сумські вищі навчальні заклади (всі IV рівня акредитації)[9]:

Також у місті працюють такі філії українських вишів (у дужках рівень акредитації):

Державні вищі навчальні заклади I—II рівнів акредитації в Сумах[10]:

Засоби масової інформації

Аудиторія щотижневих виданнь

«Ваш Шанс» 94,307 тис. чол. 45,6 %
«Данкор» 37,308 тис. чол. 18,0 %
«Панорама» 28,801 тис. чол. 13,9 %
«ДС-Экспресс» 15,199 тис. чол. 7,3 %
«В каждый дом» 9,199 тис. чол. 4,4 %
«Сумы и Сумчане» 7,468 тис. чол. 3,6 %
«В двух словах» 7,224 тис. чол. 3,5 %
«Слобожанщина и Слобожане» 6,365 тис. чол. 3,1 %
«Деловой журнал» 1,872 тис. чол. 0,9 %

Місцеве телебачення:

Культура та відпочинок

Файл:1248712109.jpg
Фонтан «Садко»
Сумський обласний драмтеатр
Кінотеатр «Дружба»

Суми є значним культурним осередком Слобожанщини і країни в цілому — в місті працюють театри, музеї, кіноустановки, культурно-освітні заклади, бібліотеки тощо[11].

Музика, кіно, клубні заклади

У Сумах працюють такі театри і музичні заклади:

Сумські будинки культури та клуби:

  • Палац дітей та юнацтва (вул. Соборна, 37);
  • Будинок культури АТ «НВО ім. Фрунзе» (пл. Горького, 5);
  • Будинок культури ЧРЗ (вул Привокзальна, 2);
  • Будинок культури «Хімік» (вул. Миру. 28);
  • Молодіжний центр «Романтика» (вул. Героїв Сталінграду, 3);
  • Нічний клуб «Діалог» (вул. Харківська, 30);
  • Нічний клуб «7 Sky» (вул. Замостянська, 1 );
  • Нічний клуб «Luna» (вул. Інтернаціоналістів, 21);
  • Нічний клуб «Фортуна» (вул. Соборна, 48);
  • Нічний клуб «Alexandria» (вул. Черепіна, 27);
  • Нічний клуб «Salvador» (вул. Козацький Вал 2б);
  • Нічний клуб «Toledo» (вул. Соборна, 44);
  • Нічний клуб «БільБоу» (вул. Ковпака, 13);
  • Нічний клуб «Модерн» (вул. Ковпака, 71);
  • Нічний клуб «San Remo» (Червона плоша, 2);
  • Нічний клуб «Residencia» (вул. Кооперативна, 1);
  • Нічний клуб «Black & White» (Червона площа, 2);
  • Нічний клуб «Monti» (вул. Воскресенська, 9);
  • Нічний клуб «Modjo» (вул. Соборна, 48);
  • Нічний клуб «Marafet» (вул. Воскресенська, 6);

Міські кінотеатри:

  • кінотеатр «Дружба» (просп. Шевченка, 20) — головний і найбільший у місті (на 800 місць), значний культурний осередок, що ніколи не припиняв свою роботу від введення в експлуатацію 1972 року, перебуває у комунальній власності;
  • кінотеатр «Космос» (вул. Покровська, 12) — менший за розмірами (170 посадкових місць), затишний (м'які сидіння) і осучаснений (Dolby Digital), реконструкцію і переобладнання здійснено завдяки приватизації у 2-й пол. 2000-х років[12].

Музеї

Найвідоміші сумські музеї та експозиції:

Сумський краєзнавчий музей
  • Обласний краєзнавчий музей (вул. Кірова, 2) — найбільше зібрання предметів історії та культури Сумщини;
  • Обласний художній музей ім. Н. Онацького (Покровська пл., 1);
  • Муніципальна галерея («СМуГа», вул. Соборна, 27) — створена 2009 року, головним призначенням має ознайомлювати сумчан і гостей міста з мистецтвом, в першу чергу сучасним, у формі виставок, культурних акцій, презентацій тощо;
  • Музей народної освіти області (Сумський педагогічний музей; вул. Прокоф'єва, 38) — створено 1984 року, міститься в приміщенні обласного управління освіти й науки. Працюють 4 музейні зали, які розповідають про початки і здобутки Сумщини на педагогічній ниві, зокрема про перший вищий педагогічний заклад України — вчительський інститут у Глухові (відкрився 1874 року), також про дошкільну освіту, розвиток творчої особистості дитини, окремі вітрини присвячені видатним педагогам і просвітителям, чиї діяльність та життєві шляхи пов'язані з Сумщиною. Сумський педагогічний музей вважається за рівнем другим після Київського педагогічного музею. Щороку його відвідують близько 10 000 осіб[13];
  • Будинок-музей А. П. Чехова (вул. Чехова, 79);
  • Музей історії альпінізму (вул. Миру, 24);
  • постійно діюча виставка скульптора І. П. Кавалерідзе;
  • постійно діюча виставка просто неба дерев'яних скульптур біля пляжа «Студяга».

Бібліотеки

Обласна наукова бібліотека

У місті діє центральна бібліотечна система, як для дорослих, так і для дітей — відповідно з окремими бібліотечними закладами та філіями.

Відомі бібліотеки Сум:

Бібліотеки працюють при освітніх, клубних і музейних закладах, зокрема значним бібліотечним закладом є Бібліотека Української академії банківської справи НБУ.

Спорт

Файл:Yuvileiny Stadium, outside view.jpg
Стадіон «Ювілейний»

У Сумах є дуже багато спортивних секцій, працюють манежі, арени, стадіони, басейни:

  • Легкоатлетичний манеж «Академії банківської справи» (вул. Прокоф'єва 32). Це домашна арена БК «Сумихімпром». На разі планується побудувати манеж в районі 12-мікрорайону.
  • Міська влада шукає кошти на створення льодової арени.
  • «Ювілейний» стадіон (вул. Гагаріна 9) — це домашнє поле ФК «Суми».
  • СК «Авангард»(вул. Праці 3А) Футбольний стадіон, у колишньому головна спортивна арена міста, до 2001 року, коли було завершено будівництво стадіону Ювілейного.
  • Басейн СумДУ (вул. Римського-Корсакова 2А).
  • СК «Олімп» (вул. Кірова 165) — тенісний корт та баскетбольне поле.
  • СК «Динамо» (вул. Кірова 32) — бокс та басейн.
  • СК «Динамо» (вул. Кірова 32).
  • Басейн ПТУ №1 (вул. Прокоф'єва 38а)

Парки

Файл:Фортеці парку Казка.jpg
Фортеці в парку Казка

Парк Казка

Дитячий парк «Казка» було збудовано в 1985 році до 40-ї річниці перемоги СРСР над фашистською Німеччиною. В парку є декілька атракціонів, озера, фортеці, різноманітні скульптури казкових персонажів.

Парк імені Івана Кожедуба

Центральному парку культури і відпочинку в місті Суми присвоєно ім'я Івана Кожедуба. Також при вході до парку встановлено пам'ятник Івану Кожедубу до 350-річчя міста у 2004 році. Парк знаходиться на березі річки Псел, в парку є атракціони, різноманітні скульптури, також в цьому парку знаходиться стадіон Ювілейний.

Ботанічний сад «Юннатівський»

10 жовтня 2010 на території Сумського міського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді був створений Ботанічний сад «Юннатівський», який був оголошений об'єктом природно-заповідного фонду — ботанічним садом місцевого значення.[14]

Архітектурні та історико-культурні пам'ятки

Файл:Свято-Воскресенський кафедральний собор у Сумах.jpg
Воскресенська церква

Архітектурне обличчя Сум, принаймні його центральної історичної частини, багато в чому визначили відомі архітектори кінця XVIII — початку ХХ століть, зокрема О. О. Палицин, П. А. Ярославський, М. Ловцов, О. В. Щусєв тощо.

Головними архітектурними пам'ятками Сум є:

Дивіться також: Площі Сум, Храми Сум.
Троїцький кафедральний собор

У місті встановлено значне число пам'ятників і пам'ятних знаків, як за СРСР, так і в 19902000-і (за незалежності України): Тарасу Шевченку, М. Щепкіну, цукрозаводчику-меценату Івану Харитоненку, І. Кожедубу, воїнам-афганцям, жертвам Голодомору 1932—1933 років тощо.

Дивіться основну статтю: Пам'ятники Сум.

Персоналії

Мемораільна дошка на будинку, де жив Олесь

У Сумах народилися український промисловець і банкір Олексій Алчевський, українська радянська актриса Феодосія Барвінська, український радянський мовознавець-славіст Микола Грунський, український радянський ботанік Олександр Коршиков, російський і український лікар Петро Симонтовський, український письменник Антін Шабленко, естонський архітектор Карл Бурман, заслужений тренер України Олег Євграфов, український кінорежисер Валерій Гузик, член Української Центральної Ради Павло Зайцев.

Див. тж. Уродженці Сум.

У місті проживали український класик Олександр Олесь (періодично від 1893 до 1917 рр.), російські класики А. П. Чехов (188889, 1894) та О. І. Купрін (1899), російський юрист і громадський діяч А. Ф. Коні (1867).

У Сумах бували український філософ і поет Г. С. Сковорода (1760-ті), живописці К. О. Трутовський (1870-ті), В. Є. Маковський (1891), російський поет О. М. Плещеєв, композитор П. І. Чайковський (187179), письменник В. Г. Короленко (1902)[15].

Проживав також відомий цукрозаводчик-меценат Іван Харитоненко разом с сином Павлом, які побудували багато видатних пам'яток на Сумщині: Численні цукрові заводи, Троїцький собор та багато інших.

Пам'ятний знак містам-побратимам Сум

Міста-побратими

Галерея

Файл:Вулиця Соборна в Сумах.jpg
Файл:Воскресенська вулиця з Воскресенською церквою Суми.jpg
Файл:Photo by Michaell VN.jpg
Будівля Сумської обласної державної адміністрації і міської ради на майдані Незалежності Вулиця Соборна, центральна, у вечірніх вогнях, квітень 2007 Воскресенська вулиця з Воскресенською церквою Суми нічні, вересень 2007 року
Файл:Перехрестя вулиць Воскресенської та Терезова Суми.jpg
Перехрестя вулиць Воскресенської та Терезова (2007)
Файл:Колишня садиба Суханова в Сумах.jpg
Файл:Сумська Альтанка влітку.jpg
Файл:Озеро Чеха в Сумах.jpg
Файл:Театр юного глядача Суми.jpg
Колишня садиба Суханова, одна з найгарніших будівель міста, 2007 Альтанка на Покровській площі — один із символів міста Озеро Чеха Сумський театр для дітей та юнацтва, грудень 2005

Див. також

Виноски

  1. Памятная книжка Харьковской губернии на 1862 год — С. 24.
  2. Державний комітет статистики України. Чисельність населення на 1 березня 2013 року та середня за січень–лютий 2013 року. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 11 грудня 2012.
  3. 43. Сумщина // Автомобільна прогулянка Україною., К.: Балтія-Друк, 2008, стор. 443
  4. http://www.meria.sumy.ua/index.php?do=cat&category=mska-simvolka Символіка Сум на сайті міськради
  5. [1]
  6. У Сумах пройшла «Студентська революція на траві». на www.utro.ua
  7. Володимир Скляр Українці в етнічному складі міського населення за матеріалами переписів 1989 та 2001 рр.
  8. Транспортний портал міста Суми
  9. Вищі навчальні заклади I-IV рівнів акредитації Сумської області на Сайт Сумської обласної державної адміністрації
  10. Державні вищі навчальні заклади I—II рівнів акредитації Сумської області на www.ednu.kiev.ua
  11. Культура і мистецтво Сумської області на Офіційний сайт Сумської обласної ради
  12. Кінотеатр «Космос» (м. Суми) на www.kino.ukr.net
  13. Федорина Алла Учиться — завжди пригодиться. Перші дитячі ясла й педінститути зародились на Сумщині // «Україна Молода» № 185 за 7 жовтня 2009 року
  14. Рішення Сумської обласної ради п'ятого скликання від 15.10.2010
  15. Лушпа М. П. Суми // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1984. — Т. 11, кн. 1 : Стодола — Фітогеографія. — 606, [2] с., [22] арк. іл. : іл., портр., карти с., стор. 60
  16. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела, література і посилання