Серенсен Сергій Володимирович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
IvanBot (обговорення | внесок)
м replaced: (1934-41) → (1934–1941)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Серенсен Сергій''' (29 березня 1905, Хабаровськ — 2 травня 1977, Москва), інженер-механік, дійсний член АН УРСР (з 1939); 1926 закінчив Київський Політехнічний Інститут; 1928-45 працював у Інституті Будів. Механіки АН УРСР і (1934-41) — у Київ. Авіаційному Інституті; з 1945 — в Інституті Машинознавства AH CCCP, одночасно (1945 — 61) керував відділом в Інститутї Машинознавства та С.-Г. Машин АН УРСР. Понад 180 друкованих праць, у тому ч. 20 монографій і підручників, з ділянок динамічної міцности деталів машин та міцности в машинобудівництві.
'''Серенсен Сергій''' (29 березня 1905, Хабаровськ — 2 травня 1977, Москва), інженер-механік, дійсний член АН УРСР (з 1939); 1926 закінчив Київський Політехнічний Інститут; 1928-45 працював у Інституті Будів. Механіки АН УРСР і (1934–1941) — у Київ. Авіаційному Інституті; з 1945 — в Інституті Машинознавства AH CCCP, одночасно (1945 — 61) керував відділом в Інститутї Машинознавства та С.-Г. Машин АН УРСР. Понад 180 друкованих праць, у тому ч. 20 монографій і підручників, з ділянок динамічної міцности деталів машин та міцности в машинобудівництві.


=== Література ===
=== Література ===

Версія за 19:58, 23 липня 2013

Серенсен Сергій (29 березня 1905, Хабаровськ — 2 травня 1977, Москва), інженер-механік, дійсний член АН УРСР (з 1939); 1926 закінчив Київський Політехнічний Інститут; 1928-45 працював у Інституті Будів. Механіки АН УРСР і (1934–1941) — у Київ. Авіаційному Інституті; з 1945 — в Інституті Машинознавства AH CCCP, одночасно (1945 — 61) керував відділом в Інститутї Машинознавства та С.-Г. Машин АН УРСР. Понад 180 друкованих праць, у тому ч. 20 монографій і підручників, з ділянок динамічної міцности деталів машин та міцности в машинобудівництві.

Література