Вітроенергетика: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Звірі (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Fordman (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 71: | Рядок 71: | ||
== Вітроенергетика в Україні == |
== Вітроенергетика в Україні == |
||
{{seealso|Вітроенергетичний потенціал України}} |
{{seealso|Вітроенергетичний потенціал України}} |
||
{{Bar chart |
|||
В Україні діють сім вітроелектростанцій (ВЕС), оснащених власними вітроагрегатами. У 1998-1999 роках стали до ладу три нові ВЕС, вартість електроенергії на яких нижча, ніж на збудованих раніше. |
|||
| title = Встановлена пікова потужність ВЕС України<ref>[http://www.ukrenergo.energy.gov.ua/ukrenergo/control/uk/publish/article?art_id=117896&cat_id=35061 Зміни встановленої потужності ОЕС України у 2012 році] НЕК «Укренерго»</ref><ref>[http://www.ukrenergo.energy.gov.ua/ukrenergo/control/uk/publish/article?art_id=94911&cat_id=35061 Зміни встановленої потужності ОЕС України у 2011 році] НЕК «Укренерго»</ref><ref>[http://www.ukrenergo.energy.gov.ua/ukrenergo/control/uk/publish/article?art_id=87570&cat_id=35061 Зміни встановленої потужності ОЕС України у 2010 році] НЕК «Укренерго»</ref> |
|||
| float = right |
|||
| label_type = Рік |
|||
| data_type = МВт |
|||
| bar_width = 15 |
|||
| width_units = em |
|||
| data_max = 300 |
|||
| label7 = 2009 |
|||
| data7 = 84 |
|||
| label8 = 2010 |
|||
| data8 = 86,2 |
|||
| label9 = 2011 |
|||
| data9 = 121,3 |
|||
| label10 = 2012 |
|||
| data10 = 262,8 |
|||
}} |
|||
Процес будівництва української вітроенергетики розпочався у [[1996]] році, коли була зпроектована Новоазовська ВЕС проектною потужністю 50 МВт. 1997 рік— запрацювала [[Східницька ВЕС|Трускавецька ВЕС]]. В 2000 році в Україні працювало вже 134 турбіни та закладено близько 100 фундаментів під турбіни потужністю 100 кВт. У [[1998]]-[[1999]] роках стали до ладу три нові ВЕС. |
|||
Значне, зростання будівництва вітроелектростанцій спостерігається з [[2009]] року, після запровадження Урядом України «[[Зелений тариф|Зеленого тарифу]]». |
|||
На [[2013]] рік в Україні діють десятки вітроелектростанцій (ВЕС), оснащених як імпортними так й власними вітроагрегатами. |
|||
На кінець 2012 року сумарна потужність вітроелектростанцій в Україні вже складала майже 263 МВт. Які протягом 21012 року виробили 288,2 млн кВт-год електроенергії, що в 3,2 рази більше, ніж у попередньому році (89,5 млн кВт-год.)<ref>[УНІАН: «За данними Держстату, впродовж останніх двох років Україна суттєво збільшила обсяг виробництва електроєнергії альтернативними джерелами.» ]</ref>. |
|||
На кінець 2011 року сумарна потужність вітроелектростанцій в Україні складає 151 МВт.<ref name="gwec">[http://www.gwec.net/wp-content/uploads/2012/11/GWEO_2012_lowRes.pdf Global wind energy council 2011 report]</ref> |
|||
Виробництво національних вітрогенераторів налагоджено на «[[Південмаш]]і» у Дніпропетровську де збудували турбіну потужністю 1,0 МВт, яка встановлена зокрема на [[Новоазовська ВЕС|Новоазовській ВЕС]]. Наразі будівництво вітротурбін також здійснює спільне україно-німецьке підприємство ТОВ «Фурлендер Віндтехнолоджі», яке володіє ліцензіями на виробництво турбін потужністю 2, 2,5 МВт й в 2014 році розпочне виробництво однієї з найсучасніших вітроустановок світу зі встановленою потужністю в 3 МВт.<ref>[http://ua-energy.org/post/35189 В Краматорську до лютого налагодять виробництво 3 МВт вітротурбіни]</ref> |
|||
Процес будівництва української вітроенергетики почався у 1996 році, коли була запроектована Новоазовська ВЕС проектною потужністю 50 МВт. У 2000 році працювало 134 турбіни з 3500 запроектованих та закладено близько 100 фундаментів під турбіни потужністю 100 кВт кожна. Фактична потужність станції при штаті 34 працівники – 14,5 МВт. Приблизно такий же штат співробітників буде на ВЕС, коли вона досягне проектної потужності. На Південмаші у Дніпропетровську будують турбіну потужністю 1,0 МВт, яка буде встановлена на Новоазовській ВЕС. |
|||
Дане підприємство виграло [[тендер]] на будівництво першої вітрової електростанції в [[Казахстан]]і.<ref>[http://www.epravda.com.ua/news/2013/06/3/377748/ Українці побудують перший вітропарк в Казахстані]</ref> |
|||
Від 2009 року вітроелектростанції в Україні отримали право на використання [[зелений тариф|зеленого тарифу]]. |
|||
== Деякі сучасні пристрої та засоби використання вітру == |
== Деякі сучасні пристрої та засоби використання вітру == |
Версія за 23:07, 12 серпня 2013
Вітроенерге́тика — галузь відновлюваної енергетики, яка спеціалізується на використанні кінетичної енергії вітру.
Загальна характеристика
Цей вид джерела енергії є непрямою формою сонячної енергії, і тому належить до відновлюваних джерел енергії. Використання енергії вітру є одним із найдавніших відомих способів використання енергії із навколишнього середовища,і було відоме ще в давні часи.
Німеччина є світовим лідером з використання енергії вітру. Тільки за перші 6 місяців 2001 року в ФРН було збудовано 673 нові вітрові електричні установки. Загальна кількість «вітряків» у Німеччині становить понад 10 тисяч, а їх загальна сукупна потужність досягла 6900 МВт. У Нижній Саксонії працює близько 2000 таких установок, які виробляють близько 8% електроенергії. Розроблено проект, згідно з яким у 2004-2005 роках почалося будівництво чотирьох промислових вітрових парків у Балтійському морі і десятьох – у Північному. Перші експериментальні станції з’явилися у морі на насипних островах у 2003 році. До 2010 року частка екологічно чистої енергії в енергетичному балансі Німеччини може зрости до 10 відсотків. В Данії близько чверті електроенергії отримують на ВЕС.
Станом на кінець 2007 р., загальна потужність встановлених вітрових турбін у світі складала 94.1 гігават.[1] Не зважаючи на те, що отримана електрична енергія становить 1% від обсягу споживання електричної енергії у світі,[2] приблизно 19% виробленої в Данії електричної енергії отримано від енергії вітру, 9% в Іспанії та Португалії, 6% в Німеччині та Ірландії (дані за 2007 рік). В глобальному вимірі, виробництво електричної енергії на основі енергії вітру зросло в п'ять разів від 2000 до 2007 року.[1]
Вітроенергетичні потужності за підсумками 2009 року[3] | ||||
---|---|---|---|---|
Місце у рейтингу |
Країна | Вітроенергетичні потужності на шельфі, МВт |
Нові потужності, установлені на шельфі 2009, МВт |
Зростання, % |
1 | Великобританія | 688 | 104 | 18,1 |
2 | Данія | 663,6 | 237 | 55,6 |
3 | Нідерланди | 247 | 0 | 0 |
4 | Швеція | 164 | 30 | 22,4 |
5 | Німеччина | 72 | 60 | 500 |
б | Бельгія | 30 | 0 | 0 |
7 | Фінляндія | 30 | 0 | 0 |
8 | Ірландія | 25 | 0 | 0 |
9 | Китай | 23 | 21 | 1050 |
10 | Іспанія | 10 | 0 | 0 |
11 | Норвегія | 2,3 | 2,3 | |
12 | Японія | 1 | 0 | 0 |
Загалом | 1955,9 | 454,3 | 30,5 |
Вітер
Джерело вітроенергетики - сонце, так як воно є відповідальним за утворення вітру. Атмосфера землі вбирає сонячну радіацію нерівномірно через неоднорідності її поверхні та різний кут падіння світла в різних широтах в різну пору року. Повітря розширюється та підіймається догори, утворюючи потоки. Там де повітря нагрівається більше ці потоки підіймаються вище та зосереджуються у зонах низького тиску, а холодніше повітря підіймається нижче, створюючи зони високого тиску. Різниця атмосферного тиску змушує повітря пересуватися від зони високого тиску до зони низького тиску з пропорційною швидкістю. Цей рух повітря і є тим, що ми називаємо вітром.
Щоб найкраще використати вітряну енергію, важливо досконало розуміти добові та сезонні зміни вітру, зміну швидкості вітру в залежності від висоти над поверхнею землі, кількість поривів вітру за короткі відрізки часу та також статистичні дані хоча б за останні 20 років.
Від загальної кількості енергії сонця 1-2% перетворюється на енергію вітру[4]. Ця кількість вп’ятеро перевищує річну світову енергетичну потребу[4]. Сучасна технологія дозволяє використовувати тільки горизонтальні вітри, що розташовані близько до поверхні землі та мають швидкість від 12 до 65 км/год[5].
Історія використання вітру та повітря
Енергія вітру використовується людством віддавна
Одним з найперших винаходів використання вітру було вітрило десь у п’ятому тисячолітті до н.е. У першому сторіччі до нашої ери давньогрецький вчений Герон Александрійський винайшов вітряк, що керував органом.
Вітряні млини для переробки зерна винайдені ще у середньовіччі. Вважається, що перші вітряки були збудовані в Сістані, десь між сучасним Іраном та Афганістаном, між дев’ятим та сьомим сторіччами до н.е. Вони мали вертикальну вісь, від шести до дванадцяти крил з полотна або очерету та використовувались як млини та помпи для води.
В останні роки енергія вітру все ширше використовується для одержання електроенергії. Створюються вітряки великої потужності і встановлюються на місцевості, де дмуть часті й сильні вітри. Кількість і якість таких двигунів зростає щорічно, налагоджене серійне виробництво.
У будівництві феномен вітру у давнину також застосовували для природньої вентиляції та охолодження повітря у сухих та жарких країнах Середньої Азії.
Вітроенергетика в Україні
Рік | МВт |
---|---|
2009 | 84
|
2010 | 86,2
|
2011 | 121,3
|
2012 | 262,8
|
Процес будівництва української вітроенергетики розпочався у 1996 році, коли була зпроектована Новоазовська ВЕС проектною потужністю 50 МВт. 1997 рік— запрацювала Трускавецька ВЕС. В 2000 році в Україні працювало вже 134 турбіни та закладено близько 100 фундаментів під турбіни потужністю 100 кВт. У 1998-1999 роках стали до ладу три нові ВЕС.
Значне, зростання будівництва вітроелектростанцій спостерігається з 2009 року, після запровадження Урядом України «Зеленого тарифу».
На 2013 рік в Україні діють десятки вітроелектростанцій (ВЕС), оснащених як імпортними так й власними вітроагрегатами.
На кінець 2012 року сумарна потужність вітроелектростанцій в Україні вже складала майже 263 МВт. Які протягом 21012 року виробили 288,2 млн кВт-год електроенергії, що в 3,2 рази більше, ніж у попередньому році (89,5 млн кВт-год.)[9].
Виробництво національних вітрогенераторів налагоджено на «Південмаші» у Дніпропетровську де збудували турбіну потужністю 1,0 МВт, яка встановлена зокрема на Новоазовській ВЕС. Наразі будівництво вітротурбін також здійснює спільне україно-німецьке підприємство ТОВ «Фурлендер Віндтехнолоджі», яке володіє ліцензіями на виробництво турбін потужністю 2, 2,5 МВт й в 2014 році розпочне виробництво однієї з найсучасніших вітроустановок світу зі встановленою потужністю в 3 МВт.[10]
Дане підприємство виграло тендер на будівництво першої вітрової електростанції в Казахстані.[11]
Деякі сучасні пристрої та засоби використання вітру
- Градирня
- Вітрова електростанція
- Сонячна шахта (іспанською, англійською, німецькою, французською)
- Кайтсерфінг, російською мовою Кайтсерфінг
Література
- В.І. Саранчук, М.О.Ільяшов, В.В. Ошовський, В.С.Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. – с. 600. ISBN 978-966-317-024-4
Джерела інформації
- ↑ а б Global Wind Energy Council News. Помилка цитування: Некоректний тег
<ref>
; назва «gwec» визначена кілька разів з різним вмістом - ↑ http://www.wwindea.org/home/images/stories/pr_statistics2007_210208_red.pdf World Wind Energy Association press release retrieved 2008 03 18
- ↑ Ветер, ветер, ты могуч
- ↑ а б Журнал Consumer, розділ Оточуюче середовище http://www.consumer.es/medio-ambiente/
- ↑ Allievi del corso di Meccanica, coordinati dal Professore A. Gatto (anno scolastico 2003/04) Risorse energetiche alternative: La forza del vento Scuole Medie Superiori, Progetti Interdisciplinari, Valsesia, Piemonte, Italia.
- ↑ Зміни встановленої потужності ОЕС України у 2012 році НЕК «Укренерго»
- ↑ Зміни встановленої потужності ОЕС України у 2011 році НЕК «Укренерго»
- ↑ Зміни встановленої потужності ОЕС України у 2010 році НЕК «Укренерго»
- ↑ [УНІАН: «За данними Держстату, впродовж останніх двох років Україна суттєво збільшила обсяг виробництва електроєнергії альтернативними джерелами.» ]
- ↑ В Краматорську до лютого налагодять виробництво 3 МВт вітротурбіни
- ↑ Українці побудують перший вітропарк в Казахстані
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Wind power |