Індій: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Хімічний елемент |
|||
{{Хімічний елемент|Індій (In)<!--Назва-->|49<!--Атомний номер-->|дуже м'який<br />сріблясто-білий метал<!-- Зовнішній вигляд-->|114,818<!--Атомна маса-->|166<!--Радіус атома-->|558,0(5,78)<!--Енергія іонізації-->|[Kr] 4d<sup>10</sup> 5s<sup>2</sup> 5p<sup>1</sup><!--Електронна конфігурація-->|144<!--Ковалентний радіус-->| (+3e) 81<!--Радіус іона-->|1,78<!--Електровід'ємність-->|0<!--Електродний потенціал-->|3<!--Степені окислення-->|7,31<!--Густина-->|0,234<!-- Питома теплоємність-->|81,8<!--Теплопровідність-->|429,32<!--Температура плавлення-->|3,24<!--Теплота плавлення -->|2353<!--Температура кипіння-->|225,1<!--Теплота випаровування-->|15,7<!--Молярний об'єм-->|[[Тетрагональна]]<!--Структура решітки-->|4,590<!--Період решітки-->|n/a<!--Відношення c/a-->|129,00<!--Температура Дебая-->}} |
|||
|Індій (In)<!--Назва--> |
|||
⚫ | |||
|49<!--Атомний номер--> |
|||
|дуже м'який<br />сріблясто-білий метал<!-- Зовнішній вигляд--> |
|||
|114,818<!--Атомна маса--> |
|||
|166<!--Радіус атома--> |
|||
|558,0(5,78)<!--Енергія іонізації--> |
|||
|[Kr] 4d<sup>10</sup> 5s<sup>2</sup> 5p<sup>1</sup><!--Електронна конфігурація--> |
|||
|144<!--Ковалентний радіус--> |
|||
|(+3e) 81<!--Радіус іона--> |
|||
|1,78<!--Електровід'ємність--> |
|||
|0<!--Електродний потенціал--> |
|||
|3<!--Степені окислення--> |
|||
|7,31<!--Густина--> |
|||
|0,234<!-- Питома теплоємність--> |
|||
|81,8<!--Теплопровідність--> |
|||
|429,32<!--Температура плавлення--> |
|||
|3,24<!--Теплота плавлення --> |
|||
|2353<!--Температура кипіння--> |
|||
|225,1<!--Теплота випаровування--> |
|||
|15,7<!--Молярний об'єм--> |
|||
|[[Тетрагональна]]<!--Структура решітки--> |
|||
|4,590<!--Період решітки--> |
|||
|n/a<!--Відношення c/a--> |
|||
|129,00<!--Температура Дебая-->}} |
|||
⚫ | |||
За геохімічними властивостями In близький до [[Fe]], [[Zn]] і [[Sn]]. |
За геохімічними властивостями In близький до [[Fe]], [[Zn]] і [[Sn]]. |
||
Рядок 46: | Рядок 70: | ||
== Біологічна роль == |
== Біологічна роль == |
||
Індій не має біологічної ролі, але є дані про те, що у малих дозах він здатний стимулювати [[обмін речовин]]. В організмі більшості людей сполуки індію зустрічаються дуже рідко. Наразі відомостей про вплив цих речовин на здоров'я людини існує мало і тому ці сполуки треба розцінювати як вкрай токсичні, а при роботі з ними дотримуватися техніки безпеки.<ref name="role">{{cite web |url=http://www.lenntech.com/periodic/elements/in.htm |title=Indium – In |trans_title=Індій – In |website=www.lenntech.com |publisher=LENNTECH – системи обробки води |accessdate=14 серпня 2013 |language=англійською}}</ref> |
|||
Оскільки індій не є широко розповсюдженим в природі [[елемент]]ом, загрози земним або морським організмам він не становить. Однак вплив індію на довкілля ще детально не досліджувався.</ref name="role"> |
|||
== Література == |
== Література == |
Версія за 20:37, 14 серпня 2013
Індій (In) — хімічний елемент з атомним номером 49, проста речовина якого однойменний м'який сріблясто-білий метал.
За геохімічними властивостями In близький до Fe, Zn і Sn.
Головні мінерали-носії (середній вміст Індію, %): сфалерит (0,0049), халькопірит (0,0012), каситерит (0,0024), ґаленіт (0,0004).
Концентрується у високотемпературних гідротермальних поліметалічних рудах, особливо тих, що містять одночасно цинк (мідь) і олово. Розсіяний рідкісний елемент.
Історія
Вперше індій виявили німецькі хіміки Фердинанд Райх (Ferdinand Reich) та Теодор Ріхтер (Theodore Richter) в 1863 році, проводячи спектроскопічний аналіз цинкової обманки. В 1864 році Ріхтеру вдалося виділити незначну кількість цього металу.
Походження назви
Спектроскопічна лінія індію має колір індиго.
Отримання
Одержують електролізом із хлоридного розчину на ртутному електроді:
Одержують Індій попутно при переробці руд кольорових металів.
Основні країни-виробники: США, Канада, Японія, Перу.
Світове виробництво індію на початку XXI ст. становить приблизно 340 т/рік.
Найбільші продуценти (2001): Китай (170 т), країни ЄС (70 т), Японія (55 т), Канада (35 т).
Застосування
Індій може використовуватися у вигляді компоненту м'яких припійних сплавів. Мала твердість та висока ковкість роблять його ідеальним припоєм для з'єднання деталей, що виготовлені з металів із значно відмінними коефіцієнтами теплового розширення. Також він дозволяє спаювати неметалічні матеріали, в тому числі скло та кераміку, добре підходить для пайки золота. В цілому, додавання індію в сплав, покращує його змочувальну здатність, електропровідність, пластичність та знижує температуру плавлення.[1] Після вилучення з широкого обігу в галузі електроніки свинцю, у 2000-х роках активізувався пошук нових безсвинцевих припійних сплавів. Актуальність застосування припоїв із вмістом індію зростає, однак з огляду на його дефіцитність та високу вартість, вони все ще знаходять лише обмежене використання.[2][1] Завдяки здатності індію зберігати ковкість навіть в умовах низьких температур, припої на його основі використовуються в кріогенній техніці.[1][3][4] Загалом на сплави та припої припадає 12% світового споживання індію.[5]
В цілому, до технічних сфер застосування індію відносяться:
- радіотехніка і електроніка (матеріал для виробництва рідкокристалічних панелей (50% світового споживання) та фотоелементів, інфрачервоних детекторів, швидкісних транзисторів (15% споживання) );[5]
- авіаційна промисловість (покриття ілюмінаторів);[5]
- автомобілебудування (антикорозійні покриття, підшипникові мастила, юбки поршнів дизельних двигунів);
- оптиці (покриття для дзеркал та рефлекторів із високою відбивальною здатністю та корозійною стійкістю);
- напівпровідникова техніка (акцепторна домішка до германію та кремнію);
- атомна енергетика;
- приладобудування (зокрема, як ефективний термоінтерфейс);[6]
- хімічне машинобудування (сплави, стійкі до лужної корозії);
- скляна промисловість;
- ювелірна промистовість (входить до складу "блакитного золота");[7]
За прогнозами, попит на індій та ціни на нього продовжуватимуть зростати, завдяки постійному збільшенню споживацького попиту на рідкокристалічні панелі.[5] При нинішніх темпах видобування, розвіданих запасів індію вистачить ще на 18 років. [8]
Біологічна роль
Індій не має біологічної ролі, але є дані про те, що у малих дозах він здатний стимулювати обмін речовин. В організмі більшості людей сполуки індію зустрічаються дуже рідко. Наразі відомостей про вплив цих речовин на здоров'я людини існує мало і тому ці сполуки треба розцінювати як вкрай токсичні, а при роботі з ними дотримуватися техніки безпеки.[9]
Оскільки індій не є широко розповсюдженим в природі елементом, загрози земним або морським організмам він не становить. Однак вплив індію на довкілля ще детально не досліджувався.</ref name="role">
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
Див. також
Посилання
- ↑ а б в Говард Г. Манко (1968). Пайка та припої. Матеріали, конструкції, технологія та методи розрахунку (російська) . Москва: Машиностроение. с. 109—112.
- ↑ Медведєв А.М. (2007). Сборка и монтаж электронных устройств [Збірка та монтаж електронних пристроїв]. Мир электроники (російською) . Москва: Техносфера. с. 107—108. ISBN 978-5-94836-131-4.
- ↑ Indium Corp. Індієво-срібний припійний сплав – Indalloy 3 (англ.)
- ↑ Indium Corp. Індієво-срібний припійний сплав – Indalloy 290 (англ.)
- ↑ а б в г Indium Price Supported by LCD Demand and New Uses for the Metal [Ціни на індій підтримуються попитом на РК панелі та нові сфери застосування цього металу]. www.geology.com (англійською) . Новини геології. 2007. Процитовано 14 серпня 2013.
- ↑ Jordan (31 жовтня 2008). "Между жаром и холодом": тестируем 17 термоинтерфейсов ["Між жаром та холодом": тестуємо 17 термоінтерфейсів]. www.overclockers.ru (російською) . Процитовано 14 серпня 2013.
- ↑ Голубое золото [Блакитне золото]. www.chasomerie.com (російською) . Часомерье – салон швейцарских часов. Процитовано 14 серпня 2013.
- ↑ Майкл Мойер; Каріна Сторрс (24 серпня 2010). How Much Is Left? The Limits of Earth's Resources [Скільки залишилося? Обмеження земних ресурсів]. www.scientificamerican.com. Scientific American (англійською) . Процитовано 14 серпня 2013.
- ↑ Indium – In [Індій – In]. www.lenntech.com (англійською) . LENNTECH – системи обробки води. Процитовано 14 серпня 2013.
Література
- Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет - Донецьк:"Вебер", 2008. – 758 с. ISBN 978-966-335-206-0
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.