Шеберстов Олексій Миколайович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
вікі, категорія
Рядок 1: Рядок 1:
'''Шеберстов Олексій Миколайович'''; Міністерство палива та енергетики України, заступник Міністра (08.2006-01.2008); Енергетична консалтингова група, генеральний директор.
'''Шеберстов Олексій Миколайович'''; Міністерство палива та енергетики України, заступник Міністра (08.2006-01.2008); Енергетична консалтингова група, генеральний директор.


Н. {{Дата народження|12|8|1944}} (місто [[Іванов]], [[Росія]]); росіянин; батько Ільєнков Микола Федорович — загинув на війні; мати Шеберстова Віра Сергіївна (1920-1998); дружина Лідія Григорівна (1949) — лікар; сини Павло (1968) і Петро (1966).
Н. {{Дата народження|12|8|1944}} (місто [[Іванов]], [[Росія]]); росіянин; батько Ільєнков Микола Федорович — загинув на війні; мати Шеберстова Віра Сергіївна (1920–1998); дружина Лідія Григорівна (1949) — лікар; сини Павло (1968) і Петро (1966).


'''Освіта''': Івановський енергетичний інститут, теплоенергетичний факультет (1961-1966), інженер-теплоенергетик.
'''Освіта''': Івановський енергетичний інститут, теплоенергетичний факультет (1961–1966), інженер-теплоенергетик.


* 01.-12.1967 — майстер тресту «Центроенергомонтаж» міста Москва.
* 01.-12.1967 — майстер тресту «Центроенергомонтаж» міста Москва.
* 01.1968-06.1970 — майстер, старший майстер ЦЦР Заїрської ДРЕС, село Новий Заїр, Татарстан.
* 01.1968-06.1970 — майстер, старший майстер ЦЦР Заїрської ДРЕС, село Новий Заїр, Татарстан.
* 06.-10.1970 — старший майстер Ворошиловградської дільниці, підприємство «Харківенергоремонт» село Щастя Ворошиловградської області.
* 06.-10.1970 — старший майстер Ворошиловградської дільниці, підприємство «Харківенергоремонт» село Щастя Ворошиловградської області.
* 10.1970-03.1975 — шеф-майстер, старший майстер, шеф-інженер, начальник ремонтно-турбінної дільниці ЕРП «Донбасенерго» села Щастя.
* 10.1970-03.1975 — шеф-майстер, старший майстер, шеф-інженер, начальник ремонтно-турбінної дільниці ЕРП «Донбасенерго» села Щастя.
* 03.1975-03.1977 — заступник головного інженера, заступник директора ЕРП «Донбасенерго» міста Донецьк.
* 03.1975-03.1977 — заступник головного інженера, заступник директора ЕРП «Донбасенерго» міста Донецьк.
* 03.1977-07.1982 — начальник котлотурбінного цеху, заступник головного інженера Київської ТЕЦ-5 міста Київ.
* 03.1977-07.1982 — начальник котлотурбінного цеху, заступник головного інженера Київської ТЕЦ-5 міста Київ.
* 07.1982-07.1990 — головний інженер, заступник головного інженера Київської ТЕЦ-6 міста Київ.
* 07.1982-07.1990 — головний інженер, заступник головного інженера Київської ТЕЦ-6 міста Київ.
* 07.1990-01.1992 — заступник начальника Управління електростанцій і теплових мереж Міністерства енергетики України.
* 07.1990-01.1992 — заступник начальника Управління електростанцій і теплових мереж Міністерства енергетики України.
* 01.1992-09.1993 — головний інженер Київської ТЕЦ-5.
* 01.1992-09.1993 — головний інженер Київської ТЕЦ-5.
* 09.1993-07.1995 — перший заступник Міністра, [[3 липня]] [[1995]] — [[13 червня]] [[1996]] — Міністр енергетики та електрифікації України.
* 09.1993-07.1995 — перший заступник Міністра, [[3 липня]] [[1995]] — [[13 червня]] [[1996]] — Міністр енергетики та електрифікації України.
* 1996-1997 — генеральний директор Енергетичної консалтингової групи.
* 1996–1997 — генеральний директор Енергетичної консалтингової групи.
* [[25 липня]] [[1997]]-[[10 лютого]] [[1999]] — Міністр енергетики України.
* [[25 липня]] [[1997]]-[[10 лютого]] [[1999]] — Міністр енергетики України.
* З 1999 - президент, Енергетична консалтингова група; ген. директор, Енергетична консалтингова група «ЕнКоГ».
* З 1999 — президент, Енергетична консалтингова група; ген. директор, Енергетична консалтингова група «ЕнКоГ».
* З 10.2000 — голова експертної групи Ради національної безпеки і оборони України з паливно-енергетичного комплексу — радник Секретаря.
* З 10.2000 — голова експертної групи Ради національної безпеки і оборони України з паливно-енергетичного комплексу — радник Секретаря.
* 04.2004-02.2005 — перший заступник Міністра палива та енергетики України.
* 04.2004-02.2005 — перший заступник Міністра палива та енергетики України.


Голова наглядової ради [[НАК «Енергетична компанія України»]] (з 06.2004).
Голова наглядової ради [[НАК «Енергетична компанія України»]] (з 06.2004).
Рядок 26: Рядок 26:


Захоплення: історична література.
Захоплення: історична література.
== Джерело ==

* [http://dovidka.com.ua/user/?code=51916 Довідка]
{{Шаблон:Міністри палива та енергетики України}}
{{Міністри палива та енергетики України}}


[[Категорія:Уродженці Іванова]]
[[Категорія:Уродженці Іванова]]

Версія за 15:09, 28 серпня 2013

Шеберстов Олексій Миколайович; Міністерство палива та енергетики України, заступник Міністра (08.2006-01.2008); Енергетична консалтингова група, генеральний директор.

Н. 12 серпня 1944(19440812) (місто Іванов, Росія); росіянин; батько Ільєнков Микола Федорович — загинув на війні; мати Шеберстова Віра Сергіївна (1920–1998); дружина Лідія Григорівна (1949) — лікар; сини Павло (1968) і Петро (1966).

Освіта: Івановський енергетичний інститут, теплоенергетичний факультет (1961–1966), інженер-теплоенергетик.

  • 01.-12.1967 — майстер тресту «Центроенергомонтаж» міста Москва.
  • 01.1968-06.1970 — майстер, старший майстер ЦЦР Заїрської ДРЕС, село Новий Заїр, Татарстан.
  • 06.-10.1970 — старший майстер Ворошиловградської дільниці, підприємство «Харківенергоремонт» село Щастя Ворошиловградської області.
  • 10.1970-03.1975 — шеф-майстер, старший майстер, шеф-інженер, начальник ремонтно-турбінної дільниці ЕРП «Донбасенерго» села Щастя.
  • 03.1975-03.1977 — заступник головного інженера, заступник директора ЕРП «Донбасенерго» міста Донецьк.
  • 03.1977-07.1982 — начальник котлотурбінного цеху, заступник головного інженера Київської ТЕЦ-5 міста Київ.
  • 07.1982-07.1990 — головний інженер, заступник головного інженера Київської ТЕЦ-6 міста Київ.
  • 07.1990-01.1992 — заступник начальника Управління електростанцій і теплових мереж Міністерства енергетики України.
  • 01.1992-09.1993 — головний інженер Київської ТЕЦ-5.
  • 09.1993-07.1995 — перший заступник Міністра, 3 липня 1995 — 13 червня 1996 — Міністр енергетики та електрифікації України.
  • 1996–1997 — генеральний директор Енергетичної консалтингової групи.
  • 25 липня 1997-10 лютого 1999 — Міністр енергетики України.
  • З 1999 — президент, Енергетична консалтингова група; ген. директор, Енергетична консалтингова група «ЕнКоГ».
  • З 10.2000 — голова експертної групи Ради національної безпеки і оборони України з паливно-енергетичного комплексу — радник Секретаря.
  • 04.2004-02.2005 — перший заступник Міністра палива та енергетики України.

Голова наглядової ради НАК «Енергетична компанія України» (з 06.2004).

Заслужений енергетик України (1994). Державний службовець 1-го рангу (04.1994). Орден «За заслуги» III ступеня (08.2004).

Захоплення: історична література.

Джерело