Бойчукісти: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
Першими прихильниками митця (в його паризький період) були С.Налепінська, С.Сегно, С.Бодуен де Куртене, М.Касперович, Є.Бачинський, Я.Леваковська, Г.Шрамм, О.Шагінян. [[1910]] року на Паризькій виставці в Салоні незалежних їхні твори були представлені як «школа Бойчука» під загальною назвою «Відродження візантійського мистецтва». Найталановитішими послідовниками львівського періоду Бойчука були [[Музика Ярослава Львівна|Я.Музика]] і [[Федюк Микола Іванович|М.Федюк]]. |
Першими прихильниками митця (в його паризький період) були С.Налепінська, С.Сегно, С.Бодуен де Куртене, М.Касперович, Є.Бачинський, Я.Леваковська, Г.Шрамм, О.Шагінян. [[1910]] року на Паризькій виставці в Салоні незалежних їхні твори були представлені як «школа Бойчука» під загальною назвою «Відродження візантійського мистецтва». Найталановитішими послідовниками львівського періоду Бойчука були [[Музика Ярослава Львівна|Я.Музика]] і [[Федюк Микола Іванович|М.Федюк]]. |
||
У [[1917]]–[[1922]] роках в майстерні монументального мистецтва Бойчука в Українській Академії мистецтв у [[Київ|Києві]] вчилися [[Седляр Василь Теофанович|Василь Седляр]], [[Падалка Іван Іванович|Іван Падалка]], [[Бойчук Тимофій Львович|Т.Бойчук]], [[Павленко Оксана Трохимівна|О.Павленко]], А.Іванова, [[Сахновська Олена Борисівна|О.Сахновська]], М.Трубецька, І.Липківський, Н.Іванченко, [[Лісовський Роберт Антонович|Р. Лісовський]], [[Мандельштам Надія Яківна|Н.Хазіна (Мандельштам)]] та інші. До другої генерації учнів належали О.Мизін, [[Бізюков Онуфрій Терентійович|О.Бізюков]], [[Шехтман Мануїл Йосипович|Мануїл Шехтман]], [[Рокицький Микола Андрійович|М.Рокицький]], [[Холостенко Євген В'ячеславович|Є.Холостенко]], Н.Ріхерт, [[Єлева Костянтин Миколайович|К.Єлева]]. До них слід додати харківських та одеських монументалістів, які перебували у сфері впливу Бойчука і співпрацювали з ним. |
У [[1917]]–[[1922]] роках в майстерні монументального мистецтва Бойчука в Українській Академії мистецтв у [[Київ|Києві]] вчилися [[Седляр Василь Теофанович|Василь Седляр]], [[Падалка Іван Іванович|Іван Падалка]], [[Бойчук Тимофій Львович|Т.Бойчук]], [[Павленко Оксана Трохимівна|О.Павленко]], А.Іванова, [[Сахновська Олена Борисівна|О.Сахновська]], М.Трубецька, І.Липківський, Н.Іванченко, [[Лісовський Роберт Антонович|Р. Лісовський]], [[Мандельштам Надія Яківна|Н.Хазіна (Мандельштам)]], [[Бізюков Онуфрій Терентійович|Онуфрій Бізюков]], [[Бура-Мацапура Віра Іванівна|Віра Бура-Мацапура]] та інші. До другої генерації учнів належали О.Мизін, [[Бізюков Онуфрій Терентійович|О.Бізюков]], [[Шехтман Мануїл Йосипович|Мануїл Шехтман]], [[Рокицький Микола Андрійович|М.Рокицький]], [[Холостенко Євген В'ячеславович|Є.Холостенко]], Н.Ріхерт, [[Єлева Костянтин Миколайович|К.Єлева]]. До них слід додати харківських та одеських монументалістів, які перебували у сфері впливу Бойчука і співпрацювали з ним. |
||
До другої половини 20-х років позиції бойчукістів були міцними, чому сприяв їхній успіх на міжнародних виставках. У 30-ті ж роки переважну більшість цих митців, як і самого Бойчука, було репресовано за «контрреволюційний традиціоналізм» і «національну форму», а чимало їхніх творів знищено. |
До другої половини 20-х років позиції бойчукістів були міцними, чому сприяв їхній успіх на міжнародних виставках. У 30-ті ж роки переважну більшість цих митців, як і самого Бойчука, було репресовано за «контрреволюційний традиціоналізм» і «національну форму», а чимало їхніх творів знищено. |
||
Версія за 17:01, 23 вересня 2013
Бойчукісти — плеяда малярів-монументалістів, учнів і послідовників Бойчука Михайла Львовича.
Першими прихильниками митця (в його паризький період) були С.Налепінська, С.Сегно, С.Бодуен де Куртене, М.Касперович, Є.Бачинський, Я.Леваковська, Г.Шрамм, О.Шагінян. 1910 року на Паризькій виставці в Салоні незалежних їхні твори були представлені як «школа Бойчука» під загальною назвою «Відродження візантійського мистецтва». Найталановитішими послідовниками львівського періоду Бойчука були Я.Музика і М.Федюк.
У 1917–1922 роках в майстерні монументального мистецтва Бойчука в Українській Академії мистецтв у Києві вчилися Василь Седляр, Іван Падалка, Т.Бойчук, О.Павленко, А.Іванова, О.Сахновська, М.Трубецька, І.Липківський, Н.Іванченко, Р. Лісовський, Н.Хазіна (Мандельштам), Онуфрій Бізюков, Віра Бура-Мацапура та інші. До другої генерації учнів належали О.Мизін, О.Бізюков, Мануїл Шехтман, М.Рокицький, Є.Холостенко, Н.Ріхерт, К.Єлева. До них слід додати харківських та одеських монументалістів, які перебували у сфері впливу Бойчука і співпрацювали з ним.
До другої половини 20-х років позиції бойчукістів були міцними, чому сприяв їхній успіх на міжнародних виставках. У 30-ті ж роки переважну більшість цих митців, як і самого Бойчука, було репресовано за «контрреволюційний традиціоналізм» і «національну форму», а чимало їхніх творів знищено.
Література
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.