Жежерін Борис Петрович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 24: Рядок 24:
}}
}}


'''Жеже́рін Бори́с Петро́вич''' ({{н}} {{ДН|27|7|1912|14}}, [[Київ]]&nbsp;— {{†}} {{ДС|1|3|2006}})&nbsp;— український радянський архітектор, лауреат [[Державна премія України в галузі архітектури|Державної премії УРСР по архітектурі]] (1990)<ref>{{МУ-92|С=244}}</ref><ref>[http://who-is-who.ua/main/page/bild2008/173/341 Премії державного рівня, які присуджені за твори архітектури в Україні з 1941 р. по 2007 р. за розподілом по АРК, областях та м. Києву]</ref>, [[заслужений архітектор України]] (1975).
'''Жеже́рін Бори́с Петро́вич''' ({{н}} {{ДН|27|7|1912|14}}, [[Київ]]&nbsp;— {{†}} {{ДС|1|3|2006}})&nbsp;— український радянський архітектор, лауреат [[Державна премія України в галузі архітектури|Державної премії УРСР по архітектурі]] (1990)<ref>{{МУ-92|С=244}}</ref><ref>[http://who-is-who.ua/main/page/bild2008/173/341 Премії державного рівня, які присуджені за твори архітектури в Україні з 1941&nbsp;р. по 2007&nbsp;р. за розподілом по АРК, областях та м. Києву]</ref>, [[заслужений архітектор України]] (1975), почесний член Академії архітектури України (1994).


== Біографія ==
== Біографія ==
Борис Жежерін народився у Києві у сім'ї вчителів. Його дід з боку матері, Володимир Сонін, був автором розписів Троїцької надвратної церкви Києво-Печерської лаври та Георгіївської церкви у Києві (зруйнована).
Закінчив [[Київський національний університет будівництва і архітектури|Київський інженерно-будівельний інститут]], навчався у [[Заболотний Володимир Гнатович|В.&nbsp;Г.&nbsp;Заболотного]] та [[Каракіс Йосип Юлійович|Й.&nbsp;Ю.&nbsp;Каракіса]], що в архітектурному середовищі вважалося престижним. [[Сталінські репресії|Репресований]] у 1937 році, звільнений у 1942 році.
У 1937 році закінчив архітектурний факультет [[Київський національний університет будівництва і архітектури|Київського інженерно-будівельного інституту]] (керівник&nbsp;— [[Заболотний Володимир Гнатович|В.&nbsp;Г.&nbsp;Заболотний]]). У 1936–1397 роках під керівництвом архітектора [[Григор'єв Сергій Вікторович|Сергія Григор'єва]] брав участь у спорудженні будівлі штабу Київського особливого війського округу по Комуністичній вулиці, 11 (ніні&nbsp;— будівля [[Адміністрація Президента України|Адміністрації Президента України]], [[Банкова вулиця|вул. Банкова]], 11). У 1937 році був заарештований та засуджений на 5 років ув'язнення за антирадянську агітацію та пропаганду, звільнений 1942 року.


Учасник [[Велика Вітчизняна війна|Великої Вітчизняної війни]], інвалід ІІ групи.
У 1943 році добровольцем пішов на фронт, брав участь у боях [[Велика Вітчизняна війна|Великої Вітчизняної війни]] на [[Курська битва|Курській дузі]] та у визволенні України. Отримав важке поранення, внаслідок чого був демобілізований, 1944 року повернувся до Києва. Інвалід ІІ групи.


У 1944–1986 роках працював у інституті «Діпромісто» архітектором-автором, головним архітектором проекту, керівником архітектурно-планувальної майстерні №&nbsp;4. Є автором проектів відбудови Житомира, Коростеня, шахтних міст Донбасу, типових проектів житлових та громадських будинків (1944–1946). Автор проекту середньої школи № 48 по [[Прорізна вулиця (Київ, Шевченківський район)|вулиці Свердлова]] (1951), по Головного павільйону ВДНГ УРСР (1951–1957), павільйонів «Будівництво» (1957–1958), «Товари народного споживання» (1970–1971), готелю «Золотий колос» по [[Проспект 40-річчя Жовтня (Київ)|проспекту 40-річчя Жовтня]] у Києві.

У 1956–1987 роках очолював проектування театральних споруд на Україні. Автор будівель театру опери та балету у Дніпропетровську, музично-драматичних театрів у Житомирі, Ужгороді, Сімферополі, Івано-Франковську, Полтаві, Рівному, Луцьку, Херсоні, Маріуполі, Хмельницькому та ін.

Є автором-керівником проекту реконструкції будівлі [[Національна опера України імені Тараса Шевченка|Київського академічного театру опери і балету]]. Під час реконструкції була здійснена перебудова внутрішньої структури театру, надбудова поверху та сценічної коробки, створенний підземний поверх, проведена переобладнання та реставрація театральних приміщень, побудований новий корпус театру по вулиці Лисенка, реконструйовано Театральну площу (1985–1987). Цю роботу у 1990 році було відзначено [[Державна премія України в галузі архітектури|Державною премією УРСР по архітектурі]].

Разом з сином архітектором Вадимом Жежеріним є автором проекту станції [[Золоті ворота (станція метро)|«Золоті ворота»]] Київського метрополітену (1989), проект у 1991 році був відзначений [[Державна премія України в галузі архітектури|Державною премією УРСР]]
Помер у Києві, похований на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]].
Помер у Києві, похований на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]].


== Сім'я ==
== Сім'я ==
* Дружина&nbsp;— Лідія Олександрівна Гусєва (1918&nbsp;р.н.)&nbsp;— архітектор, керівник архітектурно-планувальної майстерні №&nbsp;2 інституту «Діпромісто» (1944–1979), керівник проектів будівництва міста [[Кузнецовськ]]а, мікрорайону «Український» у [[Ташкентський землетрус|зруйнованому землетрусом Ташкенті]], житлових будинків №&nbsp;24, 24-а по вулиці Січневого повстання (нинішня адреса&nbsp;— [[Лаврська вулиця]], 4, 4-а), №&nbsp;129–131 по Червоноармійській вулиці, №&nbsp;34-а по [[Вулиця Михайла Грушевського (Київ)|вулиці Кірова]] у Києві та ін.
Син&nbsp;— [[Жежерін Вадим Борисович|Вадим Борисович Жежерін]], двічі лауреат [[Державна премія України в галузі архітектури|Державної премії України в галузі архітектури]] (1991, 1998), [[народний архітектор України]] (2004).
* Син&nbsp;— [[Жежерін Вадим Борисович|Вадим Борисович Жежерін]], двічі лауреат [[Державна премія України в галузі архітектури|Державної премії України в галузі архітектури]] (1991, 1998), [[народний архітектор України]] (2004).

== Участь у конкурсах ==
* Конкурс на відбудову [[Хрещатик]]а (разом з архітекторами [[Добровольський Анатолій Володимирович|А.&nbsp;В.&nbsp;Добровольським]], [[Каракіс Йосип Юлійович|Й.&nbsp;Ю.&nbsp;Каракісом]], [[Штейнберг Яків Аронович|Я.&nbsp;А.&nbsp;Штейнбергом]], 1946 рік)


== Проекти ==
== Проекти ==
* [[Адміністрація Президента України]] на [[Банкова вулиця|вул. Банковій]] (як помічник архітектора [[Григор'єв Сергій Вікторович|Сергія Григор'єва]]) (1930-ті).
* [[Адміністрація Президента України]] на [[Банкова вулиця|Банковій вулиці]] (як помічник архітектора [[Григор'єв Сергій Вікторович|Сергія Григор'єва]]) (1930-ті).

* [[Школа|Школа № 48]] (на [[Прорізна вулиця (Київ, Шевченківський район)|вул. Прорізній]]) у Києві (1951).
* [[Школа|Школа №&nbsp;48]] (на [[Прорізна вулиця (Київ, Шевченківський район)|вул. Прорізній]]) у Києві (1951).
* Реконструкція [[Національна опера України імені Тараса Шевченка|Оперного театру]] у Києві (1980-ті)<ref>[http://www.kievstory.ru/page-288.html Національний Академічний театр опери та балету Україна]</ref>.
* Реконструкція [[Національна опера України імені Тараса Шевченка|Оперного театру]] у Києві (1980-ті)<ref>[http://www.kievstory.ru/page-288.html Національний Академічний театр опери та балету Україна]</ref>.
* Головний павільйон ВДНГ ([[Національний Експоцентр Україна|Національного експоцентру Україна]]) у Києві<ref>[http://otherreferats.allbest.ru/construction/00055358_0.html Культурно-освітні установи Києва]</ref>.
* Головний павільйон ВДНГ ([[Національний Експоцентр Україна|Національного експоцентру Україна]]) у Києві<ref>[http://otherreferats.allbest.ru/construction/00055358_0.html Культурно-освітні установи Києва]</ref>.
Рядок 49: Рядок 62:
== Зображення ==
== Зображення ==
<gallery>
<gallery>
Файл: Kiev 11.jpg | Будівля Адміністрації Президента України в Києві
Kiev 11.jpg | Будівля Адміністрації Президента України в Києві
Файл: Експоцентр.jpg | Головний павільйон Національного експоцентру України
Експоцентр.jpg | Головний павільйон Національного експоцентру України
Файл: Дніпропетровська опера.JPG | Оперний театр в Дніпропетровську
Дніпропетровська опера.JPG | Оперний театр в Дніпропетровську
Файл: Zoloti Vorota metro station Kiev 2010 01.jpg | Станція метро «Золоті ворота»
Zoloti Vorota metro station Kiev 2010 01.jpg | Станція метро «Золоті ворота»
</gallery>
</gallery>


Рядок 61: Рядок 74:
{{Портал|Мистецтво}}
{{Портал|Мистецтво}}
* {{МУ-97|С=239–240}}
* {{МУ-97|С=239–240}}
* Київський літопис ХХI століття: Визначні імена та підприємства України / АПН України, АМН України; Редкол.: А.&nbsp;К.&nbsp;Шидловський та ін.&nbsp;— 3-тє вид.&nbsp;— К.: Видав. центр «МЕТР», 2003. — С. 289-290.<!--622 с. : iл. — Імен. покажч.: с. 609–614.--> — ISBN 966-96308-1-9
⚫
* ''[[Кальницький Михайло Борисович|Кальницкий Михаил]].'' [http://www.interesniy.kiev.ua/old/7137/7219/wewerini Жежерины. Семейный портрет на фоне архитектуры] // Сайт «Интересный Киев»

⚫
* ''[[Кальницький Михайло Борисович|Кальницкий М. Б.]]'' [http://www.interesniy.kiev.ua/old/7137/7219/wewerini Жежерины. Семейный портрет на фоне архитектуры] // Сайт «Интересный Киев»


{{Architect-stub}}
{{Architect-stub}}

Версія за 15:24, 8 жовтня 2013

Жежерін Борис Петрович
Народження 14 (27) липня 1912(1912-07-27)
Смерть 1 березня 2006(2006-03-01) (93 роки)
Поховання Байкове кладовище
Країна СРСР
Навчання Київський національний університет будівництва і архітектури
Діяльність реставратор, архітектор
Праця в містах Київ
Нагороди
Державна премія України в галузі архітектури
Державна премія України в галузі архітектури
Заслужений архітектор України
Заслужений архітектор України
Діти ·Жежерін Вадим Борисович
Автограф
CMNS: Жежерін Борис Петрович у Вікісховищі

Жеже́рін Бори́с Петро́вич (нар. 14 (27) липня 1912(19120727), Київ — пом. 1 березня 2006) — український радянський архітектор, лауреат Державної премії УРСР по архітектурі (1990)[1][2], заслужений архітектор України (1975), почесний член Академії архітектури України (1994).

Біографія

Борис Жежерін народився у Києві у сім'ї вчителів. Його дід з боку матері, Володимир Сонін, був автором розписів Троїцької надвратної церкви Києво-Печерської лаври та Георгіївської церкви у Києві (зруйнована). У 1937 році закінчив архітектурний факультет Київського інженерно-будівельного інституту (керівник — В. Г. Заболотний). У 1936–1397 роках під керівництвом архітектора Сергія Григор'єва брав участь у спорудженні будівлі штабу Київського особливого війського округу по Комуністичній вулиці, 11 (ніні — будівля Адміністрації Президента України, вул. Банкова, 11). У 1937 році був заарештований та засуджений на 5 років ув'язнення за антирадянську агітацію та пропаганду, звільнений 1942 року.

У 1943 році добровольцем пішов на фронт, брав участь у боях Великої Вітчизняної війни на Курській дузі та у визволенні України. Отримав важке поранення, внаслідок чого був демобілізований, 1944 року повернувся до Києва. Інвалід ІІ групи.

У 1944–1986 роках працював у інституті «Діпромісто» архітектором-автором, головним архітектором проекту, керівником архітектурно-планувальної майстерні № 4. Є автором проектів відбудови Житомира, Коростеня, шахтних міст Донбасу, типових проектів житлових та громадських будинків (1944–1946). Автор проекту середньої школи № 48 по вулиці Свердлова (1951), по Головного павільйону ВДНГ УРСР (1951–1957), павільйонів «Будівництво» (1957–1958), «Товари народного споживання» (1970–1971), готелю «Золотий колос» по проспекту 40-річчя Жовтня у Києві.

У 1956–1987 роках очолював проектування театральних споруд на Україні. Автор будівель театру опери та балету у Дніпропетровську, музично-драматичних театрів у Житомирі, Ужгороді, Сімферополі, Івано-Франковську, Полтаві, Рівному, Луцьку, Херсоні, Маріуполі, Хмельницькому та ін.

Є автором-керівником проекту реконструкції будівлі Київського академічного театру опери і балету. Під час реконструкції була здійснена перебудова внутрішньої структури театру, надбудова поверху та сценічної коробки, створенний підземний поверх, проведена переобладнання та реставрація театральних приміщень, побудований новий корпус театру по вулиці Лисенка, реконструйовано Театральну площу (1985–1987). Цю роботу у 1990 році було відзначено Державною премією УРСР по архітектурі.

Разом з сином архітектором Вадимом Жежеріним є автором проекту станції «Золоті ворота» Київського метрополітену (1989), проект у 1991 році був відзначений Державною премією УРСР Помер у Києві, похований на Байковому кладовищі.

Сім'я

Участь у конкурсах

Проекти

Зображення

  • Будівля Адміністрації Президента України в Києві
    Будівля Адміністрації Президента України в Києві
  • Головний павільйон Національного експоцентру України
    Головний павільйон Національного експоцентру України
  • Оперний театр в Дніпропетровську
    Оперний театр в Дніпропетровську
  • Станція метро «Золоті ворота»
    Станція метро «Золоті ворота»

Примітки

  1. ↑ Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 244. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
  2. ↑ Премії державного рівня, які присуджені за твори архітектури в Україні з 1941 р. по 2007 р. за розподілом по АРК, областях та м. Києву
  3. ↑ Національний Академічний театр опери та балету Україна
  4. ↑ Культурно-освітні установи Києва
  5. ↑ Театри Житомира та Житомирські філармонії

Джерела


Доричний ордер Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жежерін_Борис_Петрович&oldid=13391278