Євроскептицизм

Європейський Союз

Це одна із статей, що входять до серії: Політичний устрій Європейського Союзу

Європейський парламент Голова: Роберта Мецола Найбільші фракції: Манфред Вебер: ЄНП Іратхе Гарсія: СіД 9-а сесія Депутат Європарламенту (705) 2019—2024 Бюро: Заступники Голови Квестор Конференція Законодавча процедура Комітети

Рада ЄС Головування: Швеція У складі: Загальна політика Зовнішня політика Економічна політика Єврогрупа Законодавча процедура Голосування Секретаріат Генеральний секретар Комітет

Європейська рада Голова: Шарль Мішель Партії Саміти

Європейська комісія Комісія фон дер Ляєн Президент: Урсула фон дер Ляєн Віцепрезиденти Комісари Генеральний секретар

Суд ЄС Суд ЄС Суд загальної юрисдикції Трибунал цивільної служби Члени суду Постанови

Інші установи Центральний банк: Голова ЄСЦБ Євро EMU Єврозона Єврозона у 2011 Європейський суд аудиторів: Бюджет ЄС OLAF Інвестиційний банк Комітет регіонів СЕК Омбудсмен Інші органи Агентства Національні парламенти

Внутрішня політика Бюджет «Чотири свободи»: Економічна зона Спільний ринок Зона FS&J Шенген Шенгенська зона Політика: Сільськогосподарська Енергетична Рибна Регіональна Громадянство: Ідентичність Пан'європеїзм Євроскептицизм Інтеграція: Наддержавність Єврофедералізм СШЄ Європа різних швидкостей Право на неучасть Тісніша співпраця Вихід із ЄС

Зовнішня політика Верховний представник: Жозеп Боррель Служба зовнішніх справ Спільна зовнішня політика Безпека та оборона Розширення

Вибори 1979, 1984, 1989 1994, 1999, 2004 2009 Результати виборів 1979 2014 2019 Політичні партії: ЄНП СіД ЄКР АЛДЄ ЄВА ЄКР ЛЗП Зелені — ЄВА ЄОЛ/ЛЗП ЄСПД Незалежні Виборчі округи Парламентські виборчі округи Референдуми

Право Спільні досягнення: Верховенство Субсидіарність Договори: Римські договори (1957) Договір злиття (1965) Єдиний європейський акт (1986) Маастрихтський договір (1992) Амстердамський договір (1997) Ніццький договір (2001) Лісабонська угода (2007) Хартія основних прав Членство

Євроскептици́зм — термін яким позначають сучасний політичний рух в Європі, якій промовляє відмову, або загалом скептичне, негативне ставлення до процесу інтеграції в межах Європейського союзу. Євроскептицизм, як поняття з'явився в Великій Британії серед противників членства країни у ЄС. З того часу термін поширився на багато інших країн Європи. Крім загального несприйняття інтеграції в ЄС, євроскептики виступають проти окремих політик союзу, зокрема проти введення єдиної валюти євро, конституції, наддержавних утворень, федералізації союзу та інших.

Дуже часто євроскептики виступають з позицій підтримки національних держав, їх суверенітету і висловлюють побоювання, що подальша інтеграція розмиє національний суверенітет їх держав. Попри це, євроскептицизм не є окремою, оформленою ідеологією і представники різних країн різняться у аспектах союзу, які є неприйнятними для них. Цілі багатьох євроскептиків також різняться — від повного виходу з союзу, виходу з валютної зони до бажання реформувати союз не виходячи з нього.

Партії і організації

• Європа свободи і деморатії (фракція Європарламенту)
• Незалежна партія Великої Британії (United Kingdom Independence Party)
• партія Ліга Норд (Італія)
• партія Альтернатива для Німеччини (Німеччина)
• Йоббік «Рух за кращу Угорщину» (Угорщина)
• Фідес — Угорський громадянський союз (Угорщина)
• Консервативна партія (Чеська республіка)
• Партія вільних громадян (Чеська республіка)
• Датський союз (Данія)
• Сербська радикальна партія (Сербія)
• Християнсько-демократична партія (Норвегія)

Див. також

• Євроміф
• Вихід із Європейського Союзу
• Проєвропеїзм

Джерела

• Євроскептицизм та проблеми його визначення (укр.)
• Статистичні дані щодо ЄС серед членів спільноти (англ.)
• Рух «Краще геть» у Великобританії. (англ.)