Березанський рунічний камінь: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Kvandr (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
Kvandr (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Berezanj runestone.jpg|міні|праворус|250пкс|Березанський рунічний камінь]] |
[[Файл:Berezanj runestone.jpg|міні|праворус|250пкс|Березанський рунічний камінь]] |
||
'''Березанський рунічний камінь''' був знайдений при розкопках на [[Березань (острів) |
'''Березанський рунічний камінь''' був знайдений при розкопках на [[Березань (острів)|острові Березань]] в [[1905]] році професором [[Новоросійський університет | Новоросійського університету]] Е.Р. фон Штерном. За відомостями Е.Р. фон Штерна, плита знаходилася в [[курган]]ному насипі, де були виявлені поховання. Плита була розташована біля голови похованого, а напис було перевернуто текстом донизу. За припущенням Ф.А.Бруна, цей камінь потрапив у поховання як вдруге використаний і спершу був поставлений до іншого захоронення. |
||
[[Рунічний камінь]], виявлений на острові Березань, є безперечним свідченням того, що острів був пунктом, через який проходили подорожі [[варяг]]ів зі [[Скандинавія | Скандинавії]] до [[Візантія | Візантії]].<ref> У IX–XI століттях острів Березань замикав |
[[Рунічний камінь]], виявлений на острові Березань, є безперечним свідченням того, що острів був пунктом, через який проходили подорожі [[варяг]]ів зі [[Скандинавія | Скандинавії]] до [[Візантія | Візантії]].<ref> У IX–XI століттях острів Березань замикав [[Шлях із варягів у греки|шлях із «варягів у греки»]] — Волховсько-Дніпровську річкову магістраль протяжністю близько 1500 км. Це був торговий трансєвропейський водний [[торговий шлях|шлях]], що з'єднував Скандинавію і Візантію. Шлях із «варягів у греки» починався від гирла Неви і далі йшов на південь по системі річок та озер: [[Ладозьке озеро|Ладозькому озеру]], [[Волхов]]у, озеру [[Ільмень]], річках [[Ловать]], [[Усвячь]], [[Каспля]], [[Лучесь]], верхній течії [[Західна Двина|Західної Двини]] і системі [[волок]]ів на Дніпрі в районі [[Смоленськ]]а. У Смоленську починався шлях по Дніпру, який виводив на простір Чорного моря, у [[Дніпровський лиман]], при виході з якого саме й розташований острів Березань.</ref> |
||
Камінь з рунічним написом зроблений |
Камінь з рунічним написом зроблений із [[вапняк]]у, нижня частина його не збереглася. Збережені розміри плити: висота — 0,47 м, ширина — 0,48 м. Руни висічені по дузі, по верхньому краю каменя <ref name="Мельникова">''Мельникова Е.А.'' Скандинавские рунические надписи: тексты, перевод, комментарий. — М., 1977; с. 154–155</ref>. |
||
Рунічний напис свідчить: «Krani kerthi half thisi iftir kal fi laka sin» |
Рунічний напис свідчить: «''Krani kerthi half thisi iftir kal fi laka sin''» («Ґрані зробив курган цей по Карлу, своєму товаришеві (фелаґі)»). Таким чином, текст повідомляє, що Ґрані не лише виготовив стелу з написом, а й поховав свого товариша в кургані (half). Напис цікавий ще й тим, що він поставлений не родичами загиблого, а його соратником по подорожі. Термін «фелаґі» склався й існував у дружинно-торговельному середовищі [[Вікінги|вікінг]]ів, тому, безсумнівно, похований і його товариш Ґрані були учасниками якогось військово-торговельного походу. Можливо, загиблий вікінг і Ґрані, що поставив камінь, були вихідцями з острова [[Ґотланд]], бо в тексті напису вжито слово ''half'' (курган), найпоширеніше на Ґотланді і менш уживане в інших областях Швеції. Також за готландське походження вікінга Ґрані, що поставив камінь, промовляє і розташування напису по дузі, що теж є специфічною ознакою готладських написів. Але гіпотеза про готландське походження вікінгів залишається лише припущенням, бо стислість напису не дозволяє цього стверджувати напевно. |
||
Рунічний напис був викарбуваний у XI столітті <ref name="Мельникова">''Мельникова Е.А.'' Скандинавские рунические надписи: тексты, перевод, комментарий. — М., 1977; с. 154–155</ref>. |
|||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
| Рядок 17: | Рядок 19: | ||
== Література == |
== Література == |
||
* Мельникова Е. |
* ''Мельникова Е.А.'' Скандинавские рунические надписи: тексты, перевод, комментарий. — М., 1977 |
||
* Лебедев Г. |
* ''Лебедев Г.С.'' Эпоха викингов в Северной Европе. — Л., 1985. — 285 с. |
||
== Ресурси Інтернету == |
== Ресурси Інтернету == |
||
| Рядок 28: | Рядок 30: | ||
[[Категорія:Рунічні камені]] |
[[Категорія:Рунічні камені]] |
||
[[Категорія:Археологія Миколаївської області]] |
[[Категорія:Археологія Миколаївської області]] |
||
[[Категорія:Варяги]] |
|||
[[Категорія:Вікінги]] |
|||
Версія за 14:45, 19 жовтня 2013
Березанський рунічний камінь був знайдений при розкопках на острові Березань в 1905 році професором Новоросійського університету Е.Р. фон Штерном. За відомостями Е.Р. фон Штерна, плита знаходилася в курганному насипі, де були виявлені поховання. Плита була розташована біля голови похованого, а напис було перевернуто текстом донизу. За припущенням Ф.А.Бруна, цей камінь потрапив у поховання як вдруге використаний і спершу був поставлений до іншого захоронення.
Рунічний камінь, виявлений на острові Березань, є безперечним свідченням того, що острів був пунктом, через який проходили подорожі варягів зі Скандинавії до Візантії.[1]
Камінь з рунічним написом зроблений із вапняку, нижня частина його не збереглася. Збережені розміри плити: висота — 0,47 м, ширина — 0,48 м. Руни висічені по дузі, по верхньому краю каменя [2].
Рунічний напис свідчить: «Krani kerthi half thisi iftir kal fi laka sin» («Ґрані зробив курган цей по Карлу, своєму товаришеві (фелаґі)»). Таким чином, текст повідомляє, що Ґрані не лише виготовив стелу з написом, а й поховав свого товариша в кургані (half). Напис цікавий ще й тим, що він поставлений не родичами загиблого, а його соратником по подорожі. Термін «фелаґі» склався й існував у дружинно-торговельному середовищі вікінгів, тому, безсумнівно, похований і його товариш Ґрані були учасниками якогось військово-торговельного походу. Можливо, загиблий вікінг і Ґрані, що поставив камінь, були вихідцями з острова Ґотланд, бо в тексті напису вжито слово half (курган), найпоширеніше на Ґотланді і менш уживане в інших областях Швеції. Також за готландське походження вікінга Ґрані, що поставив камінь, промовляє і розташування напису по дузі, що теж є специфічною ознакою готладських написів. Але гіпотеза про готландське походження вікінгів залишається лише припущенням, бо стислість напису не дозволяє цього стверджувати напевно.
Рунічний напис був викарбуваний у XI столітті [2].
Див. також
Фото
Література
- Мельникова Е.А. Скандинавские рунические надписи: тексты, перевод, комментарий. — М., 1977
- Лебедев Г.С. Эпоха викингов в Северной Европе. — Л., 1985. — 285 с.
Ресурси Інтернету
Примітки
- ↑ У IX–XI століттях острів Березань замикав шлях із «варягів у греки» — Волховсько-Дніпровську річкову магістраль протяжністю близько 1500 км. Це був торговий трансєвропейський водний шлях, що з'єднував Скандинавію і Візантію. Шлях із «варягів у греки» починався від гирла Неви і далі йшов на південь по системі річок та озер: Ладозькому озеру, Волхову, озеру Ільмень, річках Ловать, Усвячь, Каспля, Лучесь, верхній течії Західної Двини і системі волоків на Дніпрі в районі Смоленська. У Смоленську починався шлях по Дніпру, який виводив на простір Чорного моря, у Дніпровський лиман, при виході з якого саме й розташований острів Березань.
- ↑ а б Мельникова Е.А. Скандинавские рунические надписи: тексты, перевод, комментарий. — М., 1977; с. 154–155