Хуан Карлос I

Хуан Карлос I
Хуан Карлос I
король
Початок правління:	22 листопада 1975
Кінець правління:	нині
Коронація:	27 листопада 1975
Попередник:	Альфонс XIII
Дата народження:	5 січня 1938(1938-01-05) (86 років)
Місце народження:	Рим, Італія
Країна:	Іспанії
Дружина:	королева Софія Грецька
Діти:	1 - Гелена, герцогиня де Луго 2 - Крістіна, герцогиня Пальма-де-Майоркська 3 - Феліпе, принц Астурійський
Династія:	Бурбони
Батько:	Хуан, граф Барселонський
Мати:	Марія де лас Мерседес Бурбон-Сицилійська
Нагороди:	Ланцюг ордена Білого леваd Премія миру Фелікса Уфуе-Буаньїd (1994) премія Чотирьох свобод — Медаль свободиd (1996) Премія Нансена (1987) міжнародна премія Сімона Болівараd (1983) Почесний доктор Мадридського університету Комплутенсеd (1984) Honorary doctor of the University of Bolognad Почесний доктор Оксфордського університетуd почесний доктор Кембриджського університетуd почесний доктор Єврейського університету в Єрусалимі honorary doctor of the University of Brasíliad золота медаль Вищої ради з наукових дослідженьd (12 травня 1993) European Medal of Toleranced

Хуа́н Ка́рлос І де Бурбо́н (Рим, Італія; *5 січня 1938) — король Іспанії (від 22 листопада 1975 року) з династії Бурбонів французького походження. Онук останнього короля Іспанії Альфонса ХІІІ, позбавленого престолу квітневою революцією 1931 року.

Сходження на престол

1969 року Франциско Франко призначив спадкоємцем іспанського престолу 31-річного Хуана Карлоса, старшого сина графа Барселонського, проти волі батька. Хуан Карлос мав посісти престол не одразу, а лише після смерті Франко, що й трапилося 22 листопада 1975 року. Після коронації сам обрав називати себе Хуан Карлос І замість «Хуан ІІІ» та «Карлос V».

Король виявив далекоглядність, провівши практично одразу ж після вступу на престол демократичні реформи, легалізувавши політичні партії (1977) і розпустивши франкістську «фалангу». На основі Конституції Іспанії, ратифікованої народним референдумом 6 грудня 1978 року і проголошеної 27 грудня того ж року, яка визнає Короля символом національної єдності і легітимним спадкоємцем історичної династії. Король був оголошений спадкоємцем не Франко, а історичної монархії, і гарантувалися цивільні права й свободи. Провінції отримали більше самостійності (Іспанія перетворилася на федеративну державу).

1981 року король Хуан Карлос І вчинив успішний опір спробі державного перевороту, яку влаштували військові, що прагнули відновити франкістський режим. З 1982 року король бере участь у буденному політичному житті та сприймається, насамперед, як символ національної єдності й гарант демократичних свобод.

Сім'я

З 1962 р. одруженний на Софії Грецькій, дочці короля Греції Павла I, з данської династії Глюксбургів.

Діти:

• інфанта Гелена, герцогиня де Луго (н. 1963)
• інфанта Крістіна, герцогиня Пальма-де-Майоркська (н. 1965)
• Феліпе, принц Астурійский (н. 1968), спадкоємиць трону, майбутній король Іспанії Філіп VI.

Цікаві факти

• На честь Хуана Карлоса І названо десантний корабель-авіаносець іспанських ВМС, введений в експлуатацію в 2011 року.
• 10 березня 2007 р. під час промови прем'єр-міністра Іспанії Хосе Луїса Сапатеро на Іберо-Американській зустрічі на вищому рівні у Сантьяго, Чилі, трапився інцидент: Хуан Карлос I запропонував Президенту Венесуели Уго Чавесу «заткнутися». Дуже швидко фраза ¿Por qué no te callas? стала інтернет-мемом.

Див. також

• Список 50 чинних голів країн, що керують найдовше