Боярка (Звенигородський район): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Basio (обговорення | внесок) |
Basio (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 39: | Рядок 39: | ||
== Походження назви == |
== Походження назви == |
||
Археологічні розкопки свідчать про заснування у |
Археологічні розкопки свідчать про заснування у X–XII ст. поселення, яке отримало назву від однойменної річки, яка протікає цими місцями. За іншою версією, назва походить від того, що бояри, які пливли течією повноводної Боярки, любили приставати в урочищі «Пристань», яке збереглося досі. |
||
== Історія == |
== Історія == |
||
Як населений пункт, Боярка згадується [[1644]] року в наказі польського гетьмана [[Станіслав Концєпольський|Концепольського]] князеві [[Вишневецький Дмитро|Вишневецькому]], щоб той рухався з військом з [[Корсунь-Шевченківський|Корсуня]] на Боярку. |
Як населений пункт, Боярка згадується [[1644]] року в наказі польського гетьмана [[Станіслав Концєпольський|Концепольського]] князеві [[Вишневецький Дмитро|Вишневецькому]], щоб той рухався з військом з [[Корсунь-Шевченківський|Корсуня]] на Боярку. |
||
З [[1654]] року Боярка |
З [[1654]] року Боярка — сотенне містечко [[Білоцерківський повіт|Білоцерківського повіту]]. Того року діяли соборна церква [[Святий Юрій|Св. Георгія]] та церква [[Святий Миколай|Св. Миколая]]. Населення містечка становило 89 козаків, 245 міщан та 21 шляхти. |
||
З [[1722]] року Боярка належала польську магнату [[Яблонський Ян|Яну Яблонському]]. [[1768]] окремі гайдамацькі загони здійснили напад на поселення. [[1774]] року |
З [[1722]] року Боярка належала польську магнату [[Яблонський Ян|Яну Яблонському]]. [[1768]] окремі гайдамацькі загони здійснили напад на поселення. [[1774]] року польський король [[Станіслав Август Понятовський|Станіслав Август]] подарував село Ф. Бранницькому. |
||
Під час визвольних змагань |
Під час визвольних змагань 1917–1921 років жителі села контролювали загони командувача Вільного козацтва Квітковського, що намагався не пустити в село більшовиків. [[1929]] року створено колгосп ім. Жданова. |
||
У часи голодомору |
У часи голодомору 1932–1933 років померло 650 осіб, 47 зазнали політичних репресій. [[24 листопада]] [[2007]] на вшанування їх пам'яті у селі встановлено пам'ятний знак. |
||
У роки [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] воювало 268 жителів, з них 162 особи загинуло, 142 нагороджено орденами і медалями. |
У роки [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] воювало 268 жителів, з них 162 особи загинуло, 142 нагороджено орденами і медалями. |
||
Рядок 57: | Рядок 57: | ||
== Особистості == |
== Особистості == |
||
В Порадівці народився [[Яровий Пилип Степанович]] |
В Порадівці народився [[Яровий Пилип Степанович]] — [[Герой Радянського Союзу]]. |
||
В Боярці народився [[Поваженко Іван Омелянович]] (*4.08.1901 |
В Боярці народився [[Поваженко Іван Омелянович]] (*4.08.1901 — †1991) — видатний український ветеринар. |
||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* [http://weather.in.ua/ua/cherkasskaja/1941 Погода в селі Боярка] |
* [http://weather.in.ua/ua/cherkasskaja/1941 Погода в селі Боярка] |
||
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2009/11/269.html Боярка на сайті Міста і села України] |
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2009/11/269.html Боярка на сайті Міста і села України] |
||
{{Refimprove|date=листопад 2013}} |
|||
{{Ukraine-geo-stub}} |
{{Ukraine-geo-stub}} |
||
{{Лисянський район}} |
{{Лисянський район}} |
||
Версія за 07:20, 23 листопада 2013
село Боярка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Лисянський район |
Рада | Боярська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA71020190020043152 |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Населення | 664 |
Площа | 3,05 км² |
Густота населення | 0 осіб/км² |
Поштовий індекс | 19311 |
Телефонний код | +380 4749 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°19′19″ пн. ш. 30°42′18″ сх. д. / 49.32194° пн. ш. 30.70500° сх. д.Координати: 49°19′19″ пн. ш. 30°42′18″ сх. д. / 49.32194° пн. ш. 30.70500° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
163 м |
Водойми | Боярка |
Відстань до районного центру |
20 км |
Найближча залізнична станція | Лисянка |
Відстань до залізничної станції |
20 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Боярка |
Сільський голова | Дудник Олександр Іванович |
Карта | |
Мапа | |
Бо́ярка — село в Україні, Лисянському районі Черкаської області. У селі мешкає 664 людей.
Походження назви
Археологічні розкопки свідчать про заснування у X–XII ст. поселення, яке отримало назву від однойменної річки, яка протікає цими місцями. За іншою версією, назва походить від того, що бояри, які пливли течією повноводної Боярки, любили приставати в урочищі «Пристань», яке збереглося досі.
Історія
Як населений пункт, Боярка згадується 1644 року в наказі польського гетьмана Концепольського князеві Вишневецькому, щоб той рухався з військом з Корсуня на Боярку.
З 1654 року Боярка — сотенне містечко Білоцерківського повіту. Того року діяли соборна церква Св. Георгія та церква Св. Миколая. Населення містечка становило 89 козаків, 245 міщан та 21 шляхти.
З 1722 року Боярка належала польську магнату Яну Яблонському. 1768 окремі гайдамацькі загони здійснили напад на поселення. 1774 року польський король Станіслав Август подарував село Ф. Бранницькому.
Під час визвольних змагань 1917–1921 років жителі села контролювали загони командувача Вільного козацтва Квітковського, що намагався не пустити в село більшовиків. 1929 року створено колгосп ім. Жданова.
У часи голодомору 1932–1933 років померло 650 осіб, 47 зазнали політичних репресій. 24 листопада 2007 на вшанування їх пам'яті у селі встановлено пам'ятний знак.
У роки Німецько-радянської війни воювало 268 жителів, з них 162 особи загинуло, 142 нагороджено орденами і медалями.
1967 року до Боярки приєднано села Порадівка, Брідок та Харченків, що перетворилися на єдину сільську агломерацію.
Особистості
В Порадівці народився Яровий Пилип Степанович — Герой Радянського Союзу.
В Боярці народився Поваженко Іван Омелянович (*4.08.1901 — †1991) — видатний український ветеринар.
Посилання
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (листопад 2013) |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|