Ґорук Семен Васильович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 021 редагування
Немає опису редагування
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 021 редагування
доповнення
Рядок 33: Рядок 33:
В роки [[Перша світова війна|першої світової війни]] — командир сотні, з листопада [[1914]] — [[курінь|куреня]] Легіону Українських Січових Стрільців. Стрілецькі військові підрозділи під командуванням Горука визначалися в боях на [[Маківка (гора)|Маківці]] над [[Стрипа|Стрипою]] і на [[Лисоня|Лисоні]]. Поранений під [[Потутори|Потуторами]].
В роки [[Перша світова війна|першої світової війни]] — командир сотні, з листопада [[1914]] — [[курінь|куреня]] Легіону Українських Січових Стрільців. Стрілецькі військові підрозділи під командуванням Горука визначалися в боях на [[Маківка (гора)|Маківці]] над [[Стрипа|Стрипою]] і на [[Лисоня|Лисоні]]. Поранений під [[Потутори|Потуторами]].


На липень [[1917]] р. із 37 усусами перебував у [[Табір військовополонених|таборі для військовополонених]] в місті Симбірськ (сучасний [[Ульяновськ]])<ref>ЦДАВОВУ України. - Ф.1105. - О.1. - С.1. - А.114.</ref>.
На липень [[1917]] р. із 37 усусами перебував у [[Табір військовополонених|таборі для військовополонених]] в місті Симбірськ (сучасний [[Ульяновськ]])<ref>ЦДАВОВУ України. - Ф.1105. - О.1. - С.1. - А.114.</ref>. Мав можливість у неділю відвідувати богослужіння; під час відвідин римо-католицького костелу (вибрали його, а не православну церкву) восени 1916 р. в [[Симбірськ]]у разом із [[Носковський Зенон|Носковський Зеноном]] зустрілись з вивезеним до Сибіру отцем [[Носковський Володислав Михайлович|Носковським Володиславом]].<ref>''Я.Гриневич.'' Отець Володислав Носковський і його родина // [[Бучач і Бучаччина|Бучач і Бучаччина. Історично-Мемуарний Збірник]].— Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто: НТШ, Український архів. 1972.- 944с., іл. с.380—381</ref>


В листопаді [[1918]] р. входив до складу [[Український генеральний військовий комісаріат|Українського Генерального Військового Комісаріату]], який очолив підготовку і проведення [[Листопадовий чин|Листопадового повстання 1918]] у [[Львів|Львові]].
В листопаді [[1918]] р. входив до складу [[Український генеральний військовий комісаріат|Українського Генерального Військового Комісаріату]], який очолив підготовку і проведення [[Листопадовий чин|Листопадового повстання 1918]] у [[Львів|Львові]].


З [[5 листопада]] до [[10 грудня]] [[1918]] р.&nbsp;— начальник штабу (начальної булави) Начальної Команди УГА.
З [[5 листопада]] до [[10 грудня]] [[1918]] р.&nbsp;— начальник штабу (Начальної булави) Начальної Команди УГА.


Брав участь в [[Українсько-польська війна в Галичині 1918—19|українсько-польській війні 1918-19]] і [[Українсько-більшовицька війна 1917—1921|українсько-більшовицькій війні 1917-21]].
Брав участь в [[Українсько-польська війна в Галичині 1918—19|українсько-польській війні 1918-19]] і [[Українсько-більшовицька війна 1917—1921|українсько-більшовицькій війні 1917-21]].


Заарештований [[більшовик]]ами в квітні [[1920]] р. в [[Київ|Києві]].
Заарештований [[більшовик]]ами в квітні [[1920]] р. у [[Київ|Києві]].


З весни [[1920]] р. Горук перебував у більшовицькому полоні у концтаборі [[Кожухов (концтабір)|Кожухов]] недалеко від [[Москва|Москви]]. В червні 1920 р. разом з іншими галичанами був перевезений у табір особливого призначення на [[Соловецькі острови|Соловецьких островах]], де і загинув.
З весни [[1920]] р. перебував у більшовицькому полоні у концтаборі [[Кожухов (концтабір)|Кожухов]] недалеко від [[Москва|Москви]]. В червні 1920 р. разом з іншими галичанами був перевезений у табір особливого призначення на [[Соловецькі острови|Соловецьких островах]], де загинув.


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 49: Рядок 49:


== Джерела ==
== Джерела ==
* ''Литвин М., Науменко К.'' Історія ЗУНР.- Львів: Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995.- 368 с., іл. ISBN 5-7707-7867-9.
* ''Литвин М., Науменко К.'' Історія ЗУНР.— Львів: Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995.— 368 с., іл. ISBN 5—7707—7867—9.


== Посилання ==
== Посилання ==
Рядок 59: Рядок 59:
[[Категорія:Учасники Першої світової війни]]
[[Категорія:Учасники Першої світової війни]]
[[Категорія:Вояки Легіону УСС]]
[[Категорія:Вояки Легіону УСС]]
[[Категорія:Вояки Української Галицької Армії]]
[[Категорія:Отамани УГА]]
[[Категорія:Начальники штабу Начальної Команди УГА]]
[[Категорія:Начальники штабу Начальної Команди УГА]]
[[Категорія:Репресовані у СРСР]]
[[Категорія:Репресовані у СРСР]]

Версія за 09:08, 24 листопада 2013

Семен Горук
Файл:Семен Горук.jpg
Народження 13 вересня 1873(1873-09-13)
м. Снятин
Смерть 1920(1920)
Соловки, Росія Росія
Країна ЗУНР ЗУНР
Приналежність УСС
Освіта ЛНУ ім. І. Франка
Звання отаман
Командування 2-й курінь УСС
Війни / битви Перша світова війна
Українсько-польська війна 1918—1919

Семе́н (Се́нь) Гору́к (13 вересня 1873[1] м. Снятин — † 1920, Соловки) — журналіст, отаман Легіону Українських Січових Стрільців і Української Галицької Армії.

Життєпис

Народився в м. Снятині (тепер Івано-Франківська область).

Навчався у Коломийській гімназії, згодом — Львівському університеті. В довоєнний період був активним членом «Молодої України» та Християнсько-Суспільної Партії, редагував часопис «Руслан». Став одним з організаторів товариства «Сокіл» в Галичині.

В роки першої світової війни — командир сотні, з листопада 1914 — куреня Легіону Українських Січових Стрільців. Стрілецькі військові підрозділи під командуванням Горука визначалися в боях на Маківці над Стрипою і на Лисоні. Поранений під Потуторами.

На липень 1917 р. із 37 усусами перебував у таборі для військовополонених в місті Симбірськ (сучасний Ульяновськ)[2]. Мав можливість у неділю відвідувати богослужіння; під час відвідин римо-католицького костелу (вибрали його, а не православну церкву) восени 1916 р. в Симбірську разом із Носковський Зеноном зустрілись з вивезеним до Сибіру отцем Носковським Володиславом.[3]

В листопаді 1918 р. входив до складу Українського Генерального Військового Комісаріату, який очолив підготовку і проведення Листопадового повстання 1918 у Львові.

З 5 листопада до 10 грудня 1918 р. — начальник штабу (Начальної булави) Начальної Команди УГА.

Брав участь в українсько-польській війні 1918-19 і українсько-більшовицькій війні 1917-21.

Заарештований більшовиками в квітні 1920 р. у Києві.

З весни 1920 р. перебував у більшовицькому полоні у концтаборі Кожухов недалеко від Москви. В червні 1920 р. разом з іншими галичанами був перевезений у табір особливого призначення на Соловецьких островах, де загинув.

Примітки

  1. ↑ Семен Горук
  2. ↑ ЦДАВОВУ України. - Ф.1105. - О.1. - С.1. - А.114.
  3. ↑ Я.Гриневич. Отець Володислав Носковський і його родина // Бучач і Бучаччина. Історично-Мемуарний Збірник.— Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто: НТШ, Український архів. 1972.- 944с., іл. с.380—381

Джерела

  • Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР.— Львів: Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995.— 368 с., іл. ISBN 5—7707—7867—9.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ґорук_Семен_Васильович&oldid=13605299