Фюрер

Фю́рер (нім. Führer) — слово, що означає «вождь».

Як правило, використовується по відношенню до Адольфа Гітлера, що офіційно носив цей титул. У Третьому рейху слово «фюрер» було складовою частиною назв різних звань і посад (наприклад, штурмбанфюрер, групенфюрер і т. інш.)

У наш час може вживатися (часто іронічно) стосовно голів різних екстремістських організацій. Слово «Фюрер» також входить до складу складних слів, що позначають посади в комерційних організаціях (наприклад, нім. Geschäftsführer — комерційний директор).

Історія

Коли 87-літній президент Німеччини Пауль фон Гінденбург був вже у стані агонії, слухняний уряд прийняв 1 серпня 1934 року рішення про об'єднання посад президента країни та канцлера (голови уряду) і передачу повноваженнь президента діючому канцлеру Адольфу Гітлеру. Ця дія мала незаконний характер, бо, згідно закону від 17 грудня 1932 року, функції президента до обрання нового шляхом загальних виборів мав виконувати голова Верховного суду.

19 серпня на референдумі німецькі виборці схвалили закон про об'єднання посад президента і рейхсканцлера, що практично означало державний переворот. Із 45,2 млн виборців (99% взяли участь у голосуванні) 38,1 млн підтримали А. Гітлера і лише 4,2 млн. (близько 9%) голосували проти.

Згідно із законом, новий пост фюрера і рейхсканцлера (нім. Führer und Reichskanzler) об'єднав пости президента і канцлера, зробивши Гітлера одноосібним правителем Німеччини. «Принцип вождизму» (від Führer—вождь) (нім. Führerprinzip — фюрерпринцип) широко пропагувався нацистською партією, одним з найвідоміших гасел якої був «Один народ, одна держава, один вождь» (нім. Ein Volk, ein Reich, ein Führer).

Сучасне використання

Сильні асоціації з нацизмом привели до того, що в сучасній Німеччині слово «фюрер» мало використовується в первинному сенсі («вождь», «лідер»).^{[джерело?]} Проте воно є складовою частиною багатьох слів. Наприклад: Lokführer (машиніст), Spielführer (капітан команди), Führerschein (посвідчення водія) і т. д.

У підручниках з німецької мови, якими користувалися у навчальних закладах Радянського Союзу Леніна називали «фюрером світового пролетаріату» (нім. Lenin - der Führer des Weltproletariats).