Кільчасті черви: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Taxobox |
|||
| fossil_range = |
|||
| name = Кільчасті черви, кільчаки, аннеліди |
|||
| trend = |
|||
| image = Regenwurm1.jpg |
|||
| image_width = 250px |
|||
| image_caption = [[Дощовий черв'як]] |
|||
| domain = [[Еукаріоти]] (Eukaryota) |
|||
| regnum = [[Тварини]] (Animalia) |
|||
| subregnum = [[Справжні багатоклітинні]] (Eumetazoa) |
|||
| unranked_phylum = [[Двобічно-симетричні]] (Bilateralia) |
|||
| unranked_phylum2 = [[Первиннороті]] (Protostomia) |
|||
| phylum = '''Annelida''' (Lamarck, [[1809]]) |
|||
| subdivision_ranks = Класи |
|||
| subdivision = |
|||
* [[Багатощетинкові черви]] (Polychaeta) |
|||
* [[Первинні аннеліди]] (Archiannelida) |
|||
* [[Пояскові]] (Clitellata) |
|||
* [[Мізостоміди]] (Myzostomida) |
|||
* [[Малощетинкові]] (Olychochaeta) |
|||
* [[П'явки]] (Hirudinea) |
|||
| ncbi = 6340 |
|||
| wikispecies = Annelida |
|||
}} |
|||
{{Не плутати|Кільчасті черв'яги}} |
|||
'''Кільча́сті че́рви''' або '''аннелі́ди''' або '''кільчаки́''' (Annelida, від {{lang-la|annelus}} — «кільце») — тип відносно високоорганізованих червів, що складається з близько 15 тисяч видів. Вони мешкають в більшості вологих середовищ, включаючи наземні, прісноводні і морські, містять багато [[паразит]]ичних та [[мутуалізм|мутуалістичних]] видів. Мають розміри від менше міліметра до понад 3 метрів (''[[Lamellibrachia]]''). |
'''Кільча́сті че́рви''' або '''аннелі́ди''' або '''кільчаки́''' (Annelida, від {{lang-la|annelus}} — «кільце») — тип відносно високоорганізованих червів, що складається з близько 15 тисяч видів. Вони мешкають в більшості вологих середовищ, включаючи наземні, прісноводні і морські, містять багато [[паразит]]ичних та [[мутуалізм|мутуалістичних]] видів. Мають розміри від менше міліметра до понад 3 метрів (''[[Lamellibrachia]]''). |
||
Рядок 45: | Рядок 20: | ||
Кільчасті черви мають велике значення для кругообігу речовин у природі. Нереїди є основою живлення багатьох промислових риб, крабів, а звичайний трубочник — гарний корм для акваріумних риб та деяких прісноводних риб. Дощові черви відіграють величезну роль у процесах ґрунтоутворення. Вони збагачують ґрунт на перегній та розпушують його, сприяючи проникненню в нього повітря й води. Ще Ч. Дарвін відзначав корисний вплив кільчастих червів на родючість ґрунту. Деякі п’явки завдають великої шкоди рибам, птахам і ссавцям. Медична п’явка використовується для лікування багатьох захворювань та як об’єкт лабораторних експериментів. |
Кільчасті черви мають велике значення для кругообігу речовин у природі. Нереїди є основою живлення багатьох промислових риб, крабів, а звичайний трубочник — гарний корм для акваріумних риб та деяких прісноводних риб. Дощові черви відіграють величезну роль у процесах ґрунтоутворення. Вони збагачують ґрунт на перегній та розпушують його, сприяючи проникненню в нього повітря й води. Ще Ч. Дарвін відзначав корисний вплив кільчастих червів на родючість ґрунту. Деякі п’явки завдають великої шкоди рибам, птахам і ссавцям. Медична п’явка використовується для лікування багатьох захворювань та як об’єкт лабораторних експериментів. |
||
ОП ОП ОП |
|||
== Посилання == |
== Посилання == |
Версія за 20:38, 9 грудня 2013
Кільча́сті че́рви або аннелі́ди або кільчаки́ (Annelida, від лат. annelus — «кільце») — тип відносно високоорганізованих червів, що складається з близько 15 тисяч видів. Вони мешкають в більшості вологих середовищ, включаючи наземні, прісноводні і морські, містять багато паразитичних та мутуалістичних видів. Мають розміри від менше міліметра до понад 3 метрів (Lamellibrachia).
Целом у них поділений перегородками на сегменти, які представлені як зовнішні кільця (звідки і назва типу), відсутній або спрощений у деяких п'явок і первинних аннелід. Із сегментацією тіла пов'язана метамерія (сегментація) внутрішніх органів — нервової, видільної та кровоносної систем. Завдяки перегородкам, аннеліда при пошкодженні втрачає лише певні сегменти тіла.
Тіло кільчастих червів двобічносемитричне, у поперечному розрізі кругле. Воно почленоване на велику кількість сегментів (до 900); зовнішня сегментація збігається з розташуванням поперечних перегородок усередині тіла. У кожному сегменті повторюються певні деталі будови (щетинки, нервові вузли, органи виділення). Розміри варіюють від 0,5 мм до 3 м. Кільчасті черви — тризародковошарові організми. Шкірно-м’язовий мішок у них розвинений краще, ніж у плоских і круглих червів. Він складається з одного шару епітелію та двох шарів м’язів: кільцевих та поздовжніх. Завдяки кільцевим м’язам тіло подовжується і стає тоншим, завдяки поздовжнім — укорочується і потовщується. У рухах беруть участь і допоміжні придатки — щетинки, які розташовані поодиноко або пучками правильними поздовжніми рядами. Характерною особливістю типу є наявність вторинної порожнини тіла. Від первинної порожнини тіла вона відрізняється тим, що має власні стінки, вистелені особливим епітелієм, який відділяє порожнину тіла від оточуючих тканин та органів.
Травна система: кільчастих червів складається з ротової порожнини, глотки, стравоходу і кишечника, який закінчується анальним отвором. У дощових черв’яків є воло (розширення стравоходу). Перетравлювання їжі відбувається в кишечнику.
Кровоносна система:У зв’язку з ускладненням будови та збільшенням активності у кільчастих червів уперше з’являється кровоносна система замкненого типу, тобто кров не виливається в порожнину тіла. Кровоносна система забезпечує транспортування поживних речовин і газів та здійснює захист.
Дихальна система: дихання здійснюється через усю поверхню шкіри, багату на кровоносні судини. Спеціальні органи дихання — зябра (вирости шкіри) — мають тільки деякі морські кільчасті черви.
Видільна система: представлена парними трубочками (метанефридіями) в кожному сегменті тіла.
Нервова система: у кільчастих червів — вузлового типу, але складніша, ніж у плоских та круглих червів. Вона представлена навкологлотковим кільцем, черевним нервовим ланцюжком та нервами, що відходять до різних органів. У кільчастих червів добре розвинені органи чуттів. У багатьох є очі; органи слуху побудовані за принципом локаторів; наявні також смакові рецептори та нюхові клітини.
Розмноження: за способом розмноження кільчасті черви як роздільностатеві, так і гермафродити. Дощові черви — гермафродити, але запліднення у них перехресне. Морські черви — роздільностатеві тварини. Запліднення яєць відбувається у воді. У дощового черв’яка розвиток прямий, а у деяких представників типу (нереїда) зі заплідненого яйця утворюється личинка (розвиток з перетворенням). У всіх представників типу добре виражена регенерація.
До типу Кільчасті черви належать класи: Малощетинкові черви, Багатощетинкові черви, П’явки. Представниками малощетинкових червів є дощовий черв’як, трубочник; багатощетинкових — піскожил, нереїда; п’явок — несправжньокінська, медична п’явка.
Кільчасті черви мають велике значення для кругообігу речовин у природі. Нереїди є основою живлення багатьох промислових риб, крабів, а звичайний трубочник — гарний корм для акваріумних риб та деяких прісноводних риб. Дощові черви відіграють величезну роль у процесах ґрунтоутворення. Вони збагачують ґрунт на перегній та розпушують його, сприяючи проникненню в нього повітря й води. Ще Ч. Дарвін відзначав корисний вплив кільчастих червів на родючість ґрунту. Деякі п’явки завдають великої шкоди рибам, птахам і ссавцям. Медична п’явка використовується для лікування багатьох захворювань та як об’єкт лабораторних експериментів.
ОП ОП ОП
Посилання
Ця стаття не містить посилань на джерела. (грудень 2012) |
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. (грудень 2012) |
Це незавершена стаття про безхребетних. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |