Тишкевичі: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Рядок 13: | Рядок 13: | ||
* [[Казимир Тишкевич]] (?-†[[1652]]) — син Петра. |
* [[Казимир Тишкевич]] (?-†[[1652]]) — син Петра. |
||
* [[Петро Тишкевич|Тишкевич Петро]] ([[1571]]—[[1631]] рр.) — син Юрія і батько [[Казимир Тишкевич|Казимирові Тишкевичу]]. |
* [[Петро Тишкевич|Тишкевич Петро]] ([[1571]]—[[1631]] рр.) — син [[Юрій Тишкевич|Юрія]] і батько [[Казимир Тишкевич|Казимирові Тишкевичу]]. |
||
* [[Тишкевич Юрій (-1656)|Юрій Тишкевич]] (помер у [[1656]] р.) був послом в [[Рим]]і (1638), потім [[єпископ]]ом віленським; |
* [[Тишкевич Юрій (-1656)|Юрій Тишкевич]] (помер у [[1656]] р.) був послом в [[Рим]]і (1638), потім [[єпископ]]ом віленським; |
||
* [[Тишкевич Антоній|Антоній]] (помер в [[1762]] р.) єпископом жмудським. |
* [[Тишкевич Антоній|Антоній]] (помер в [[1762]] р.) єпископом жмудським. |
Версія за 11:15, 12 грудня 2013
Тишке́вичі гербу Леліва (рус. Тышкевічы; пол. Tyszkiewicz) — руський шляхетський рід у Великому князівстві Литовському й Речі Посполитій. Походить з Русі, від боярина Каленика Мішковича. Останній на початку 15 століття отримав від волинського князя Свидригайла землі на Київщині. Прізвище походить від боярського сина Тимофія (Тишки), засновника роду. В 16 столітті його нащадки отримали маєтності в Литві. З 1569 року — син Тимофія, Василь, здобув графський титул. Володіли містечками Логойськ, Бердичів, Біржи.
Представники
- Василь Тишкевич (? — 1571) — воєвода підляський та смоленський, граф.
- Юрій Тишкевич (? — 1576) — син Василя. Берестейський воєвода.
- Ян-Остафій Тишкевич (1571—1631) — син Юрія. Воєвода мстиславський і берестейський.
- Кшиштоф Тишкевич (1616—1666) — син Яна-Остафія. Чернігівський воєвода.
- Остафій Тишкевич (? — 1590) — син Василя. смоленський каштелян.
- Ян-Остафій Тишкевич (1571—1631) — син Юрія. Воєвода мстиславський і берестейський.
- Юрій Тишкевич (? — 1576) — син Василя. Берестейський воєвода.
- Казимир Тишкевич (?-†1652) — син Петра.
- Тишкевич Петро (1571—1631 рр.) — син Юрія і батько Казимирові Тишкевичу.
- Юрій Тишкевич (помер у 1656 р.) був послом в Римі (1638), потім єпископом віленським;
- Антоній (помер в 1762 р.) єпископом жмудським.
- Констянтин Пієвич Тишкевич (1806—1868), відомий польський археолог, письменник з історії, археології, географії та етнографії; його брат Евстафій — засновник віленського археологічного музею.
- граф Михайло Тишкевич (1857—1930) — діяч УНР
- Януш Тишкевич - воєвода та генеральний староста київського краю. Володів м. Бердичів в першій половині XVII століття
Скумін-Тишкевичі
Частина роду Тишкевичів прийняла в XVI столітті прізвисько Скумін. З цієї гілки
- Федір Скумін-Тишкевіч, білоруський магнат, меценат.
- Людвіг Скумін-Тишкевич (помер в 1808 р.), одружений на сестрі останнього польського короля княжні Констанції Понятовській, був гетьманом польовим (1780), підскарбієм великим (1791) та маршалом великим (1793) литовським. З його смертю гілка Скумін-Тишкевичів припинила своє існування. Рід графів Тишкевичів занесений в V частину книг родоводу Віленської, Київської та Мінської губерній.
Маєтки
Тишкевичі володіли численними земельними володіннями на території сучасної Литви і Білорусії. Збереглися їх міські резиденції, переважно витримані в стилі класицизму, у Варшаві, Кракові та Вільнюсі. Заміські палаци були зведені Тишкевічамі в Логійську (зруйнований під час ВВВ), Паланзі, Троках і Біржах.
В Україні у с.Спичинці залишився Палац Тишкевичів XIX ст., який називають "замок французької Луари".
Садиба Тишкевичів у Біржах | Садиба Тишкевичів у Паланзі | Садиба Тишкевичів у Троках |
Посилання
- Родовід Тишкевичів (пол.)
- Рід Тишкевичів