Свеса

смт Свеса
Знак початку Свеси Знак початку Свеси
Країна	Україна
Область	Сумська область
Район	Ямпільський район
Рада	Свеська селищна рада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засноване	відома з 1670-их років
Статус	із 1938 року
Площа	км²
Населення	7758
Поштовий індекс	41226
Телефонний код	+380 5456
Географічні координати	51°56′48″ пн. ш. 33°56′00″ сх. д.
Водойма	Свіса (річка)
Відстань
Найближча залізнична станція:	Свеса
До райцентру:
- автошляхами:	12 км
До обл. центру:
- автошляхами:	180 км
Селищна влада
Адреса	41226, Сумська область, Ямпільський р-н, смт. Свеса, вул. Леніна, 31
Карта
Свеса
Свеса
Свеса у Вікісховищі

Све́са (Свіса) — селище міського типу, Ямпільського району Сумської області України, розташоване над річкою Свісою (притоки Івотки, басейну Дніпра). Населення у 1970 і 2001 роках становила 7 800 мешканців. В Свесі знаходиться насосний завод, який випускає складну хімічну апаратуру, і єдине в Україні підприємство дубильних екстрактів (в 90-х роках 20-го століття знищене фізично). Свеса відома з 1670-их років.

Назва

Цікаве звукосполучення в назві селища має кілька версій. Одна з них походить від слова «весь», що означає невелике поселення, жителі якого називалися відповідно «весянами». За іншою версією назва «Звиса, Свиса» пов'язана з місцем розташування поселення. Воно розташоване на крутому правому березі річки, яка того часу впритул протікала під вапняним стімким берегом, тому поселення ніби «звисало» над річкою та болотистою місцевістю, що й започаткувало назву поселення «Свиса» з наступною редакцією в назву «Свеса».

Історія

Міська забудова

З середини XVII століття бере свій початок селище Свеса, яке виникло, як сторожова вежа на випадок наступу Польщі на Московські землі. Найвірогіднішою датою заснування Свеси є 1650 рік. Перша згадка про поселення датується другою половиною XVII століття, коли гетьман Самойлович подарував його своєму зятеві Юрію Четвертинському.

Після ліквідації полкового устрою на Лівобережній Україні в 1782 році хутір Свеса в складі Глухівського повіту ввійшов до Новгород-Сіверського намісництва, в 1796 році — до Малоросійської, а в 1802 році — Чернігівської гу­бернії.

Наприкінці XVIII ст. Скоропадський, а потім Неплюєв, до якого пере­йшов хутір, остаточно закріпачили селян.

Після проведення реформи селяни, хоч і стали особисто вільними, еко­номічне становище їх не поліпшилося.

З 1765 року Свеса перебуває в володінні поміщиків Неплюєвих. Крім винокурні, М. М. Неплюєву належали цукровий завод та завод з виробництва вина, побудований у 1853 р.. У 1858 р. відкрито ливарно-механічний завод.

Наявність вільних робочих рук після скасування кріпацтва і введення в дію залізниці Конотоп—Брянськ сприяли розширенню діючих підприємств і перетворенню Свеси на досить велике робітниче селище. Наприкінці XIX ст. колишній хутір уже називали слободою. В 1897 році тут проживало 865 чо­ловік. Крім того, сюди на заробітки прибували селяни з навколишніх сіл і на­віть із сусідніх губерній.

Завдяки вигідному розташуванню, природним багатством лісового краю цей хутір перетворився на військово-стратегічну, тилову сировинну базу, практично недоступну для Польщі. Тут вироблялось деревне вугілля для мідного литва, дьоготь для побутових потреб, поташ — для миловаріння та інші.

Голодомор 1932-1933 рр. не оминув і свесян, хоча й маштаби голоду не були вражаючі. Люди варили борщ з різних трав, пекли оладки з клеверу, збирали пташині яйця, гнилу картоплю. Хліб пекли з картопляного лушпиння, куди добавляли липові бруньки.

1938 року населеному пункту присвоєно статус селище міського типу. У 2000 році до населеного пункту надійшло голубе па­ливо.

Джерела

• ДП «Свеський лісгосп»
• Свеська інтернет-газета «Селищний Вісник»
• Облікова картка
• История Городов и Сел (рос.)
• Свесский насосный завод (рос.)
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.