Штейн (металургія): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Addbot (обговорення | внесок) м Вилучення 2 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q1885921 |
IvanBot (обговорення | внесок) м replaced: більше 4 г → понад 4 г |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Штейн''' (від {{lang-de|Stein}}, буквально — камінь), проміжний або побічний продукт в кольоровій металургії, [[сплав]] [[сульфід]]ів [[залізо|заліза]] і кольорових металів змінного хімічного складу. Завдяки малій розчинності сульфідів кольорових металів в окисних розплавах, щодо низькій температурі їх плавлення (нижче 1100 °С) і великої щільності ( |
'''Штейн''' (від {{lang-de|Stein}}, буквально — камінь), проміжний або побічний продукт в кольоровій металургії, [[сплав]] [[сульфід]]ів [[залізо|заліза]] і кольорових металів змінного хімічного складу. Завдяки малій розчинності сульфідів кольорових металів в окисних розплавах, щодо низькій температурі їх плавлення (нижче 1100 °С) і великої щільності (понад 4 г/см³) розплавлений штейн відділяється при плавці від [[шлак]]у і утворює окремий шар, розташований під ним. Штейн — основний продукт, в який переходять [[мідь]], [[нікель]] і [[кобальт]] при плавці мідної і нікелевої сульфідної сировини і при деяких технологічних схемах переробки окислених руд. Зазвичай штейн містять 10—50% [[Cu]] і [[Ni]], 15—25% [[Сірка|S]], решта [[Fe]]. Штейн утворюється також в процесі свинцевої плавки за наявності в сировині міді і сірки. У штейні, як правило, акумулюються наявні в сировині благородні і супутні метали. |
||
Штейн переробляють в конвертері, де відбувається окислення сірки, а [[залізо]] переводиться з сульфідної в окисну форму і утворює з [[кварц]]ем конвертерний [[шлак]]; сульфіди міді і нікелю після видалення заліза піддаються подальшій обробці. |
Штейн переробляють в конвертері, де відбувається окислення сірки, а [[залізо]] переводиться з сульфідної в окисну форму і утворює з [[кварц]]ем конвертерний [[шлак]]; сульфіди міді і нікелю після видалення заліза піддаються подальшій обробці. |
||
Версія за 15:16, 24 грудня 2013
Штейн (від нім. Stein, буквально — камінь), проміжний або побічний продукт в кольоровій металургії, сплав сульфідів заліза і кольорових металів змінного хімічного складу. Завдяки малій розчинності сульфідів кольорових металів в окисних розплавах, щодо низькій температурі їх плавлення (нижче 1100 °С) і великої щільності (понад 4 г/см³) розплавлений штейн відділяється при плавці від шлаку і утворює окремий шар, розташований під ним. Штейн — основний продукт, в який переходять мідь, нікель і кобальт при плавці мідної і нікелевої сульфідної сировини і при деяких технологічних схемах переробки окислених руд. Зазвичай штейн містять 10—50% Cu і Ni, 15—25% S, решта Fe. Штейн утворюється також в процесі свинцевої плавки за наявності в сировині міді і сірки. У штейні, як правило, акумулюються наявні в сировині благородні і супутні метали.
Штейн переробляють в конвертері, де відбувається окислення сірки, а залізо переводиться з сульфідної в окисну форму і утворює з кварцем конвертерний шлак; сульфіди міді і нікелю після видалення заліза піддаються подальшій обробці.
Нікелевий штейн, отриманий при плавці, називається також ротштейном (сирий штейн), штейн після конвертації із вмістом заліза менше 3% — файнштейном (чистий штейн), а штейн з проміжним вмістом заліза — шпурштейном. Мідний штейн після закінчення першого періоду конвертації, що містить < 1% Fe, називається білим маттом (matte — англ. штейн) або білим штейном.
Джерела
- В.П.Мовчан, М.М.Бережний. Основи металургії. Дніпропетровськ:Пороги, 2001 . - 336 с.