Рудницька Мілена Іванівна: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
м foto |
Basio (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 10: | Рядок 10: | ||
У 1936—1939 — член президії Українського Координаційного Комітету у Львові. З 1939 — на еміграції: [[Краків]], [[Берлін]], [[Прага]], [[Женева]] (де у 1945—1950 була директором [[Український Допомоговий Комітет|Українського Допомогового Комітету]]), [[Нью-Йорк]] і [[Мюнхен]]). |
У 1936—1939 — член президії Українського Координаційного Комітету у Львові. З 1939 — на еміграції: [[Краків]], [[Берлін]], [[Прага]], [[Женева]] (де у 1945—1950 була директором [[Український Допомоговий Комітет|Українського Допомогового Комітету]]), [[Нью-Йорк]] і [[Мюнхен]]). |
||
З 1919 виступала зі сторінок у пресі на політичні, [[Фемінізм|феміністичні]] й виховні теми. |
Значна частини її діяльності присвячена журналістиці. У 1918 вона була членом редакції тижневика «Наша мета» (Львів), у 1922—1925 редагувала щотижневу сторінку у газеті «[[Діло (газета)|Діло]]», була редактором двотижневика «Жінка» (ідеологічний орган [[Союз українок|Союзу українок]]) у 1935—1939. З 1919 виступала зі сторінок у пресі на політичні, [[Фемінізм|феміністичні]] й виховні теми. |
||
Окремі книжки: «Українська дійсність і завдання жінки» (1934), «Західна Україна під більшовиками» (1958), «[[Дон Боско]]. Людина, педагог, святий» (1963), «Невидимі стигмати» (1970). |
Окремі книжки: «Українська дійсність і завдання жінки» (1934), «Західна Україна під більшовиками» (1958), «[[Дон Боско]]. Людина, педагог, святий» (1963), «Невидимі стигмати» (1970). |
||
Рядок 16: | Рядок 16: | ||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
* {{ЕУ}} |
* {{ЕУ}} |
||
* Пода О. [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/obraz/2009_10.pdf Гендерний світ публіцистики Мілени Рудницької] // Образ Збірник наукових праць - Вип. 10, 2009 |
|||
* [http://zbruc.eu/node/9922 ''Мілена Рудницька''. До моїх товаришок праці // Діло, 09.07.1938] |
* [http://zbruc.eu/node/9922 ''Мілена Рудницька''. До моїх товаришок праці // Діло, 09.07.1938] |
||
* [http://provse.te.ua/2011/01/milena-rudnytska-bula-odnijeyu-z-troh-delehativ-do-lihy-natsij-u-sichni-1931-r-yaki-domahalys-rozhlyadu-porushen-polscheyu-harantij-prav-natsmenshyn-zokrema-teroru-i-patsyfikatsiji/print ''Марта Гавришко.'' Мілена Рудницька була однією з трьох делегатів до Ліги Націй у січні 1931 р., які домагались розгляду порушень Польщею гарантій прав нацменшин, зокрема терору і пацифікації // Сайт "Про все"] |
* [http://provse.te.ua/2011/01/milena-rudnytska-bula-odnijeyu-z-troh-delehativ-do-lihy-natsij-u-sichni-1931-r-yaki-domahalys-rozhlyadu-porushen-polscheyu-harantij-prav-natsmenshyn-zokrema-teroru-i-patsyfikatsiji/print ''Марта Гавришко.'' Мілена Рудницька була однією з трьох делегатів до Ліги Націй у січні 1931 р., які домагались розгляду порушень Польщею гарантій прав нацменшин, зокрема терору і пацифікації // Сайт "Про все"] |
Версія за 17:22, 25 грудня 2013
Міле́на Іва́нівна Рудни́цька (*15 липня 1892, Зборів — †29 березня 1976, Мюнхен) — українська громадсько-політична діячка, журналістка, письменниця, учителька середніх шкіл. Голова центральної управи Союзу Українок.
Біографія
Викладач на Вищих Педагогічних Курсах у Львові (1921—1928), одна з ідеологів українського жіночого руху Західної України та його провідних діячок у 1920—1930-х pp.
Голова центральної управи Союзу Українок (за її головування він розрісся у сильну всенародну організацію), Українського жіночого конгресу в Станиславові (1934), Світового Союзу Українок, політичної жіночої організації «Дружина Княгині Ольги»; редактор двотижневика «Жінка» (1935—1939); учасниця і репрезентантка українського жіноцтва на міжнародних жіночих з'їздах. Активна діячка УНДО, посол до польського сейму (1928—1935, працювала у його комісіях — освітній і закордонних справ).
Як делегатка Української Парламентарної Репрезентації захищала в Лізі Націй українські петиції, зокрема в справі т. зв. пацифікації і голоду в Радянській Україні, мала контакти з урядовими і громадськими колами Західної Європи і виступала з доповідями на міжнародних з'їздах.
У 1936—1939 — член президії Українського Координаційного Комітету у Львові. З 1939 — на еміграції: Краків, Берлін, Прага, Женева (де у 1945—1950 була директором Українського Допомогового Комітету), Нью-Йорк і Мюнхен).
Значна частини її діяльності присвячена журналістиці. У 1918 вона була членом редакції тижневика «Наша мета» (Львів), у 1922—1925 редагувала щотижневу сторінку у газеті «Діло», була редактором двотижневика «Жінка» (ідеологічний орган Союзу українок) у 1935—1939. З 1919 виступала зі сторінок у пресі на політичні, феміністичні й виховні теми.
Окремі книжки: «Українська дійсність і завдання жінки» (1934), «Західна Україна під більшовиками» (1958), «Дон Боско. Людина, педагог, святий» (1963), «Невидимі стигмати» (1970).
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Пода О. Гендерний світ публіцистики Мілени Рудницької // Образ Збірник наукових праць - Вип. 10, 2009
- Мілена Рудницька. До моїх товаришок праці // Діло, 09.07.1938
- Марта Гавришко. Мілена Рудницька була однією з трьох делегатів до Ліги Націй у січні 1931 р., які домагались розгляду порушень Польщею гарантій прав нацменшин, зокрема терору і пацифікації // Сайт "Про все"
- Львівські феміністки. Мілена Рудницька // Газета по-львівськи, 4.03.2005
- Інтерв'ю з Мартою Богачевською-Хомяк // Фулбрайт Україна
- Мілена Рудницька (1892—1976)
- Поборниця жіночого рівноправ'я // День
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |