Костас Симітіс: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 4: Рядок 4:


== Біографія ==
== Біографія ==
Симітіс народився в [[23 червня]] [[1936]] в [[Пірей|Піреї]]. Він вивчав [[право]] у [[Магдебурзький університет|Магдебурзькому університеті]] в [[НДР]] та економіку у Лондонській школи економіки (LSE). Одружений з Дафною Аркадіу, має двох дочок. Розпочав свою викладацьку діяльність як професор в університеті в [[Констанц]]і, [[Німеччина]].
Симітіс народився в [[23 червня]] [[1936]] в [[Пірей|Піреї]]. Він вивчав [[право]] у [[Марбурзький університет|Марбурзькому університеті]] в [[НДР]] та економіку у Лондонській школи економіки (LSE). Одружений з Дафною Аркадіу, має двох дочок. Розпочав свою викладацьку діяльність як професор в університеті в [[Констанц]]і, [[Німеччина]].


У 1965 році повернувся до Греції. Брав активну участь у боротьбі проти військового режиму в країні ([[1967]]—[[1974]]), був засуджений до 2 років позбавлення волі. В [[1969]] покинув країну та перебрався до [[Німеччина|Німеччини]]. Його дружина пробула за ґратами 2 місяці. В [[1970]] Симітіс став членом Всегрецького визвольного руху, створеного в Німеччині.
У 1965 році повернувся до Греції. Брав активну участь у боротьбі проти військового режиму в країні ([[1967]]—[[1974]]), був засуджений до 2 років позбавлення волі. В [[1969]] покинув країну та перебрався до [[Німеччина|Німеччини]]. Його дружина пробула за ґратами 2 місяці. В [[1970]] Симітіс став членом Всегрецького визвольного руху, створеного в Німеччині.

Версія за 19:22, 1 січня 2014

Костас Симітіс, 2003

Константінос Симітіс (грец. Κωνσταντίνος Σημίτης, відоміший як Костас Симітіс) (нар. 23 червня 1936)— грецькій політик. Колишній прем'єр-міністр Греції і лідер ПАСОК з 1996 до 2004,

Біографія

Симітіс народився в 23 червня 1936 в Піреї. Він вивчав право у Марбурзькому університеті в НДР та економіку у Лондонській школи економіки (LSE). Одружений з Дафною Аркадіу, має двох дочок. Розпочав свою викладацьку діяльність як професор в університеті в Констанці, Німеччина.

У 1965 році повернувся до Греції. Брав активну участь у боротьбі проти військового режиму в країні (19671974), був засуджений до 2 років позбавлення волі. В 1969 покинув країну та перебрався до Німеччини. Його дружина пробула за ґратами 2 місяці. В 1970 Симітіс став членом Всегрецького визвольного руху, створеного в Німеччині.

У 1974 повернувся до Греції та став одним із засновників партії ПАСОК. Він був обраний членом Виконавчого бюро і ЦК ПАСОК. З 1977 він був професором в університеті «Пандіон», Афіни.

Після перемоги на виборах ПАСОК в 1981 р. був призначений міністром сільського господарства. Він був міністром національної економіки (1985), міністром освіти (1989) і міністром промисловості (1993).

Після відходу у відставку Андреаса Папандреу 18 січня 1996 він був обраний прем'єр-міністром парламентською групою ПАСОК. 30 червня того ж року четвертим з'їздом ПАСОК Симітіс був обраний головою партії. ПАСОК виграла парламентські вибори 22 вересня 1996 та Симітіс був знову обраний прем'єр-міністром. На п'ятому конгресі (1999) був повторно обраний головою партії ПАСОК. На виборах 9 квітня 2000, Симітіс і ПАСОК перемогли з невеликою різницею у голосах. Був переобраний головою на шостому з'їзді партії (жовтень 2001).

7 січня 2004 р. Костас Симітіс оголосив про свою відставку з поста президента ПАСОК. 8 лютого 2004 Георгіоса Папандреу був обраний головою партії ПАСОК. Не зважаючи на популярність Папандреу, на виборах 7 березня 2004 р перемогла консервативна партія Нова демократія та прем'єр-міністром став Костас Караманліс.

Константінос Симітіс був головою Європейської Ради в першій половині 2003 як прем'єр-міністр Греції.

2009 року Костас Симітіс опинився в центрі корупційниого скандалу із компанією «Siemens» в Греції. В січня 2011 року парламентська слідча комісія оприлюднить рекомендації щодо кримінальної відповідальності екс-міністрів уряду, очолюваного Симітісом[1].

Примітки

Посилання