Заря (модуль МКС): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Рядок 7: | Рядок 7: | ||
[[Файл:Proton-K-Zarya.jpg|thumb|left|160px|Запуск модуля Заря]] |
[[Файл:Proton-K-Zarya.jpg|thumb|left|160px|Запуск модуля Заря]] |
||
== Розробка і будівництво == |
|||
Модуль був побудований російським [[Державний космічний науково-виробничий центр імені М. В. Хрунічева | ГКНПЦ ім. Хрунічева]] на замовлення американської сторони і є власністю [[НАСА]]. Система управління модулем розроблена [[Харків | харківським]] [[Хартрон | ВАТ «Хартрон»]] <ref> {{cite web | url = http://www.hartron.com.ua/rus/history.html|title = ВАТ Хартрон - Наша Проект російського модуля був обраний американцями замість пропозиції компанії [[Локхід]], модуля «Bus-1», завдяки меншим фінансовим затратам (220 млн дол замість 450 млн дол). За умовами контракту ГКНПЦ також зобов'язався побудувати дублюючий модуль, ФГБ-2. При розробці та будівництві модуля інтенсивно використовувався технологічний заділ по [[Транспортний корабель постачання | Транспортному кораблю постачання]], на основі якого раніше вже були побудовані деякі модулі [[Світ (орбітальна станція) | орбітальної станції «Мир»]]. Значною перевагою цієї технології було повне енергетичне постачання за рахунок [[Сонячна батарея | сонячних батарей]], а також наявність власних [[двигун | двигунів]], що дозволяють маневрування і коригування положення модуля в просторі. Модуль має [[циліндр]] іческого форму з кулястим головним відсіком і [[конус | конічної]] кормою, його довжина налічує 12,6 м при максимальному діаметрі 4,1 м. Дві сонячних батареї, габарити яких складають 10,7 м х 3,3 м, створюють середню [[потужність]] у розмірі 3 кіловат. Енергія зберігається в шести акумуляторних [[нікель]] - [[кадмій | кадмієвих]] батареях. «Зоря» оснащена 24 середніми і 12 малими двигунами для коригування просторового положення, а також двома великими двигунами для орбітальних маневрів. 16 баків, закріплених зовні модуля, можуть містити до шести тонн палива. Для подальшого розширення станції, «Зоря» має три [[стикувальний вузол | стикувальних вузла]]. Один з них знаходиться на кормі і в даний час зайнятий модулем «[[Зірка (модуль МКС) | Зірка]]». Інший стикувальний вузол розташований в носовій частині, і зайнятий в даний час модулем «[[Юніті (модуль МКС) | Юніті]]». Третій пасивний стикувальний вузол використовується для стикування кораблів постачання. |
|||
== Базова конструкція == |
== Базова конструкція == |
Версія за 02:28, 9 січня 2014
Функціонально-вантажний блок «Заря» ([Зоря або Зірка] помилка: {{lang-xx}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога)) — один з модулів Російського сегмента Міжнародної космічної станції. Друга назва — Функціонально-вантажний блок (ФВБ).
Запуск "Зарі" був проведений в запланований срок, 20 листопада 1998; її вивела на орбіту ракета «Протон». Цей модуль "рідний брат" важких модулів "Миру", він створений на базі функціонального вантажного блоку транспортного корабля постачання, і маса його становить близько 20 т. З цим запуском почалось розгортання на орбіті МКС.
Недивлячись на те що блок створювався в СРСР і виготовлявся на заводі імені М. В. Хрунічева в Москві, фінансування здійснювали американці. ФВБ має три стикувальні вузли: два на поздовжній вісі (до них пристиковані відповідно Звезда і Юніті, в результаті герметичні відсіки протягнулись в лінію в напрямку польоту), до одного, нижнього, пришвартований Рассвет.
Розробка і будівництво
Модуль був побудований російським ГКНПЦ ім. Хрунічева на замовлення американської сторони і є власністю НАСА. Система управління модулем розроблена харківським ВАТ «Хартрон» Помилка цитування: Відсутній тег </ref>
за наявності тегу <ref>
Основні технічні характеристики | |
---|---|
Параметр | значення |
Маса на орбіті, кг | 20 260 |
Довжина по корпусу, мм | 12 990 |
Обсяг герметичних відсіків, м3 | 71,5 |
Розмах сонячних батарей, мм | 24400 |
Площа фотоелектричних елементів, м 2 | 28 |
Гарантована середньодобова потужність електропостачання напругою 28 в, кВт | 3 |
Маса заправляється палива, кг | до 6100 |
Тривалість функціонування на орбіті | 15 років |
Посилання
Ця стаття не містить посилань на джерела. (серпень 2012) |