Сонант: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
U-Bot (обговорення | внесок)
м replace [[Category: with [[Категорія:
Advbot (обговорення | внесок)
м Робот: Заміна (-{{TODO}} +{{Ling-stub}})
Рядок 1: Рядок 1:
'''Сонант''', приголосний звук з групи сонорних (м,н,р,л), що сам або в сполученні з вокальним елементом утворював осередок складу в індоевр. і праслов. мові. В староукр. мові С. р і л заступлені сполученнями півкоротких голосних ь, ъ, з сонорними р, л (староукр. вълкъ ,вовк', пълкъ ,полк', вьрхъ ,верх', търгъ ,торг'). Окремі слов. мови (напр., словацька) зберігають С. р, л в різній мірі й досі. Про тенденцію укр. мови усувати нові С., виниклі у висліді заникання півкоротких голосних ъ, ь (староукр. огнь ,вогонь', вЂтръ ,вітер'), див. [[Склад]].
'''Сонант''', приголосний звук з групи сонорних (м,н,р,л), що сам або в сполученні з вокальним елементом утворював осередок складу в індоевр. і праслов. мові. В староукр. мові С. р і л заступлені сполученнями півкоротких голосних ь, ъ, з сонорними р, л (староукр. вълкъ ,вовк', пълкъ ,полк', вьрхъ ,верх', търгъ ,торг'). Окремі слов. мови (напр., словацька) зберігають С. р, л в різній мірі й досі. Про тенденцію укр. мови усувати нові С., виниклі у висліді заникання півкоротких голосних ъ, ь (староукр. огнь ,вогонь', вЂтръ ,вітер'), див. [[Склад]].


{{TODO}}
{{Ling-stub}}




Рядок 10: Рядок 10:




[[Категорія:Статті які слід доробити]] [[Категорія:Stub]]
[[Категорія:Статті які слід доробити]]


[[Категорія:Мовознавство]]
[[Категорія:Мовознавство]]

Версія за 04:58, 19 січня 2006

Сонант, приголосний звук з групи сонорних (м,н,р,л), що сам або в сполученні з вокальним елементом утворював осередок складу в індоевр. і праслов. мові. В староукр. мові С. р і л заступлені сполученнями півкоротких голосних ь, ъ, з сонорними р, л (староукр. вълкъ ,вовк', пълкъ ,полк', вьрхъ ,верх', търгъ ,торг'). Окремі слов. мови (напр., словацька) зберігають С. р, л в різній мірі й досі. Про тенденцію укр. мови усувати нові С., виниклі у висліді заникання півкоротких голосних ъ, ь (староукр. огнь ,вогонь', вЂтръ ,вітер'), див. Склад.



Література