Григорович Віктор Іванович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Ветер (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
|||
Рядок 29: | Рядок 29: | ||
[[Категорія:Науковці Московського університету]] |
[[Категорія:Науковці Московського університету]] |
||
[[Категорія:Науковці Одеського університету]] |
[[Категорія:Науковці Одеського університету]] |
||
[[Категорія:Одеські історики]] |
|||
[[Категорія:Члени-кореспонденти Санкт-Петербурзької академії наук]] |
[[Категорія:Члени-кореспонденти Санкт-Петербурзької академії наук]] |
||
[[Категорія:Уродженці Балти]] |
[[Категорія:Уродженці Балти]] |
Версія за 09:26, 23 січня 2014
Ві́ктор Іва́нович ́Григоро́вич (* 30 квітня (12 травня за новим стилем). 1815, Балта, тепер Одеської області — † 19 грудня (31 грудня за новим стилем) 1876, Єлисаветград, нині Кіровоград] — найбільший російський славіст українського походження, палеограф, педагог, член-кореспондент Петербурзької АН, член багатьох іноземних наукових товариств. Один з основоположників слов'янської філології в Росії.
Біографічні відомості
Закінчив 1838 Харківський та 1839 — Дерптський (тепер Тартуський) університети.
У 1842–1863 роках — професор кафедр історії і літератури слов'янського говору в Казанському, в 1848–1849 — Московському, а у 1865–1876 роках — Новоросійському (нині — Одеський національний) університетах.
Наукова діяльність
Вивчав пам'ятки слов'янської писемності, історичні зв'язки слов'янських літератур і мов, болгарські і македонські діалекти, походження та історію старослов'янської мови (праці «Спроба викладу літератури слов'ян у її найголовніших епохах», «Короткий огляд слов'янських літератур», обидві — 1841, «Про праці, що стосуються давньої слов'янської мови до М. Смотрицького», «Зауваження про лексичне вивчення рукописів, писаних давньосло-в'янською мовою», обидві — 1851).
Автор досліджень з історії Сербії, археології і етнографії Півдня Росії («Записка антиквара про поїздку його на Калку і Калміус в Корсунську землю і на південні побережжя Дніпра й Дністра», 1874). В праці «Слов'янські наріччя» (1884) дав характеристику й української мови.
У 1844–1847 здійснив подорож по слов'янських землях, що перебували під турецьким владицтвом, збираючи пам'ятники південнослов'янської писемності, що збагатили джереловідчу базу славістики («Очерк путешествия по Европейской Турции», 1848). Широко використовував візантійські джерела для вивчення історії балканських слов'ян («О Сербии в ее отношениях к соседним державам, преимущественно в XIV и XV столетиях», 1859, та інші). Під час подорожі до південнослов'янських країн (1844–1847) знайшов Хілендарські листки — пам'ятку слов'янської писемності 11 ст., яку пізніше подарував Новоросійському університету (зберігається в Одеській державній науковій бібліотеці ім. О. М. Горького).
Література
- В. О. Горпинич. Григорович Віктор Іванович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
- Петровский H. М. Библиографический список печатных трудов Виктора Ивановича Григоровича. «Изв. Отделения рус. языка и словесности имп. Академии наук», 1914, т. 19, кн. 3;
- Бернштейн С. Б. Памяти В. И. Григоровича. ИАН СЛЯ, 1965, т. 24, в. 4;
- Булахов M. Г. Виктор Иванович Григорович. // Булахов M. Г. Восточнославянские языковеды. Био-библиографический словарь, т. 1. Минск, 1976.
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Українські славісти
- Російські славісти
- Випускники Харківського університету
- Науковці Казанського університету
- Науковці Московського університету
- Науковці Одеського університету
- Одеські історики
- Члени-кореспонденти Санкт-Петербурзької академії наук
- Уродженці Балти
- Народились 12 травня
- Народились 1815
- Померли 31 грудня
- Померли 1876
- Померли у Кіровограді