Устав (письмо): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Addbot (обговорення | внесок) м Вилучення 1 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q4478140 |
Dgho (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Уста́в''' — ранній |
'''Уста́в''' — ранній тип [[письмо|письма]] кириличних [[рукопис]]ів. [[Кирилиця]], утворена за [[Болгарія|болгарського]] царя [[Симеон (цар Болгарії)|Симеона]] ([[893]]–[[927]]), є точне графічне відтворення (з новими [[літера]]ми для специфічно [[слов'яни|слов'янських]] звуків) тогочасного [[Візантія|візантійського]] [[грецький алфавіт|грецького алфавіту]] [[унціал|унціального письма]] ({{lang-la|litterae unciales}}, від ''uncia'' в сенсі ''[[цаль|«цаль»]]'': 2,46 см, тобто ''«[[літера|літери]] заввишки в цаль»''), що вживалось для богослужбових [[книга|книг]] і збереглось у грецьких відписах ''[[Новий Завіт|Нового Заповіту]]'' від IV ст. |
||
{|class="standard" |
{|class="standard" |
||
|+ Приклади грецького уставу |
|+ Приклади грецького уставу |
||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
|[[Файл:Грецький устав 10 ст.gif|10000x300px|Грецький устав 10 ст.]] |
|[[Файл:Грецький устав 10 ст.gif|10000x300px|Грецький устав 10 ст.]] |
||
|} |
|} |
||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
Типові риси уставу: |
Типові риси уставу: |
||
| Рядок 19: | Рядок 17: | ||
* відступи між літерами менші, деякі літери нахиляються вправо, і з'являються «акценти». |
* відступи між літерами менші, деякі літери нахиляються вправо, і з'являються «акценти». |
||
За висотою літер — 6-7 мм — це ще досить великий устав (Літери грецького ''унціалу'' теж були фактично менші, ніж цаль). Подібним, але трохи меншим уставом ''середньої'' величини написано ''«Ізборник»'' [[1073]] р. Пізніші приклади уставу — [[Крилоське євангеліє]] [[1144]] p. та [[Пандекти Антгоха]] |
За висотою літер — 6-7 мм — це ще досить великий устав (Літери грецького ''унціалу'' теж були фактично менші, ніж цаль). Подібним, але трохи меншим уставом ''середньої'' величини написано ''«Ізборник»'' [[1073]] р. Пізніші приклади уставу — [[Крилоське євангеліє]] [[1144]] p. та [[Пандекти Антгоха]] XI–XII стст. |
||
{|class="standard" |
{|class="standard" |
||
| Рядок 30: | Рядок 28: | ||
Заміна [[пергамент]]у папером, збільшення попиту на книжки та потреби ділового письма призвели від XIII ст. до прискорення темпу писання, що виявилося у втраті ретельної геометричности, викривленні та нахилі прямих частин літер і спрощенні деяких літер: так виник переходовий тип письма, так званий, [[великий півустав]], літери якого далі зменшувалися й звужувалися, і, таким чином, у XV — на початку XVI стст. уже переважав півустав, а в |
Заміна [[пергамент]]у папером, збільшення попиту на книжки та потреби ділового письма призвели від XIII ст. до прискорення темпу писання, що виявилося у втраті ретельної геометричности, викривленні та нахилі прямих частин літер і спрощенні деяких літер: так виник переходовий тип письма, так званий, [[великий півустав]], літери якого далі зменшувалися й звужувалися, і, таким чином, у XV — на початку XVI стст. уже переважав півустав, а в XVI–XVII стст. прийшов [[скоропис]]. Однак, устав ще трапляється в богослужбових книгах, наприклад, у [[Пересопницьке Євангеліє|Пересопницькім євангелії]] ([[1556]]–[[1561]]), хоча надрядкові літери й акценти типові для [[півустав]]у, великий півустав [[Крехівський апостол|Крехівського апостола]] ([[1563]]–[[1572]]) близький до уставу. |
||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
Версія за 10:52, 29 січня 2014
Уста́в — ранній тип письма кириличних рукописів. Кирилиця, утворена за болгарського царя Симеона (893–927), є точне графічне відтворення (з новими літерами для специфічно слов'янських звуків) тогочасного візантійського грецького алфавіту унціального письма (лат. litterae unciales, від uncia в сенсі «цаль»: 2,46 см, тобто «літери заввишки в цаль»), що вживалось для богослужбових книг і збереглось у грецьких відписах Нового Заповіту від IV ст.
| Грецький устав 9 ст. | Файл:Грецький устав.gif | Грецький устав 10 ст. |
До України устав прийшов із Святим Письмом, і перші датовані рукописи було виконано в Україні в 11 ст.: «Ізборник Святослава» (1073) та «Ізборник Святослава» (1076). Уставом написано також Остромирове Євангеліє (1056–1057 рр.).
Типові риси уставу:
- літери розміщаються точно між двома рівнобіжними лініями, за межі яких виходять лише д, з, р, у, х, ц, щ;
- літери прямовисні, геометричні, з правильними прямими лініями та заокругленнями;
- їхня середня ширина наближається до висоти (таким чином вони майже вписуються в квадрат);
- відстані між літерами великі;
- поділу на слова немає;
- окрім небагатьох титл, надрядкових знаків майже немає;
- відступи між літерами менші, деякі літери нахиляються вправо, і з'являються «акценти».
За висотою літер — 6-7 мм — це ще досить великий устав (Літери грецького унціалу теж були фактично менші, ніж цаль). Подібним, але трохи меншим уставом середньої величини написано «Ізборник» 1073 р. Пізніші приклади уставу — Крилоське євангеліє 1144 p. та Пандекти Антгоха XI–XII стст.
|
|
|
Заміна пергаменту папером, збільшення попиту на книжки та потреби ділового письма призвели від XIII ст. до прискорення темпу писання, що виявилося у втраті ретельної геометричности, викривленні та нахилі прямих частин літер і спрощенні деяких літер: так виник переходовий тип письма, так званий, великий півустав, літери якого далі зменшувалися й звужувалися, і, таким чином, у XV — на початку XVI стст. уже переважав півустав, а в XVI–XVII стст. прийшов скоропис. Однак, устав ще трапляється в богослужбових книгах, наприклад, у Пересопницькім євангелії (1556–1561), хоча надрядкові літери й акценти типові для півуставу, великий півустав Крехівського апостола (1563–1572) близький до уставу.
Див. також
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Horodyski В. Podrecznik paleografii ruskiej. Kp. 1951;
- Черепнин Л. Русская палеография. Москва 1956.
| |||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |