Устав (письмо): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Addbot (обговорення | внесок)
м Вилучення 1 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q4478140
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
'''Уста́в''' — ранній [[тип]] [[письмо|письма]] кириличних [[рукопис]]ів. [[Кирилиця]], утворена за [[Болгарія|болгарського]] царя [[Симеон]]а ([[893]][[927]]), є точне графічне відтворення (з новими [[літера]]ми для специфічно [[слов'яни|слов'янських]] звуків) тогочасного [[Візантія|візантійського]] [[грецький алфавіт|грецького алфавіту]] [[унціал|унціального письма]] (''litterae unciales'', від ''uncia'' в [[сенс]]і ''[[цаль|«цаль»]]'': 2,46 см, тобто ''«[[літера|літери]] заввишки в цаль»''), що вживалось для богослужбових [[книга|книг]] і збереглось у грецьких відписах ''[[Новий Завіт|Нового Заповіту]]'' від IV ст.
'''Уста́в''' — ранній тип [[письмо|письма]] кириличних [[рукопис]]ів. [[Кирилиця]], утворена за [[Болгарія|болгарського]] царя [[Симеон (цар Болгарії)|Симеона]] ([[893]][[927]]), є точне графічне відтворення (з новими [[літера]]ми для специфічно [[слов'яни|слов'янських]] звуків) тогочасного [[Візантія|візантійського]] [[грецький алфавіт|грецького алфавіту]] [[унціал|унціального письма]] ({{lang-la|litterae unciales}}, від ''uncia'' в сенсі ''[[цаль|«цаль»]]'': 2,46 см, тобто ''«[[літера|літери]] заввишки в цаль»''), що вживалось для богослужбових [[книга|книг]] і збереглось у грецьких відписах ''[[Новий Завіт|Нового Заповіту]]'' від IV ст.
{|class="standard"
{|class="standard"
|+ Приклади грецького уставу
|+ Приклади грецького уставу
Рядок 6: Рядок 6:
|[[Файл:Грецький устав 10 ст.gif|10000x300px|Грецький устав 10 ст.]]
|[[Файл:Грецький устав 10 ст.gif|10000x300px|Грецький устав 10 ст.]]
|}
|}
До [[Україна|України]] устав прийшов із Святим Письмом, і перші датовані рукописи було виконано в Україні в 11 ст.: ''«[[Ізборник Святослава]]»'' ([[1073]]) та ''«[[Ізборник Святослава]]»'' ([[1076]]). Уставом написано також ''[[Остромирове Євангеліє]]'' ([[1056]][[1057]] рр.).


До [[Україна|України]] устав прийшов із Святим Письмом, і перші датовані рукописи було виконано в Україні в 11 ст.: ''«[[Ізборник Святослава]]»'' ([[1073]]) та ''«[[Ізборник Святослава]]»'' ([[1076]]). Уставом написано також ''[[Остромирове Євангеліє]]'' ([[1056]][[1057]] рр.).


Типові риси уставу:
Типові риси уставу:
Рядок 19: Рядок 17:
* відступи між літерами менші, деякі літери нахиляються вправо, і з'являються «акценти».
* відступи між літерами менші, деякі літери нахиляються вправо, і з'являються «акценти».


За висотою літер — 6-7 мм — це ще досить великий устав (Літери грецького ''унціалу'' теж були фактично менші, ніж цаль). Подібним, але трохи меншим уставом ''середньої'' величини написано ''«Ізборник»'' [[1073]] р. Пізніші приклади уставу — [[Крилоське євангеліє]] [[1144]] p. та [[Пандекти Антгоха]] XI—XII стст.
За висотою літер — 6-7 мм — це ще досить великий устав (Літери грецького ''унціалу'' теж були фактично менші, ніж цаль). Подібним, але трохи меншим уставом ''середньої'' величини написано ''«Ізборник»'' [[1073]] р. Пізніші приклади уставу — [[Крилоське євангеліє]] [[1144]] p. та [[Пандекти Антгоха]] XI–XII стст.


{|class="standard"
{|class="standard"
Рядок 30: Рядок 28:




Заміна [[пергамент]]у папером, збільшення попиту на книжки та потреби ділового письма призвели від XIII ст. до прискорення темпу писання, що виявилося у втраті ретельної геометричности, викривленні та нахилі прямих частин літер і спрощенні деяких літер: так виник переходовий тип письма, так званий, [[великий півустав]], літери якого далі зменшувалися й звужувалися, і, таким чином, у XV — на початку XVI стст. уже переважав півустав, а в XVI—XVII стст. прийшов [[скоропис]]. Однак, устав ще трапляється в богослужбових книгах, наприклад, у [[Пересопницьке Євангеліє|Пересопницькім євангелії]] ([[1556]][[1561]]), хоча надрядкові літери й акценти типові для [[півустав]]у, великий півустав [[Крехівський апостол|Крехівського апостола]] ([[1563]][[1572]]) близький до уставу.
Заміна [[пергамент]]у папером, збільшення попиту на книжки та потреби ділового письма призвели від XIII ст. до прискорення темпу писання, що виявилося у втраті ретельної геометричности, викривленні та нахилі прямих частин літер і спрощенні деяких літер: так виник переходовий тип письма, так званий, [[великий півустав]], літери якого далі зменшувалися й звужувалися, і, таким чином, у XV — на початку XVI стст. уже переважав півустав, а в XVI–XVII стст. прийшов [[скоропис]]. Однак, устав ще трапляється в богослужбових книгах, наприклад, у [[Пересопницьке Євангеліє|Пересопницькім євангелії]] ([[1556]][[1561]]), хоча надрядкові літери й акценти типові для [[півустав]]у, великий півустав [[Крехівський апостол|Крехівського апостола]] ([[1563]][[1572]]) близький до уставу.


== Див. також ==
== Див. також ==

Версія за 10:52, 29 січня 2014

Уста́в — ранній тип письма кириличних рукописів. Кирилиця, утворена за болгарського царя Симеона (893927), є точне графічне відтворення (з новими літерами для специфічно слов'янських звуків) тогочасного візантійського грецького алфавіту унціального письма (лат. litterae unciales, від uncia в сенсі «цаль»: 2,46 см, тобто «літери заввишки в цаль»), що вживалось для богослужбових книг і збереглось у грецьких відписах Нового Заповіту від IV ст.

Приклади грецького уставу
Грецький устав 9 ст. Файл:Грецький устав.gif Грецький устав 10 ст.

До України устав прийшов із Святим Письмом, і перші датовані рукописи було виконано в Україні в 11 ст.: «Ізборник Святослава» (1073) та «Ізборник Святослава» (1076). Уставом написано також Остромирове Євангеліє (10561057 рр.).

Типові риси уставу:

  • літери розміщаються точно між двома рівнобіжними лініями, за межі яких виходять лише д, з, р, у, х, ц, щ;
  • літери прямовисні, геометричні, з правильними прямими лініями та заокругленнями;
  • їхня середня ширина наближається до висоти (таким чином вони майже вписуються в квадрат);
  • відстані між літерами великі;
  • поділу на слова немає;
  • окрім небагатьох титл, надрядкових знаків майже немає;
  • відступи між літерами менші, деякі літери нахиляються вправо, і з'являються «акценти».

За висотою літер — 6-7 мм — це ще досить великий устав (Літери грецького унціалу теж були фактично менші, ніж цаль). Подібним, але трохи меншим уставом середньої величини написано «Ізборник» 1073 р. Пізніші приклади уставу — Крилоське євангеліє 1144 p. та Пандекти Антгоха XI–XII стст.

Приклади кириличного уставу
Стародавній устав (Остромирове євангеліє, 11 ст.) Новий устав («Пересопницьке євангеліє», 16 ст.)
Новий устав («Служебник» 1400 року)


Заміна пергаменту папером, збільшення попиту на книжки та потреби ділового письма призвели від XIII ст. до прискорення темпу писання, що виявилося у втраті ретельної геометричности, викривленні та нахилі прямих частин літер і спрощенні деяких літер: так виник переходовий тип письма, так званий, великий півустав, літери якого далі зменшувалися й звужувалися, і, таким чином, у XV — на початку XVI стст. уже переважав півустав, а в XVI–XVII стст. прийшов скоропис. Однак, устав ще трапляється в богослужбових книгах, наприклад, у Пересопницькім євангелії (15561561), хоча надрядкові літери й акценти типові для півуставу, великий півустав Крехівського апостола (15631572) близький до уставу.

Див. також

Література