Контрескарп: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Addbot (обговорення | внесок)
м Вилучення 11 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q545975
Немає опису редагування
Рядок 16: Рядок 16:


== Література ==
== Література ==
* {{книга
* ''Советская военная энциклопедия'', том 4, 1980, стр. 329 {{ref-ru}}
|автор = Радянська військова енциклопедія
|частина = «К-22» —ЛИНЕЙНЫЙ
|заголовок =
|оригінал = (Советская военная энциклопедия)
|посилання =
|відповідальний = Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель
|видання =
|місце = М.
|видавництво = Воениздат
|рік = 1979
|том = 4
|сторінки = 329
|сторінок = 656
|серія =
|isbn = 00101-236
|тираж =
}} {{ref-ru}}

== Джерела ==
== Джерела ==
* [http://bse.sci-lib.com/article064202.html Контрэскарп]
* [http://bse.sci-lib.com/article064202.html Контрэскарп]

Версія за 12:20, 16 лютого 2014

Підготовка протитанкових ровів під час оборони Москви. Жовтень 1941

Контреска́рп (фр. contrescarpe — від фр. contre — проти та італ. scarpa — укіс, схил) — фортіфікаційна споруда, штучно зрізаний під великим кутом край схилу або берега річки заввишки не менше 2—2,5 м, обернений передньою частиною до тих, що обороняються. Також контрескарпом називається найближча до того, що наступає сторона протитанкового рову.

Правила влаштування контрескарпа такі самі, як і ескарпа, відмінність полягає лише в положенні відносно противника.

Контрескарпи використовувалися при обладнанні оборонних рубежів на нерівній місцевості як протитанкова (протитранспортне) перешкода, розрахована на перекидання або утикання в ґрунт бойової машини противника при русі вниз по схилу.

Сьогодення контрескарп як самостійний засіб протитанкової оборони практично повністю втратив своє значення, оскільки сучасні танки легко долають подібну перешкоду з ходу.

Див. також

Література

  • Радянська військова енциклопедія. «К-22» —ЛИНЕЙНЫЙ // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1979. — Т. 4. — С. 329. — ISBN 00101-236. (рос.)

Джерела