Гаєвиця: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Numerosity (обговорення | внесок)
→‎Абетка: заміна A → A (латиниця) та поширення посилань на малі літери
Czerjoszyn (обговорення | внесок)
Македонські слова записуються латинкою так само за допомогою гаєвиці (див. зокрема англомовну статтю про Македонію)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Гаєвиця''' ({{lang-hr|Gajica}}) — є варіантом [[латинська абетка|латинської абетки]], що розроблений [[Хорватія|хорватським]] поетом, лінгвістом [[Людевіт Ґай|Людевітом Ґаєм]] ({{lang-hr|Ljudevit Gaj}}), вперше був представлений [[1830]] року в книзі Ґая «Kratka osnova horvatsko-slavenskog pravopisanja» (Коротка основа хорватсько-слов'янського правопису). Виключно гаєвицю використовує [[хорватська мова|хорватська]] мова, практично завжди — [[боснійська мова|боснійська]] мови, також вона є одним з двох варіантів запису [[сербська мова|сербської]] та [[чорногорська мова|чорногорської]] мов.
'''Гаєвиця''' ({{lang-hr|Gajica}}) — є варіантом [[латинська абетка|латинської абетки]], що розроблений [[Хорватія|хорватським]] поетом, лінгвістом [[Людевіт Ґай|Людевітом Ґаєм]] ({{lang-hr|Ljudevit Gaj}}), вперше був представлений [[1830]] року в книзі Ґая «Kratka osnova horvatsko-slavenskog pravopisanja» (Коротка основа хорватсько-слов'янського правопису). Виключно гаєвицю використовує [[хорватська мова|хорватська]] мова, практично завжди — [[боснійська мова|боснійська]] мови, також вона є одним з двох варіантів запису [[сербська мова|сербської]] та [[чорногорська мова|чорногорської]] мов. Крім того, гаєвиця використовується також для транслітерації [[Македонська мова|македонських]] слів латинкою, зокрема для експортного написання македонських власних назв.


== Абетка ==
== Абетка ==

Версія за 09:34, 7 березня 2014

Гаєвиця (хорв. Gajica) — є варіантом латинської абетки, що розроблений хорватським поетом, лінгвістом Людевітом Ґаєм (хорв. Ljudevit Gaj), вперше був представлений 1830 року в книзі Ґая «Kratka osnova horvatsko-slavenskog pravopisanja» (Коротка основа хорватсько-слов'янського правопису). Виключно гаєвицю використовує хорватська мова, практично завжди — боснійська мови, також вона є одним з двох варіантів запису сербської та чорногорської мов. Крім того, гаєвиця використовується також для транслітерації македонських слів латинкою, зокрема для експортного написання македонських власних назв.

Абетка

Літера Ім'я IPA Літера Ім'я IPA Літера Ім'я IPA
A, a a /a/ G, g ge /g/ O, o o /o/
B, b be /b/ H, h ha /x/ P, p pe /p/
C, c ce /ʦ/ I, i i /i/ R, r er /r/
Č, č če /tʃ/ J, j je /j/ S, s es /s/
Ć, ć će /ʨ/ K, k ka /k/ Š, š /ʃ/
D, d de /d/ L, l el /l/ T, t te /t/
Dž, dž dže /dʒ/ Lj, lj elj /ʎ/ U, u u /u/
Đ, đ đe /ʥ/ M, m em /m/ V, v ve /ʋ/
E, e e /e/ N, n en /n/ Z, z ze /z/
F, f ef /f/ Nj, nj enj /ɲ/ Ž, ž že /ʒ/

В оригінальній гаєвиці, для передачі звуку /ʥ/, використовувалася літера Dj, яка пізніше була замінена на Đ.

Диграфи

В гаєвиці, літери Dž, Lj, Nj не є окремими, але вони є диграфами, це означає що:

  • В словниках слово «njegov» йде після «novine», в окремій «NJ» секції, між словами на «N» та словами на «O» і відповідно слово «bolje» йде після слова «bolnica» і т.і.
  • В вертикальному написанні диграфи пишуться разом, також диграфи Dž, Lj, Nj пишуться разом в горизонтальному випадку, якщо між словами є пропуски, наприклад: M J E NJ A Č N I C A.
  • Але у випадку, власних назв, або коли потрібно написати слово з великої літери, великою буде лише перша частина диграфу: «Njemačka» але не «NJemačka».

Гаєвиця в словенській мові

Після 1838-40 алфавіт Гая, почав використовуватися в словенській мові, бо вона багатьма розцінювалася як діалект хорватської, але пізніше гаєвиця (словен. gajica) стала єдиною офіційною абеткою, замінивши три інших варіанти запису (словен. bohoričica, dajnčica, metelčica), авторами яких були відповідно Bohorič, Dajnko та Metelko.

Словенська версія гаєвиці має ряд відміностей від хорватської:

  • В словенській абетці не існує літер Ć and Đ — бо словенська мова не має відповідних звуків. Але ці літери використовуються для написання імен з хорватської, сербської мов. Відповідно словенські ім'я що мають закінчення на «іч», пишуться відповідно до словенської абетки «Zlatko Zahovič», «Mile Ačimovič», а хорватські чи сербські з додатковими літерами, наприклад «Slobodan Milošević», чи «Zoran Đinđić»
  • DŽ в словенській мові також не є одним звуком та найчастіше використовується для написання запозичених слів, наприклад, džungla=jungle (джунглі)
  • LJ і NJ в словенській мові також не є диграфами, бо не є одним звуком як у хорватській мові, та вимовляються окремо, тобто такі слова як «polje», «konji» (хорвати кажуть po-lje ko-nji, відповідно словенці вимовляють окремо, pol-je kon-ji).

Посилання