Гіпотеза: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Загальнонаукові методи}}
{{Загальнонаукові методи}}
{{Otheruses|Гіпотеза (значення)}}
{{Otheruses|Гіпотеза (значення)}}
'''Гіпо́теза''' -припущення яке перевіряють експериментально з можливих розв'язань [[Проблема|проблеми]] <ref>''М. В. Попович.'' «Гіпотеза» // [[Українська Радянська Енциклопедія]].&nbsp;— 2-е видання.&nbsp;— Т. 3.&nbsp;— К., 1979.&nbsp;— стор. 45.</ref>.
'''Гіпо́теза'''&nbsp;— припущення яке перевіряють експериментально з можливих розв'язань [[Проблема|проблеми]]<ref>''М.&nbsp;В.&nbsp;Попович.'' «Гіпотеза» // [[Українська Радянська Енциклопедія]].&nbsp;— 2-е видання.&nbsp;— Т. 3.&nbsp;— К., 1979.&nbsp;— стор. 45.</ref>.


З точки зору [[Логіка|логіки]], гіпотеза — прийом пізнавальної діяльності людини, форма мислення, що являє собою здогад, тобто, положення, яке тимчасово вважається можливо істинним, поки не встановлена [[істина]] <ref>Тофтул М. Г. Логіка : підручник, 2-ге вид., допов. / М. Г. Тофтул. - К.: ВЦ "Академія", 2008. - 400 с.</ref>.
З точки зору [[Логіка|логіки]], гіпотеза&nbsp;— прийом пізнавальної діяльності людини, форма мислення, що являє собою здогад, тобто, положення, яке тимчасово вважається можливо істинним, поки не встановлена [[істина]]<ref>Тофтул М.&nbsp;Г.&nbsp;Логіка : підручник, 2-ге вид., допов. / М.&nbsp;Г.&nbsp;Тофтул.&nbsp;— К.: ВЦ «Академія», 2008.&nbsp;— 400 с.</ref>.


У практичній площині гіпотеза може визначатися як форма розвитку знань, що являє собою обґрунтоване припущення, висунуте з метою з'ясування властивостей і причин досліджуваних [[Явище|явищ]]. Як правило, гіпотеза висловлюється на основі ряду [[Спостереження|спостережень]] (прикладів), котрі підтверджують її, і тому виглядає правдоподібно.
У практичній площині гіпотеза може визначатися як форма розвитку знань, що являє собою обґрунтоване припущення, висунуте з метою з'ясування властивостей і причин досліджуваних [[Явище|явищ]]. Як правило, гіпотеза висловлюється на основі ряду [[Спостереження|спостережень]] (прикладів), котрі підтверджують її, і тому виглядає правдоподібно.
Рядок 9: Рядок 9:
== Особливості та значення гіпотези ==
== Особливості та значення гіпотези ==


Особливістю гіпотези є те, що вона є ймовірним припущенням, достовірність якого не перевірена і не доведена (тобто, це проблематичне, імовірне знання) <ref>Н. И. Кондаков. Логический словарь - Москва: "Наука", 1971 - 656 с.</ref>.
Особливістю гіпотези є те, що вона є ймовірним припущенням, достовірність якого не перевірена і не доведена (тобто, це проблематичне, імовірне знання)<ref>Н.&nbsp;И.&nbsp;Кондаков. Логический словарь&nbsp;— Москва: «Наука», 1971–656 с.</ref>.


Значення гіпотези визначається тим, наскільки вона допомагає вирішувати теоретичні та практичні проблеми. У проблемній ситуації висувається кілька логічно несумісних гіпотез, кожна з яких повинна відповідати наявним знанням і дозволяти висновки, перевірювані фактами в емпіричних теоріях, теоретичними побудовами в абстрактних теоріях.
Значення гіпотези визначається тим, наскільки вона допомагає вирішувати теоретичні та практичні проблеми. У проблемній ситуації висувається кілька логічно несумісних гіпотез, кожна з яких повинна відповідати наявним знанням і дозволяти висновки, перевірювані фактами в емпіричних теоріях, теоретичними побудовами в абстрактних теоріях.


[[Спростування]] гіпотези (часто за допомогою [[контрприклад|контрприкладу]]) переводить її до розряду помилкових тверджень. [[Доведення]] ([[доказування]]) гіпотези (за допомогою [[експеримент]]у чи серії експериментів, [[Умовивід|умовиводу]] з дотриманням правил [[Формальна логіка|формальної логіки]]) робить її установленим фактом, [[теорема|теоремою]], теорією. Не доведена і не спростована гіпотеза називається [[відкрита проблема|відкритою проблемою]]. Незаперечні припущення (наприклад, [[Аксіома|аксіоми]]) гіпотезами не є.
[[Спростування]] гіпотези (часто за допомогою [[контрприклад]]у) переводить її до розряду помилкових тверджень. [[Доведення]] ([[доказування]]) гіпотези (за допомогою [[експеримент]]у чи серії експериментів, [[Умовивід|умовиводу]] з дотриманням правил [[Формальна логіка|формальної логіки]]) робить її установленим фактом, [[теорема|теоремою]], теорією. Не доведена і не спростована гіпотеза називається [[відкрита проблема|відкритою проблемою]]. Незаперечні припущення (наприклад, [[Аксіома|аксіоми]]) гіпотезами не є.


== Випадки, коли застосовується гіпотеза ==
== Випадки, коли застосовується гіпотеза ==
Рядок 40: Рядок 40:
== Вимоги, що висуваються до наукової гіпотези ==
== Вимоги, що висуваються до наукової гіпотези ==


До наукової гіпотези можуть висуватися такі вимоги <ref>Баженов Л. Б. Современная научная гипотеза - в кн. "Материалистическая диалектика и методы естественных наук". - М., 1968.</ref>:
До наукової гіпотези можуть висуватися такі вимоги<ref>Баженов Л.&nbsp;Б.&nbsp;Современная научная гипотеза&nbsp;— в кн. «Материалистическая диалектика и методы естественных наук».&nbsp;— М., 1968.</ref>:
# Принципова перевірюваність ([[Фальсифікаціонізм|спростовуваність]]) пропонованої гіпотези;
# Принципова перевірюваність ([[Фальсифікаціонізм|спростовуваність]]) пропонованої гіпотези;
# Максимальна загальність гіпотези, тобто, гіпотеза має пояснювати не тільки ті явища, для пояснення яких вона створюється, але й максимально широкий у межах можливого клас явищ, в тому числі й ті явища, які, на перший погляд, безпосередньо не пов'язані із первинними;
# Максимальна загальність гіпотези, тобто, гіпотеза має пояснювати не тільки ті явища, для пояснення яких вона створюється, але й максимально широкий у межах можливого клас явищ, в тому числі й ті явища, які, на перший погляд, безпосередньо не пов'язані із первинними;
Рядок 50: Рядок 50:


Гіпотези можуть стосуватися:
Гіпотези можуть стосуватися:
* фактів - у [[Судове слідство|судовому слідстві]], в дослідженні історика, тощо;
* фактів&nbsp;— у [[Судове слідство|судовому слідстві]], в дослідженні історика, тощо;
* безпосередньо не спостережуваної внутрішньої основи явищ (пояснювальні гіпотези в [[Природничі науки|природничих науках]]);
* безпосередньо не спостережуваної внутрішньої основи явищ (пояснювальні гіпотези в [[Природничі науки|природничих науках]]);
* властивостей абстрактних об'єктів - у [[Математика|математиці]] та [[Логіка|логіці]].
* властивостей абстрактних об'єктів&nbsp;— у [[Математика|математиці]] та [[Логіка|логіці]].


== Відомі гіпотези ==
== Відомі гіпотези ==


Перевірка деяких математичних гіпотез розтяглася у часі на століття. [[Велика теорема Ферма]], сформульована приблизно у 1637 р., залишалася гіпотезою більш ніж 300 років, перш ніж була доведена у 1995 р. [[Гіпотеза Ейлера]], сформульована у 1769 р., була спростована шляхом наведення контрприкладу напередодні 200-річчя її публікації у 1966 р.
Перевірка деяких математичних гіпотез розтяглася у часі на століття. [[Велика теорема Ферма]], сформульована приблизно у 1637&nbsp;р., залишалася гіпотезою більш ніж 300 років, перш ніж була доведена у 1995&nbsp;р. [[Гіпотеза Ейлера]], сформульована у 1769&nbsp;р., була спростована шляхом наведення контрприкладу напередодні 200-річчя її публікації у 1966&nbsp;р.


Чимало наукових гіпотез, поширених у давнину, пізніше були спростовані (наприклад, [[геоцентризм]], [[нептунізм]]). Інші знайшли підтвердження і лягли в основу сучасної [[Наука|науки]] ([[атомістика]], [[генетика]]).
Чимало наукових гіпотез, поширених у давнину, пізніше були спростовані (наприклад, [[геоцентризм]], [[нептунізм]]). Інші знайшли підтвердження і лягли в основу сучасної [[Наука|науки]] ([[атомістика]], [[генетика]]).


Чимало гіпотез присвячено [[Уявлення про виникнення життя на Землі|проблемі походження життя на Землі]]. Окрім [[Теорія еволюції|теорії еволюції]], яка підтверджується [[Докази еволюції|великим масивом наукових даних]], частково підтвердженою науковими даними вважається і гіпотеза [[панспермія|панспермії]]. Іноді [[креаціонізм]] відносять до числа гіпотез про походження життя, хоча ідеї креаціонізму засновані на [[Віра|вірі]] і, як такі, що не допускають можливості їх неправильності, з точки зору чистоти [[Термінологія|термінології]] не можуть бути віднесені до розряду гіпотез <ref>[http://www.genon.ru/GetAnswer.aspx?qid=419a8556-7cec-4852-b90e-65265085cd55 Почему креационизм не является научной теорией или гипотезой?]</ref>.
Чимало гіпотез присвячено [[Уявлення про виникнення життя на Землі|проблемі походження життя на Землі]]. Окрім [[Теорія еволюції|теорії еволюції]], яка підтверджується [[Докази еволюції|великим масивом наукових даних]], частково підтвердженою науковими даними вважається і гіпотеза [[панспермія|панспермії]]. Іноді [[креаціонізм]] відносять до числа гіпотез про походження життя, хоча ідеї креаціонізму засновані на [[Віра|вірі]] і, як такі, що не допускають можливості їх неправильності, з точки зору чистоти [[Термінологія|термінології]] не можуть бути віднесені до розряду гіпотез<ref>[http://www.genon.ru/GetAnswer.aspx?qid=419a8556-7cec-4852-b90e-65265085cd55 Почему креационизм не является научной теорией или гипотезой?]</ref>.


Деякі гіпотези беруться на озброєння діячами [[псевдонаука|псевдонауки]]. Наприклад, [[уфологія]] користується [[Позаземна гіпотеза походження НЛО|позаземною гіпотезою походження НЛО]].
Деякі гіпотези беруться на озброєння діячами [[псевдонаука|псевдонауки]]. Наприклад, [[уфологія]] користується [[Позаземна гіпотеза походження НЛО|позаземною гіпотезою походження НЛО]].

Версія за 11:54, 24 березня 2014

Ця стаття є частиною серії з теми
Методологія науки
Філософський портал
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гіпотеза (значення).

Гіпо́теза — припущення яке перевіряють експериментально з можливих розв'язань проблеми[1].

З точки зору логіки, гіпотеза — прийом пізнавальної діяльності людини, форма мислення, що являє собою здогад, тобто, положення, яке тимчасово вважається можливо істинним, поки не встановлена істина[2].

У практичній площині гіпотеза може визначатися як форма розвитку знань, що являє собою обґрунтоване припущення, висунуте з метою з'ясування властивостей і причин досліджуваних явищ. Як правило, гіпотеза висловлюється на основі ряду спостережень (прикладів), котрі підтверджують її, і тому виглядає правдоподібно.

Особливості та значення гіпотези

Особливістю гіпотези є те, що вона є ймовірним припущенням, достовірність якого не перевірена і не доведена (тобто, це проблематичне, імовірне знання)[3].

Значення гіпотези визначається тим, наскільки вона допомагає вирішувати теоретичні та практичні проблеми. У проблемній ситуації висувається кілька логічно несумісних гіпотез, кожна з яких повинна відповідати наявним знанням і дозволяти висновки, перевірювані фактами в емпіричних теоріях, теоретичними побудовами в абстрактних теоріях.

Спростування гіпотези (часто за допомогою контрприкладу) переводить її до розряду помилкових тверджень. Доведення (доказування) гіпотези (за допомогою експерименту чи серії експериментів, умовиводу з дотриманням правил формальної логіки) робить її установленим фактом, теоремою, теорією. Не доведена і не спростована гіпотеза називається відкритою проблемою. Незаперечні припущення (наприклад, аксіоми) гіпотезами не є.

Випадки, коли застосовується гіпотеза

Гіпотеза застосовується в таких випадках:

  1. Коли відомих фактів недостатньо для пояснення причинної залежності явища, але є необхідність в тому, щоб його пояснити;
  2. Коли факти складні і гіпотеза може принести користь, як узагальнення знань у даний час, як перший крок до їх роз'яснення;
  3. Коли причини, що спричинили чи спричиняють факти, недоступні для досліду, тим часом як їх дія чи наслідки можуть бути предметом вивчення.

Формування гіпотез

Гіпотези в своєму розвитку проходять три стадії:

  1. Накопичення матеріалу, висунення гіпотези;
  2. Формування основної гіпотези та її обгрунтування;
  3. Перевірка отриманих результатів на практиці.

Наукова гіпотеза та гіпотеза в широкому сенсі слова

Розрізняють гіпотези в широкому сенсі слова та наукові гіпотези.

Наукова гіпотеза дозволяє об'єднати певну сукупність інформації, що є науковим знанням, в систему знань і утворює теорію у разі, якщо така гіпотеза здобуде підтвердження. Виходячи за межі кола вивчених фактів, наукова гіпотеза пояснює їх і передбачає нові факти.

У природничих науках гіпотеза висувається для пояснення будь-якого явища і потребує перевірки на досліді та теоретичного обґрунтування, для того щоб стати достовірною науковою теорією.

Гіпотеза в широкому сенсі слова є здогадом про що завгодно, як правило, узагальнюючим підсумком спостережень, коротким описом зв'язку між певними явищами.

Вимоги, що висуваються до наукової гіпотези

До наукової гіпотези можуть висуватися такі вимоги[4]:

  1. Принципова перевірюваність (спростовуваність) пропонованої гіпотези;
  2. Максимальна загальність гіпотези, тобто, гіпотеза має пояснювати не тільки ті явища, для пояснення яких вона створюється, але й максимально широкий у межах можливого клас явищ, в тому числі й ті явища, які, на перший погляд, безпосередньо не пов'язані із первинними;
  3. Прогностичний потенціал;
  4. Принципова (логічна) простота;
  5. Спадковий зв'язок гіпотези, що висувається, із попереднім знанням.

Види гіпотез за предметом гіпотези

Гіпотези можуть стосуватися:

Відомі гіпотези

Перевірка деяких математичних гіпотез розтяглася у часі на століття. Велика теорема Ферма, сформульована приблизно у 1637 р., залишалася гіпотезою більш ніж 300 років, перш ніж була доведена у 1995 р. Гіпотеза Ейлера, сформульована у 1769 р., була спростована шляхом наведення контрприкладу напередодні 200-річчя її публікації у 1966 р.

Чимало наукових гіпотез, поширених у давнину, пізніше були спростовані (наприклад, геоцентризм, нептунізм). Інші знайшли підтвердження і лягли в основу сучасної науки (атомістика, генетика).

Чимало гіпотез присвячено проблемі походження життя на Землі. Окрім теорії еволюції, яка підтверджується великим масивом наукових даних, частково підтвердженою науковими даними вважається і гіпотеза панспермії. Іноді креаціонізм відносять до числа гіпотез про походження життя, хоча ідеї креаціонізму засновані на вірі і, як такі, що не допускають можливості їх неправильності, з точки зору чистоти термінології не можуть бути віднесені до розряду гіпотез[5].

Деякі гіпотези беруться на озброєння діячами псевдонауки. Наприклад, уфологія користується позаземною гіпотезою походження НЛО.

Див. також

Примітки

  1. ↑ М. В. Попович. «Гіпотеза» // Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 3. — К., 1979. — стор. 45.
  2. ↑ Тофтул М. Г. Логіка : підручник, 2-ге вид., допов. / М. Г. Тофтул. — К.: ВЦ «Академія», 2008. — 400 с.
  3. ↑ Н. И. Кондаков. Логический словарь — Москва: «Наука», 1971–656 с.
  4. ↑ Баженов Л. Б. Современная научная гипотеза — в кн. «Материалистическая диалектика и методы естественных наук». — М., 1968.
  5. ↑ Почему креационизм не является научной теорией или гипотезой?
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гіпотеза&oldid=14066801