Печенізький район: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
стильові правлення
Рядок 25: Рядок 25:
| адреса =62800, Харківська обл., Печенізький р-н, смт. Печеніги, пров. Богдана Хмельницького, 2, 6-13-68
| адреса =62800, Харківська обл., Печенізький р-н, смт. Печеніги, пров. Богдана Хмельницького, 2, 6-13-68
| веб-сторінка =[http://www.pechenigi-rda.org.ua/]
| веб-сторінка =[http://www.pechenigi-rda.org.ua/]
| голова РДА =Гусаров Олександр Сергійович<ref>Указ [[Президент України|Президента України]] [http://www.president.gov.ua/documents/11042.html «Про призначення О.Гусарова головою Печенізької районної державної адміністрації Харківської області»] від [[15 квітня]] [[2010]] року № 239/2010-рп на офіційному Інтернет-представництві [[Президент України|Президента України]]</ref>
| голова РДА =Гусаров Олександр Сергійович<ref>Указ [[Президент України|Президента України]] [http://www.president.gov.ua/documents/11042.html «Про призначення О.Гусарова головою Печенізької районної державної адміністрації Харківської області»] від [[15 квітня]] [[2010]] року №&nbsp;239/2010-рп на офіційному Інтернет-представництві [[Президент України|Президента України]]</ref>
| голова ради =Лапко Олексій Васильович
| голова ради =Лапко Олексій Васильович
}}
}}


'''Печені́зький райо́н''' — адміністративна одиниця на північному сході [[Харківська область|Харківської області]]. [[Адміністративний центр]] — [[смт]]. [[Печеніги (смт)|Печеніги]].
'''Печені́зький райо́н'''&nbsp;— адміністративна одиниця на північному сході [[Харківська область|Харківської області]]. [[Адміністративний центр]]&nbsp;— [[смт]]. [[Печеніги (смт)|Печеніги]].
Утворено: вперше — [[31 грудня]] [[1923]], вдруге — [[13 грудня]] [[1991]]. Населення району становить 10 472 (на 1 лютого 2012 року).
Утворено: вперше&nbsp;— [[31 грудня]] [[1923]], вдруге&nbsp;— [[13 грудня]] [[1991]]. Населення району становить 10 472 (на 1 лютого 2012 року).


== Географія ==
== Географія ==

Печенізький район межує: на заході з [[Чугуївський район|Чугуївським]], на сході з [[Великобурлуцький район|Великобурлуцьким]], на півдні з [[Шевченківський район (Харківська область)|Шевченківським]], на півночі з [[Вовчанський район|Вовчанським]] районами Харківської області.
Печенізький район межує: на заході з [[Чугуївський район|Чугуївським]], на сході з [[Великобурлуцький район|Великобурлуцьким]], на півдні з [[Шевченківський район (Харківська область)|Шевченківським]], на півночі з [[Вовчанський район|Вовчанським]] районами Харківської області.


Загальна площа району становить 467,5 км² (1,49 % території Харківської області).
Загальна площа району становить 467,5 км² (1,49% території Харківської області).


Ріки та водоймища займають 5,07 тис. га площі Печенізького району. Територією району протікає 11 річок&nbsp;— [[Сіверський Донець]], [[Великий Бурлук (річка)|Великий Бурлук]], [[Гнилиця (річка)|Гнилиця]], [[Хотомля (річка)|Хотомля]], [[Волоцька Балаклійка]], [[Мокрий Бурлук]], [[Сухий Бурлук]], [[Гнилушка]], [[Величкова]], [[Берестова]], [[Велика Бабка]].
Ріки та водоймища займають 5,07 тис. га площі Печенізького району. Територією району протікає 11 річок&nbsp;— [[Сіверський Донець]], [[Великий Бурлук (річка)|Великий Бурлук]], [[Гнилиця (річка)|Гнилиця]], [[Хотомля (річка)|Хотомля]], [[Волоцька Балаклійка]], [[Мокрий Бурлук]], [[Сухий Бурлук]], [[Гнилушка]], [[Величкова]], [[Берестова (притока Орелі)|Берестова]], [[Велика Бабка]].
Найбільша з них&nbsp;— [[Сіверський Донець]].
Найбільша з них&nbsp;— [[Сіверський Донець]].


Рядок 44: Рядок 43:


== Історія ==
== Історія ==

Печеніги, як назва озера на території нинішнього району, вперше згадується в жалуваних грамотах за 1599 і 1616 роки, коли ця місцевість була надана в користування Бєлгородському служивому Маслову «на прокорм», тобто в вигляді оплати за державну службу.
Печеніги, як назва озера на території нинішнього району, вперше згадується в жалуваних грамотах за 1599 і 1616 роки, коли ця місцевість була надана в користування Бєлгородському служивому Маслову «на прокорм», тобто в вигляді оплати за державну службу.


Рядок 59: Рядок 57:


=== Радянсько-німецька війна ===
=== Радянсько-німецька війна ===

В перші дні війни з Печеніг пішло на фронт близько 100 добровольців. Всього на фронтах війни в Радянській армії воювало майже 6-ть тисяч печенізців, в тому числі, 2 тисячі вихідців з смт. Печеніги.
В перші дні війни з Печеніг пішло на фронт близько 100 добровольців. Всього на фронтах війни в Радянській армії воювало майже 6-ть тисяч печенізців, в тому числі, 2 тисячі вихідців з смт. Печеніги.


Рядок 96: Рядок 93:
* Першотравневе
* Першотравневе
* П'ятницьке
* П'ятницьке
Й одне [[селище міського типу]] — Печеніги.
Й одне [[селище міського типу]]&nbsp;— Печеніги.


== Демографія ==
== Демографія ==
⚫
Чисельність міського населення на території району становить 5,7 тис. ос.; сільського&nbsp;— 5,6 тис. ос. Загальна кількість пенсіонерів, які проживають в районі 3801 ос., або 33,6% до наявного населення. Щільність населення по району становить 25 ос. на 1 км².

⚫
Чисельність міського населення на території району становить 5,7 тис. ос.; сільського&nbsp;— 5,6 тис. ос. Загальна кількість пенсіонерів, які проживають в районі 3801 ос., або 33,6 % до наявного населення. Щільність населення по району становить 25 ос. на 1 км².


Рівень народжуваності (на 1 тис. ос. населення)&nbsp;— 6,8 ос. Рівень смертності (на 1 тис. ос. населення)&nbsp;— 22,5 ос.
Рівень народжуваності (на 1 тис. ос. населення)&nbsp;— 6,8 ос. Рівень смертності (на 1 тис. ос. населення)&nbsp;— 22,5 ос.


=== Національний склад населення ===
=== Національний склад населення ===

{| align="center" class="standard"
{| align="center" class="standard"
|+
|+
Рядок 114: Рядок 109:
| Українці
| Українці
| 10 965 ос.
| 10 965 ос.
| 92,7 %
| 92,7%
|-----
|-----
| Росіяни
| Росіяни
| 763 ос.
| 763 ос.
| 6,5 %
| 6,5%
|-----
|-----
| Білоруси
| Білоруси
| 33 ос.
| 33 ос.
| 0,3 %
| 0,3%
|-----
|-----
| Інші національності
| Інші національності
| 63 ос.
| 63 ос.
| 0,5 %
| 0,5%
|+
|+
|}
|}


== Економіка ==
== Економіка ==

=== Сільське господарство ===
=== Сільське господарство ===
⚫
Провідною галуззю економіки району є сільське господарство. Питома вага виробництва сільськогосподарської продукції становить 72,8% від загального обсягу виробництва району. Район спеціалізується в рослинництві (73%)&nbsp;— на виробництві зернових і технічних культур, в тваринництві&nbsp;— на виробництві молока і м'яса.

⚫
Провідною галуззю економіки району є сільське господарство. Питома вага виробництва сільськогосподарської продукції становить 72,8 % від загального обсягу виробництва району. Район спеціалізується в рослинництві (73 %)&nbsp;— на виробництві зернових і технічних культур, в тваринництві&nbsp;— на виробництві молока і м'яса.


Площа сільськогосподарських угідь району становить 30,08 тис. га, з яких:
Площа сільськогосподарських угідь району становить 30,08 тис. га, з яких:
* ріллі&nbsp;— 24,4 тис. га. (81,1 %);
* ріллі&nbsp;— 24,4 тис. га. (81,1%);
* пасовищ&nbsp;— 3,09 тис. га. (10,3 %);
* пасовищ&nbsp;— 3,09 тис. га. (10,3%);
* сінокосів&nbsp;— 2,6 тис. га. (8,6 %);
* сінокосів&nbsp;— 2,6 тис. га. (8,6%);


Ліси й лісонасадження займають 9,1 тис. га.
Ліси й лісонасадження займають 9,1 тис. га.


=== Промисловість ===
=== Промисловість ===

Головним виробником промислової продукції в районі є підприємство ЗАТ «Фінпрофіль». Обсяги зовнішньоторговельного обороту за 2004 рік склали 11,2&nbsp;млн грн., що у 2,3 рази більше ніж у 2003 році.
Головним виробником промислової продукції в районі є підприємство ЗАТ «Фінпрофіль». Обсяги зовнішньоторговельного обороту за 2004 рік склали 11,2&nbsp;млн грн., що у 2,3 рази більше ніж у 2003 році.


Рядок 161: Рядок 153:
Джерелом економічного росту району є малий та середній бізнес. В районі створюються всі необхідні умови для реалізації підприємницької ініціативи. Асортимент товарів, робіт та послуг, що надаються підприємцями району різноманітні: роздрібна торгівля товарами народного споживання, будівництво, переробка сільськогосподарської продукції, побутові та транспортні послуги, громадське харчування, операції з нерухомістю тощо.
Джерелом економічного росту району є малий та середній бізнес. В районі створюються всі необхідні умови для реалізації підприємницької ініціативи. Асортимент товарів, робіт та послуг, що надаються підприємцями району різноманітні: роздрібна торгівля товарами народного споживання, будівництво, переробка сільськогосподарської продукції, побутові та транспортні послуги, громадське харчування, операції з нерухомістю тощо.


Збільшується кількість суб'єктів підприємницької діяльності. Станом на 01.01.2005 року в районі функціонувало 43 малих підприємств. Їх кількість збільшилась на 19 % проти попереднього року.
Збільшується кількість суб'єктів підприємницької діяльності. Станом на 01.01.2005 року в районі функціонувало 43 малих підприємств. Їх кількість збільшилась на 19% проти попереднього року.


В районі зареєстровано 176 фізичних осіб, що займаються підприємницькою діяльністю, що на 12 % більше, ніж у 2004 році.
В районі зареєстровано 176 фізичних осіб, що займаються підприємницькою діяльністю, що на 12% більше, ніж у 2004 році.


На малих підприємствах зайнято 358 осіб. Всього в малому бізнесі працює 695 чоловік, що становить 12 % чисельності населення працездатного віку.
На малих підприємствах зайнято 358 осіб. Всього в малому бізнесі працює 695 чоловік, що становить 12% чисельності населення працездатного віку.


Серед підприємців району, що роблять вагомий внесок у здійснення економічної реформи та розв'язання соціальних проблем краю&nbsp;— ТОВ «Берест», очолюване Протопоповою К.Е.
Серед підприємців району, що роблять вагомий внесок у здійснення економічної реформи та розв'язання соціальних проблем краю&nbsp;— ТОВ «Берест», очолюване Протопоповою К. Е.


== Освіта ==
== Освіта ==
Рядок 174: Рядок 166:
* Артемівський НВК ЗОШ І-ІІІ ступенів;
* Артемівський НВК ЗОШ І-ІІІ ступенів;
* Новобурлуцький НВК ЗОШ І-ІІІ ступенів;
* Новобурлуцький НВК ЗОШ І-ІІІ ступенів;
* Печенізький НВК "ДНЗ-ЗОШ І-ІІ ступенів";
* Печенізький НВК «ДНЗ-ЗОШ І-ІІ ступенів»;
* Кицівська ЗОШ І ступеня;
* Кицівська ЗОШ І ступеня;
* Новокомсомольська ЗОШ І ступеня;
* Новокомсомольська ЗОШ І ступеня;
Рядок 185: Рядок 177:


== Медицина ==
== Медицина ==

В районі приймає пацієнтів Печенізька центральна районна лікарня, Мартівська і Артемівська амбулаторії сімейної медицини й розвинута мережа фельдшерсько-акушерських пунктів: Борщівський, Гарашківський, Новобурлуцький, Новокомсомольський, П'ятницькій і Кицівський.
В районі приймає пацієнтів Печенізька центральна районна лікарня, Мартівська і Артемівська амбулаторії сімейної медицини й розвинута мережа фельдшерсько-акушерських пунктів: Борщівський, Гарашківський, Новобурлуцький, Новокомсомольський, П'ятницькій і Кицівський.


== Культура ==
== Культура ==

В районі працює Печенізька централізована бібліотечна система, дитяча районна бібліотека та мережа сільських бібліотек-філій.
В районі працює Печенізька централізована бібліотечна система, дитяча районна бібліотека та мережа сільських бібліотек-філій.


Рядок 199: Рядок 189:


== Спорт ==
== Спорт ==

В районі функціонує 5 спортивних залів і 8 обладнаних футбольних полів, в тому числі одне футбольне поле із штучним покриттям.
В районі функціонує 5 спортивних залів і 8 обладнаних футбольних полів, в тому числі одне футбольне поле із штучним покриттям.


Рядок 205: Рядок 194:


== Релігія ==
== Релігія ==

На даний час в Печенізькому районі діє 5 релігійних громад:
На даний час в Печенізькому районі діє 5 релігійних громад:
* євангельських християн-баптистів&nbsp;— 3;
* євангельських християн-баптистів&nbsp;— 3;
Рядок 212: Рядок 200:


== Туризм ==
== Туризм ==

Район має великий природний потенціал для розвитку туристичного та рекреаційного бізнесу. Від його реалізації Печенізький район отримає додаткові надходження до місцевого бюджету для створення нових робочих місць й розширення асортименту туристичних послуг.
Район має великий природний потенціал для розвитку туристичного та рекреаційного бізнесу. Від його реалізації Печенізький район отримає додаткові надходження до місцевого бюджету для створення нових робочих місць й розширення асортименту туристичних послуг.


Рядок 244: Рядок 231:


=== Інженерні пам'ятки ===
=== Інженерні пам'ятки ===
⚫
Печенізьке водосховище&nbsp;— розташоване на території Печенізького та Вовчанського районів Харківської області та призначене для питного і технічного водопостачання міста Харкова. Берег Печенізького водоймища&nbsp;— курортна зона. Тут розміщені чисельні бази відпочинку.

⚫
Печенізьке водосховище — розташоване на території Печенізького та Вовчанського районів Харківської області та призначене для питного і технічного водопостачання міста Харкова. Берег Печенізького водоймища&nbsp;— курортна зона. Тут розміщені чисельні бази відпочинку.


=== Пам'ятки археології ===
=== Пам'ятки археології ===
Рядок 252: Рядок 238:
* Кургани (4), (ІІІ тис. до н.&nbsp;е.&nbsp;— І тис. н.&nbsp;е.) с. Артемівка.
* Кургани (4), (ІІІ тис. до н.&nbsp;е.&nbsp;— І тис. н.&nbsp;е.) с. Артемівка.
* Кургани (40), (ІІІ тис. до н.&nbsp;е.&nbsp;— І тис. н.&nbsp;е.) с. Артемівка.
* Кургани (40), (ІІІ тис. до н.&nbsp;е.&nbsp;— І тис. н.&nbsp;е.) с. Артемівка.
* Поселення неолітичної доби (V-IV тис. до н.&nbsp;е.) с. Кицівка.
* Поселення неолітичної доби (V–IV тис. до н.&nbsp;е.) с. Кицівка.
* Поселення салтівської культури (VIII-X ст.&nbsp;н.&nbsp;е.) с. Мартове.
* Поселення салтівської культури (VIII–X&nbsp;ст.&nbsp;н.&nbsp;е.) с. Мартове.
* Кургани (9) (ІІІ тис. до н.&nbsp;е.&nbsp;— І тис.н.&nbsp;е.) с. Мартове.
* Кургани (9) (ІІІ тис. до н.&nbsp;е.&nbsp;— І тис.н.&nbsp;е.) с. Мартове.
* Кургани (18) (ІІІ тис. до н.&nbsp;е.&nbsp;— І тис.н.&nbsp;е.) с. Новий Бурлук.
* Кургани (18) (ІІІ тис. до н.&nbsp;е.&nbsp;— І тис.н.&nbsp;е.) с. Новий Бурлук.
Рядок 261: Рядок 247:


== Видатні особистості ==
== Видатні особистості ==

* [[Генрик Семирадський]] (24.10. 1843&nbsp;р.&nbsp;— 23.08. 1902&nbsp;р.)&nbsp;— [[художник]]. Народився в с. Новобєлгород (нині смт. [[Печеніги (смт)|Печеніги]]).
* [[Генрик Семирадський]] (24.10. 1843&nbsp;р.&nbsp;— 23.08. 1902&nbsp;р.)&nbsp;— [[художник]]. Народився в с. Новобєлгород (нині смт. [[Печеніги (смт)|Печеніги]]).
* [[Джигурда Ольга Петрівна]] (07.12. 1901&nbsp;— 10.12. 1986)&nbsp;— письменниця, заслужений лікар УРСР, член спілки письменників. Народилася у смт. Печеніги.
* [[Джигурда Ольга Петрівна]] (07.12. 1901&nbsp;— 10.12. 1986)&nbsp;— письменниця, заслужений лікар УРСР, член спілки письменників. Народилася у смт. Печеніги.
Рядок 274: Рядок 259:
* Білоконь Кузьма Филимонович&nbsp;— льотчик -штурмовик, народився в с. Юрченкове;
* Білоконь Кузьма Филимонович&nbsp;— льотчик -штурмовик, народився в с. Юрченкове;
* Зінченко Никифор Миколайович&nbsp;— артилерист, народився на хуторі Чернецькому;
* Зінченко Никифор Миколайович&nbsp;— артилерист, народився на хуторі Чернецькому;
* [[Камишев Іван Павлович|Камишев Іван Павлович]]&nbsp;— кулеметник, народився в с. Артемівка;
* [[Камишев Іван Павлович]]&nbsp;— кулеметник, народився в с. Артемівка;
* Козаков Олександр Федорович&nbsp;— сапер&nbsp;— розвідник, народився в смт. Печеніги;
* Козаков Олександр Федорович&nbsp;— сапер&nbsp;— розвідник, народився в смт. Печеніги;


Версія за 18:58, 11 липня 2014

Печенізький район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті Харківська область Харківська область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Харківська область Харківська область
Код КОАТУУ: 6324600000
Утворений: 1923
Населення: ▼ 10 066 (на 1.02.2016)
Площа: 467.5 км²
Густота: 22.3 осіб/км²
Тел. код: +380-5765
Поштові індекси: 62800—62822
Населені пункти та ради
Районний центр: Печеніги
Селищні ради: 1
Сільські ради: 4
Смт: 1
Села: 11
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Лапко Олексій Васильович
Голова РДА: Гусаров Олександр Сергійович[1]
Адреса: 62800, Харківська обл., Печенізький р-н, смт. Печеніги, пров. Богдана Хмельницького, 2, 6-13-68
Мапа
Мапа

Печенізький район у Вікісховищі

Печені́зький райо́н — адміністративна одиниця на північному сході Харківської області. Адміністративний центр — смт. Печеніги. Утворено: вперше — 31 грудня 1923, вдруге — 13 грудня 1991. Населення району становить 10 472 (на 1 лютого 2012 року).

Географія

Печенізький район межує: на заході з Чугуївським, на сході з Великобурлуцьким, на півдні з Шевченківським, на півночі з Вовчанським районами Харківської області.

Загальна площа району становить 467,5 км² (1,49% території Харківської області).

Ріки та водоймища займають 5,07 тис. га площі Печенізького району. Територією району протікає 11 річок — Сіверський Донець, Великий Бурлук, Гнилиця, Хотомля, Волоцька Балаклійка, Мокрий Бурлук, Сухий Бурлук, Гнилушка, Величкова, Берестова, Велика Бабка. Найбільша з них — Сіверський Донець.

На території району розташоване одне з найбільших в області Печенізьке водосховище з площею дзеркала 3,6 тис. га.

Історія

Печеніги, як назва озера на території нинішнього району, вперше згадується в жалуваних грамотах за 1599 і 1616 роки, коли ця місцевість була надана в користування Бєлгородському служивому Маслову «на прокорм», тобто в вигляді оплати за державну службу.

Печеніги, як населений пункт, вперше згадується під 1654 роком. Назва «Печенізьке поле» регулярно згадується в письмових документах першої половини 17 століття.

31 грудня 1932 р., при утворенні Харківської області, район став її складовою частиною. В 1963 р. район було ліквідовано, а його територія розподілена між Великобурлуцьким, Шевченківським та Чугуївським районами Харківської області.13 грудня 1991 р. за ініціативою місцевого населення Печенізький район було відновлено, але вже в нових межах.

Найзначніші події, які відбувались в колишні століття на території Печенізького району:

  • 1655 р. — створення військово-адміністративної одиниці-Печенізької сотні Харківського слобідського полку.
  • 1817 р. — створення військового поселення і початок дислокування в Печенігах та окрузі Таганрозького (пізніше перейменовано в Бєлгородський) полку.
  • 1869 р. — створення в Печенігах Новобєлгородської центральної каторжної в'язниці.
  • 1919 р.&nbsp ;(червень)— створення найбільшого на Харківщині повстанського загону.
  • 1958 р. — початок будівництва Печенізького водосховища.

Радянсько-німецька війна

В перші дні війни з Печеніг пішло на фронт близько 100 добровольців. Всього на фронтах війни в Радянській армії воювало майже 6-ть тисяч печенізців, в тому числі, 2 тисячі вихідців з смт. Печеніги.

Німецько-фашистські війська зайняли Печеніги 1 листопада 1941 року. Окупація тривала майже півтора роки.

5-6 лютого 1943 року дивізії 15-го танкового корпусу 3-ї танкової армії генерала П. Рибалко з боями підійшли до річки Сіверський Донець.

П'ять діб ішов бій за Печеніги. В ніч з 10 на 11 лютого 1943 року група розвідників 52-ї мотострілецької бригади на чолі з лейтенантом Яковом Любим й саперів 160-ї стрілецької дивізії зробили прохід у мінному полі і увійшли в Печеніги.

Лейтенант Я. Любий був тяжко поранений, але з бою не вийшов, продовжував командувати розвідниками до приходу підкріплення — групи старшого батальйонного комісара Нестора Карапиша, який пізніше загинув у цьому бою. 11 лютого 1943 року Печеніги було звільнено.

Через місяць, 13 березня 1943 року, гітлерівці вдруге зайняли Печеніги.

10 серпня 1943 року війська Радянської армії, розгромивши німецько-фашистське військове угрупування в районі Курської дуги, звільнили Печеніги від німецько-фашистських військ. При цьому відзначилися частини 113-ї стрілецької дивізії, 64-го корпусу, 57-ї армії генерал-лейтенанта М. Гагена.

Після війни додому не повернулося 4437 печенізців, з них загинуло у боях — 2651 ос., зникло безвісти — 1786 ос. (з архівних даних).

Всього з полів битв тільки в смт. Печеніги не повернулося близько 500 осіб — це кожен четвертий печеніжець, який воював на фронтах Німецько-радянської війни.

На окупованій території району було розстріляно 150 осіб, 800 юнаків та дівчат силоміць відправлено до Німеччини. Під час окупації Печенізького району були повністю спалені с. Комсомольське і с. Октябрьське. Розграбовано й спалено 953 господарства колгоспників, 59 колгоспів, всі адміністративні приміщення, дві МТС, 43 школи, 12 медичних установ. В тому числі, знищено в Печенігах: 512 житлових будинків, лікарню, Будинок культури, 4 школи, ветеринарну лікарню. Народному господарству району завдано матеріальних збитків на суму 442 млн. 41 тис. рублів.

Адміністративний устрій

Докладніше: Адміністративний устрій Печенізького району

Район адміністративно-територіально поділяється на 1 селищну раду та 4 сільські ради, які об'єднують 11 населених пунктів та підпорядковані Печенізькій районній раді[2].

У Печенізькому районі 11 сільських населених пунктів:

  • Артемівка
  • Борщова
  • Ганнівка
  • Гарашківка
  • Гуслівка
  • Мартове
  • Новий Бурлук
  • Новокомсомольське
  • Кицівка
  • Першотравневе
  • П'ятницьке

Й одне селище міського типу — Печеніги.

Демографія

Чисельність міського населення на території району становить 5,7 тис. ос.; сільського — 5,6 тис. ос. Загальна кількість пенсіонерів, які проживають в районі 3801 ос., або 33,6% до наявного населення. Щільність населення по району становить 25 ос. на 1 км².

Рівень народжуваності (на 1 тис. ос. населення) — 6,8 ос. Рівень смертності (на 1 тис. ос. населення) — 22,5 ос.

Національний склад населення

Національність Кількість Відсоток
Українці 10 965 ос. 92,7%
Росіяни 763 ос. 6,5%
Білоруси 33 ос. 0,3%
Інші національності 63 ос. 0,5%

Економіка

Сільське господарство

Провідною галуззю економіки району є сільське господарство. Питома вага виробництва сільськогосподарської продукції становить 72,8% від загального обсягу виробництва району. Район спеціалізується в рослинництві (73%) — на виробництві зернових і технічних культур, в тваринництві — на виробництві молока і м'яса.

Площа сільськогосподарських угідь району становить 30,08 тис. га, з яких:

  • ріллі — 24,4 тис. га. (81,1%);
  • пасовищ — 3,09 тис. га. (10,3%);
  • сінокосів — 2,6 тис. га. (8,6%);

Ліси й лісонасадження займають 9,1 тис. га.

Промисловість

Головним виробником промислової продукції в районі є підприємство ЗАТ «Фінпрофіль». Обсяги зовнішньоторговельного обороту за 2004 рік склали 11,2 млн грн., що у 2,3 рази більше ніж у 2003 році.

Промислове підприємство ЗАТ «Фінпрофіль» спеціалізується на виробництві обладнання для випуску легких покрівельних та стінових матеріалів.

Основна продукція підприємства:

  • машини й вигинальні преси;
  • машини й краєзгинальні преси;
  • виправні машини з ЧПК;
  • верстати для формування з ЧПК.

Підприємство постійно вкладає кошти в інновації та перспективні проекти, вводить в дію нові виробничі й офісні площі, освоює прогресивні технологічні процеси, а також виробництво нових видів устаткування.

Ринок збуту продукції підприємства кожний рік розширюється. Якщо у 2003 році підприємством експортувалася продукція лише до Росії, Казахстану та Республіки Білорусь, то у 2004 році цей перелік значно збільшився (Туркменістан, Казахстан, Латвія, Литва, Ізраїль, Кіпр, Молдова і Румунія).

Джерелом економічного росту району є малий та середній бізнес. В районі створюються всі необхідні умови для реалізації підприємницької ініціативи. Асортимент товарів, робіт та послуг, що надаються підприємцями району різноманітні: роздрібна торгівля товарами народного споживання, будівництво, переробка сільськогосподарської продукції, побутові та транспортні послуги, громадське харчування, операції з нерухомістю тощо.

Збільшується кількість суб'єктів підприємницької діяльності. Станом на 01.01.2005 року в районі функціонувало 43 малих підприємств. Їх кількість збільшилась на 19% проти попереднього року.

В районі зареєстровано 176 фізичних осіб, що займаються підприємницькою діяльністю, що на 12% більше, ніж у 2004 році.

На малих підприємствах зайнято 358 осіб. Всього в малому бізнесі працює 695 чоловік, що становить 12% чисельності населення працездатного віку.

Серед підприємців району, що роблять вагомий внесок у здійснення економічної реформи та розв'язання соціальних проблем краю — ТОВ «Берест», очолюване Протопоповою К. Е.

Освіта

  • Печенізький ліцей ім. Г.Семирадського;
  • Мартівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів;
  • Артемівський НВК ЗОШ І-ІІІ ступенів;
  • Новобурлуцький НВК ЗОШ І-ІІІ ступенів;
  • Печенізький НВК «ДНЗ-ЗОШ І-ІІ ступенів»;
  • Кицівська ЗОШ І ступеня;
  • Новокомсомольська ЗОШ І ступеня;
  • Борщівська ЗОШ І ступеня;
  • П'ятницька ЗОШ І ступеня;
  • Печенізька дитяча музична школа;
  • Печенізька дитячо-юнацька спортивна школа.

В районі функціонують 4 комп'ютерні класи. Учні ліцею ім. Г. Семирадського (смт. Печеніги), Новобурлуцького НВК ЗОШ І-ІІІ ступенів та Мартівської ЗОШ І-ІІІ ступенів мають можливість користуватися Інтернетом.

Медицина

В районі приймає пацієнтів Печенізька центральна районна лікарня, Мартівська і Артемівська амбулаторії сімейної медицини й розвинута мережа фельдшерсько-акушерських пунктів: Борщівський, Гарашківський, Новобурлуцький, Новокомсомольський, П'ятницькій і Кицівський.

Культура

В районі працює Печенізька централізована бібліотечна система, дитяча районна бібліотека та мережа сільських бібліотек-філій.

Наразі в районі діють Печенізький районний Будинок культури, Мартівський культурно-спортивний комплекс ім. І. С. Добрянського, Артемівський Будинок культури і п'ять сільських клубів. Краєзнавчий музей Печенізького району ім. Т.Сулими.

На території району працює місцеве радіостанція «Світанок» та радіо-прес-центр «Печенізький край».

В Печенізькому районі можна приймати телепередачі студії «1+1», телекомпаній «Інтер», «7 канал», «Сімон», «Новий канал», «Фора», УТ-1, ТРК «Ера», СТБ, А/ТВК, НТВ, ОРТ, РТР, «Перший канал», «5 канал», «Фаворит», Харків-2, «Слобожанка», ICTV, М1, «Україна».

Спорт

В районі функціонує 5 спортивних залів і 8 обладнаних футбольних полів, в тому числі одне футбольне поле із штучним покриттям.

Найкращий спортивний комплекс району в ліцеї ім. Г.Семирадського (смт. Печеніги).

Релігія

На даний час в Печенізькому районі діє 5 релігійних громад:

  • євангельських християн-баптистів — 3;
  • Свято-Преображенська (УПЦ) — 1;
  • християн віри євангельської «Благовість» — 1.

Туризм

Район має великий природний потенціал для розвитку туристичного та рекреаційного бізнесу. Від його реалізації Печенізький район отримає додаткові надходження до місцевого бюджету для створення нових робочих місць й розширення асортименту туристичних послуг.

На території району проводиться фестиваль «Печенізьке поле». Вперше він був проведений влітку 2002 року в селищі Печеніги, на березі водосховища. Він зібрав близько 6 тисяч учасників і глядачів. У наступному році їх було вдвічі більше . Оргкомітет фестивалю «ПЕЧЕНІЗЬКЕ ПОЛЕ» присудив йому статус постійно діючого фестивалю з багатоплановими проектами.

У 2004 році масштаб фестивалю вимірявся 3 тисячами учасників й 50 тисячами глядачів. Гостями фестивалю були фольклорні колективи з 20 районів Харківської області, Кіровограда, Львова, Івано-Франківська, Києва. У гала-концертах фестивалю брали участь Олександр Пономарьов, El Кравчук, Остап Гавриш, Ігор Рудой (Україна), Филип Жмахер (Сербія), групи «Драбина» й «Скрябін» (Україна), Іван Купала (Росія).

Ландшафтні та природні пам'ятки

На території Печенізького району є визначні ландшафтні, історичні та інженерні пам'ятки, які можуть зацікавити туристів.

Унікальною природоохоронною зоною і містом відпочинку є регіональний ландшафтний парк «Печенізьке поле». Парк розташований на крайньому півдні Лівобережного Лісостепу на межі зі степовою зоною. Його загальна площа становить близько 4,5 тис.га.

В районі діє декілька заказників:

  • лісові — «Лісова дача», «Печенізький»;
  • ентомологічний — «Кицівський»;
  • ботанічний — «Кулаківський».

На території Печенізького району діє розплідник диких і екзотичних птахів для повернення їх в природу. Еко-агрофірма «Фауна» працює за міжнародною програмою розведення дрохв. «Фауна» займається не лише природоохоронною діяльністю, але й наданням туристичних послуг.

Історичні пам'ятки

Докладніше: Пам'ятки історії Печенізького району

У Печенізькому районі Харківської області на обліку перебуває 19 пам'яток історії.

Комплекс будівель колишнього поселення Бєлгородського уланського полку.

Комплекс будівель колишнього Новобєлгородського каторжного централу 1717–1858 р., реконструйований під Краєзнавчий музей.

Будівля волосного управління Печеніг.

Будівля двокласного початкового училища 1860–1880 р.

Інженерні пам'ятки

Печенізьке водосховище — розташоване на території Печенізького та Вовчанського районів Харківської області та призначене для питного і технічного водопостачання міста Харкова. Берег Печенізького водоймища — курортна зона. Тут розміщені чисельні бази відпочинку.

Пам'ятки археології

Докладніше: Пам'ятки археології Печенізького району
  • Поселення скіфського часу (V-ІІІ ст. до н. е.) смт. Печеніги.
  • Кургани (4), (ІІІ тис. до н. е. — І тис. н. е.) с. Артемівка.
  • Кургани (40), (ІІІ тис. до н. е. — І тис. н. е.) с. Артемівка.
  • Поселення неолітичної доби (V–IV тис. до н. е.) с. Кицівка.
  • Поселення салтівської культури (VIII–X ст. н. е.) с. Мартове.
  • Кургани (9) (ІІІ тис. до н. е. — І тис.н. е.) с. Мартове.
  • Кургани (18) (ІІІ тис. до н. е. — І тис.н. е.) с. Новий Бурлук.
  • Кургани (7) (ІІІ тис. до н. е. — І тис. н. е.) с. Першотравневе.

На території району розміщуються чисельні братські могили радянських воїнів і партизанів, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни.

Видатні особистості

  • Генрик Семирадський (24.10. 1843 р. — 23.08. 1902 р.) — художник. Народився в с. Новобєлгород (нині смт. Печеніги).
  • Джигурда Ольга Петрівна (07.12. 1901 — 10.12. 1986) — письменниця, заслужений лікар УРСР, член спілки письменників. Народилася у смт. Печеніги.
  • Лубенець Борис Андрійович — народний умілець, різьбяр по дереву, заслужений майстер народної творчості УРСР. Народився й жив у селі Артемівка. Його твори виставлялися в багатьох країнах світу.
  • Василенко П. П. (нар. 29.06. 1937) — поет, прозаїк, перекладач, публіцист, критик, історик-краєзнавець. Народився в селі Мартова.
  • Даниленко Йосип Абрамович (15.11. 1903 р. — 5.01. 1980 р.) — вчений-зоотехнік, академік ВАСХНІЛ (з 1966 р.); з 1941 р. — директор науково-дослідного інституту тваринництва Лісостепу і Полісся УРСР (м. Харків). Народився в с. Новий Бурлук.

Під час Радянськонімецької війни 725 печенізців було нагороджено високими бойовими нагородами. Воїни Печенізького району, які були удостоєні звання Героя Радянського Союзу:

  • Панченко Григорій Пилипович — генерал-майор, командир 62-ї гвардійської Звенигородсько- Будапештської, Червонознаменної, орденів Богдана Хмельницького і Олександра Суворова, стрілецької дивізії, народився в смт. Печеніги;
  • Сухомлин Іван Михайлович — командир танкової роти, народився в с. Василенкове.
  • Корнейко Василь Харитонович — командир кулеметного взводу, народився в с. Юрченкове;
  • Білоконь Кузьма Филимонович — льотчик -штурмовик, народився в с. Юрченкове;
  • Зінченко Никифор Миколайович — артилерист, народився на хуторі Чернецькому;
  • Камишев Іван Павлович — кулеметник, народився в с. Артемівка;
  • Козаков Олександр Федорович — сапер — розвідник, народився в смт. Печеніги;

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Печенізький район
  1. ↑ Указ Президента України «Про призначення О.Гусарова головою Печенізької районної державної адміністрації Харківської області» від 15 квітня 2010 року № 239/2010-рп на офіційному Інтернет-представництві Президента України
  2. ↑ Адміністративно-територіальний устрій Печенізького району на сайті Верховної Ради України
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (березень 2014)
Населені пункти Печенізького району
Смт
Села
Богодухівський район

Ізюмський район
Красноградський район
Куп'янський район
Лозівський район
Харківський район
Чугуївський район
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Печенізький_район&oldid=14535800